Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua
"12" грудня 2016 р. Справа № 906/1532/13.
Господарський суд Житомирської області у складі:
Судді: Сікорської Н.А., розглянувши матеріали скарги №31/13-4113 від 02.11.2016р. ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області у справі :
за позовом: Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до: Комунального підприємства "Малинтеплоенерго"
про стягнення 962312,46 грн.
за участю представника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області: ОСОБА_1, довіреність №14/3.3-15/636 від 26.07.2016.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 25.11.2013 у справі №906/1532/13 стягнуто з Комунального підприємства "Малинтеплоенерго" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 740148,04 грн. заборгованості за поставлений природний газ; 59661,50грн. пені; 14453,56 грн. інфляційних нарахувань; 88387,87 грн. 3% річних; 19246,50 грн. судового збору.
На виконання рішення суду 11.12.2013 видано наказ № 906/1532/13.
07.11.2016 ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (стягувач) подано до суду скаргу на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, відповідно якої стягувач просить:
- визнати незаконними дії державного виконавця органу ДВС, які підлягають у винесені постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 04.10.2016 ВП № 41421530 з примусового виконання наказу господарського суду Житомирської області від 11.12.2013 №906/1532/13;
- визнати недійсною постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 04.10.2016 ВП № 41421530 з примусового виконання наказу господарського суду Житомирської області від 11.12.2013 №906/1532/13.
Суд своєю ухвалою від 09.11.2016 скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" прийняв до розгляду та розгляд скарги призначив на 21.11.2016.
21.11.2016 суд виніс ухвалу про відкладеня розгляду скарги на 29.11.2016.
Ухвалою від 29.11.2016 суд відклав розгляд скарги на 12.12.2016.
Стягувач повноважного представника в судове засідання не направив. 08.12.2016та 12.12.2016 на адресу господарського суду від скаржника (стягувача) надійшли листи (аналогічного змісту), згідно яких останній повідомляє, що скаргу підтримує у повному обсязі та просив розгляд скарги проводити без участі повноважного представника. Скаржником до зазначеного листа додано копії банківських виписок на підтвердження проведення стягнень за виконавчим провадженням по виконанню наказу № 906/1532/13.
Боржник в судове засідання повноважного представника не направив, про причини його неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду скарги був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 184 т.1).
Відповідно до ч.2 ст.121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги
В обґрунтування поданої скарги заявник вказує, що Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено винесення постанови про повернення виконавчого документу у разі якщо коштів, які стягуються з боржника, недостатньо для задоволення вимог стягувачів чи на підставі перебування виконавчого документа на виконанні тривалий період, а саме понад шість місяців.
Представник Управління ДВС ГТУ юстиції у Житомирській області в судовому засіданні заперечила проти скарги з підстав, викладених у відзиві (а.с. 26-27 т.2).
Заперечуючи проти скарги зазначила, що 04.10.2016 державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" та роз'яснено стягувачу його право на повторне пред'явлення виконавчого документу для стягнення.
Пояснила, що підставою винесення даної постанови стало те, що коштів, які списуються з рахунків боржника недостатньо для задоволення вимог стягувача в повному обсязі, проведено лише часткове виконання рішення та виконавчий документ перебуває на виконанні понад 6 місяців.
Враховуючи викладене представник Управління ДВС ГТУ юстиції у Житомирській області в задоволенні скарги просить відмовити.
Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, господарський суд дійшов висновку, що скарга на дії державного виконавця підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суд зауважує, що при розгляді даної скарги суд керувався норми Закону України "Про виконавче провадження, в редакції, чинній на час винесення оскаржуваної постанови від 04.10.2016.
Відповідно до ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Частиною 1 ст.116 ГПК України визначено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження", який є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби та регламентує порядок і особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавці.
Згідно зі ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з ч.1 ст.6 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Частинами 1, 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
З матеріалів справи вбачається, що 10.01.2014 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Малинського управління юстиції на підставі заяви стягувача відкрито виконавче провадження щодо виконання наказу господарського суду Житомирської області №906/1532/13 від 11.12.2013 про стягнення з Комунального підприємства "Малинтеплоенерго" 740148,04 грн. заборгованості за поставлений природний газ; 59661,50грн. пені; 14453,56 грн. інфляційних нарахувань; 88387,87 грн. 3% річних; 19246,50 грн. судового збору. (а.с. 33 т. 2).
04.02.2014 державним виконавцем ВДВС Малинського управління юстиції винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження № 41858548, яке веде відділ державної виконавчої служби Малинського районного управління юстиції (а.с. 35 т.2).
04.02.2014 державним виконавцем ВДВС Малинського управління юстиції винесено постанову про арешт коштів боржника (а.с. 36).
28.04.2014 державним виконавцем ВДВС Малинського управління юстиції винесено постанову про передачу матеріалів виконавчого провадження, за якою матеріали виконавчого провадження по виконанню наказу № 906/1532/13 передано до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області (а.с. 37 т.2).
07.05.2014 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області прийнято постанову про прийняття до виконання виконавчого провадження № 41421530 з виконання наказу № 906/1532/13 від 11.12.2013. (а.с. 39 т.2)
08.05.2014 державним виконавцем винесено постанову про приєднання виконавчого провадження № 41421530 до зведеного виконавчого провадження № 35023383 (а.с. 53 т.2).
04.10.2016 з посиланням на недостатність коштів для задоволення вимог стягувачів, на підставі п. 2 ч.1 ст.47, ст.50 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу ( а.с. 70 т.2).
Відповідно до п.2 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
Таким чином у п. 2 ч.1 ст. 47 ЗУ "Про виконавче провадження" чітко визначено підстави для повернення виконавчого документу, серед яких відсутні такі підстави як недостатність коштів для задоволення вимог стягувача та факт перебування виконавчого документу на виконанні понад 6 місяців.
Підставою для повернення виконавчого документу на п. 2 ч.1 ст. 47 ЗУ "Про виконавче провадження" може слугувати встановлений державним виконавцем в ході здійснення дій по виконанню виконавчого документу факт щодо відсутності у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення.
З доданих до матеріалів справи матеріалів виконавчого провадження вбачається, що виконавчі дії здійснювались, зокрема, проводились часткові стягнення на корить стягувача, що підтверджується відповідними розпорядженнями та платіжними дорученнями ( а.с. 54-69 т.2), що вказує на можливість проведення стягнення за даним виконавчим документом.
В ході розгляду скарги державним виконавцем також не доведено факту неможливості проведення виконавчих дій з тих підстав, що у боржника відсутнє майно та кошти, на які можливо звернути стягнення для задоволення вимог стягувача.
Встановлені в ході вирішення скарги обставини вказують на те, що державним виконавцем безпідставно винесено постанову від 04.10.2016 про повернення виконавчого документу стягувачу.
В п.9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому, господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може його зобов'язати здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що доводи скаржника є правомірними, а дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області по винесенню постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 04.10.2016 є незаконними.
За наведених обставин, скарга ДК "НАК "Нафтогаз України" підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 121-2 ГПК України, господарський суд
1. Скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області задовольнити.
2. Визнати незаконними дії державного виконавця державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, які полягають у винесені постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 04.10.2016 з примусового виконання наказу господарського суду Житомирської області від 11.12.2013 №906/1532/13;
3. Визнати недійсною постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області ОСОБА_2 від 04.10.2016 про повернення виконавчого документа стягувачу.
Суддя ОСОБА_3
Друк:
1 - в справу
2- стягувачу (рек. з пов.)
3- боржнику (рек.)
4- відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області. (10014, м. Житомир, майдан Соборний) ( рек. з пов)