іменем України
06.12.2016 Справа № 905/2690/16
за позовом Державної екологічної інспекції у Донецькій області, м.Костянтинівка, Донецька область
до Публічного акціонерного товариства "Часівоярський вогнетривкий комбінат", м.Часів Яр, Донецька область
про стягнення 7315грн57коп.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Миколаївська сільська рада Костянтинівського району Донецької області
Суддя Говорун О.В.
Представники:
від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 01-1490 від 06.10.2016;
від відповідача -ОСОБА_2, довіреність № 12/6-53 від 24.10.2016, ОСОБА_3, довіреність № 12/6-17 від 11.01.2016;
від третьої особи - не з'явився.
Державна екологічна інспекція у Донецькій області (далі - позивач) звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Часівоярський вогнетривкий комбінат" (далі - відповідач) про стягнення шкоди в сумі 7315грн57коп., заподіяної внаслідок зняття ґрунтового покриву із земельної ділянки без спеціального дозволу.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що при проведенні Державною екологічною інспекцією в Донецькій області перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України було встановлено, що на земельній ділянці, в межах відводу кар'єру "Північний-Формувальний", поблизу колишнього свиногодувального комплексу ПАТ "Часівоярський вогнетривкий комбінат", для організації траншеї для скиду зворотних вод, проведено зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без отримання спеціального дозволу. Розрахунок розміру шкоди здійснений позивачем відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №963 від 25.07.2007 "Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покрову (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу".
Відповідач надав відзив на позов, в якому просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що на земельній ділянці, в межах відводу кар'єру "Північний-Формувальний", поблизу колишнього свиновідгодувального комплексу ПАТ "Часівоярський вогнетривкий комбінат" зняття родючого шару ґрунту для організації траншеї для скиду зворотних вод не було, оскільки зазначена траншея існувала з 1977 року, а відповідачем були проведені роботи з її розчистки, у зв'язку з замуленням та засипанням траншеї населенням міста сміттям. Крім того, згідно технічної документації щодо ґрунтового обстеження земельної ділянки ПАТ "Часівоярський вогнетривкий комбінат" загальною площею 6 га для розміщення та обслуговування виробничої бази (колишній свиновідгодувальний комплекс та діюча підстанція №17 та прилегла територія) на землях м.Часів Яр та Костянтинівського району Донецької області, було визначено, що на зазначеній ділянці залягають переміщені породи дрібноземисті, верхній шар яких являє собою перемішану ґрунтову масу з материнською природою та будівельним сміттям, вміст якого складає 3-5%. Родючість цих ґрунтів дуже низька, тому вона не придатна для проведення культиваційних робіт. Вище названі ґрунти, згідно з ст.150 Земельного кодексу України, не відносяться до особливо цінних ґрунтів України. Крім того відповідач стверджує, що позивачем не було складено акт обстеження земельної ділянки.
Ухвалою суду від 30.11.2016 до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Миколаївську сільську раду Костянтинівського району Донецької області.
Суд, заслухавши представника позивача, представників відповідача дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Постановою слідчого СВ Артемівського МВ ГУМВС України в Донецькій області від 09.07.2015 було призначено перевірку з питань дотримання чинного природоохоронного законодавства України посадовими особами ПАТ "Часівоярський вогнетривкий комбінат" (а.с.10).
Відповідно до наказу Державної екологічної інспекції у Донецькій області від 10.07.2015 № 30 у період з 14.07.2015 по 27.07.2015 було наказано здійснити перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України у галузях: охорони та раціонального використання земель, охорони атмосферного повітря, охорони водних ресурсів, поводження з відходами та з приводу відкачки води з озера "Октябрьский" в м.Часів Яр Публічного акціонерного товариства "Часівоярський вогнетривкий комбінат" (а.с.11).
За результатами перевірки позивачем був складений акт №3 (далі-акт) перевірки відповідачем дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами (а.с.13-23).
Згідно зазначено акту, позивачем було виявлено порушення вимог законодавства, зокрема, "на земельній ділянці в межах відводу кар'єру "Північний - Формувальний" на землях Миколаївської сільської ради Костянтинівського району поблизу колишнього свиновідгодувального комплексу ПАТ "Часівоярський вогнетривкий комбінат", для організації траншеї для скиду зворотних вод (води з водойми колишнього кар'єру "Октябрський" та зливової каналізації комбінату) проведено зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без отримання спеціального дозволу, що є порушенням ст.96 Земельного кодексу України та ст. 35 Закону України "Про охорону земель" (а.с.20).
На підставі акту перевірки, позивачем нарахована шкода заподіяна внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару) на території Миколаївської сільської ради Костянтинівського району ПАТ "Часівоярський вогнетривкий комбінат" в розмірі 7352грн57коп. (а.с.29).
Позивачем відносно посадової особи відповідача 16.07.2015 були складені протоколи про адміністративні правопорушення (а.с.24-25) та 28.07.2015 прийнята постанова про накладення адміністративного стягнення на в.о. директора з капітального будівництва ОСОБА_4 у виді штрафу в розмірі 1700грн (а.с.26).
Зазначений штраф був сплачений, що підтверджується відповідною квитанцією (а.с.27).
13.04.2016 позивачем на адресу відповідача надіслана претензія №10-523 про сплату заподіяної шкоди внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару) у розмірі 7352грн57коп (а.с.28).
Відповідачем на зазначену претензію було надано відповідь від 27.04.2016 в якій зазначив, що претензія позивача задоволенню не підлягає, оскільки зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) комбінат не проводив. Родючий шар ґрунту був знятий раніше, у 1993 році, при будівництві свиновідгодувального комплексу (а.с.30).
Згідно з технічним паспортом системи виробничо-зливної каналізації 1977 року, складеного за фактичним (на момент складання) станом системи виробничо-зливної каналізації, на час складання паспорту траншея, яка відводила зливні води, існувала (а.с.61-68).
Відповідно до технічної документації щодо ґрунтового обстеження земельної ділянки ПАТ "Часівоярський вогнетривкий комбінат" загальною площею 6 га для розміщення та обслуговування виробничої бази (колишній свиновідгодувальний комплекс та діюча підстанція №17 та прилегла територія) на землях м.Часів Яр та Костянтинівського району Донецької області, складеної ТОВ "Геомарктпроект", яке має ліцензію Державного комітету України із земельних ресурсів на проведення робіт із землеустрою, на зазначеній ділянці залягають переміщені породи дрібноземисті, верхній шар яких являє собою перемішану ґрунтову масу з материнською природою та будівельним сміттям, вміст якого складає 3-5%. Родючість цих ґрунтів дуже низька, тому вона не придатна для проведення рекультиваційних робіт. Вище названі ґрунти, згідно з ст.150 Земельного кодексу України, не відносяться до особливо цінних ґрунтів України (а.с.69-83).
Згідно з подорожнім листом №3822 від 16.06.2016, водієві екскаватора ЮМЗ Т 66 ОСОБА_5 з 07год.30хв. до 15год.20хв. було надано завдання перейти в розпорядження відділу капітального будівництва (свинокомплекс) (а.с.102).
Як зазначається в розділі "послідовність виконання завдання" подорожнього листа №3822, з 7год.40хв. до 15год.15хв. здійснювалась чистка зливної каналізації біля свинокомплексу (а.с.102-зворотній бік).
03.08.2015 позивачем, з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час позапланової перевірки дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, був складений відповідний припис (а.с.103).
Як зазначається в звіті про виконання заходів зазначених в приписі від 03.08.2015 по акту №3 перевірки ПАТ "Часівоярський вогнетривкий комбінат", відповідачем виконані вимоги припису (а.с.105).
Позивачем був складений акт обстеження земельної ділянки від 21.07.2015 №1, відповідно до якого на земельній ділянці, яка належить відповідачу, в результаті організації траншеї для скиду зворотних вод, проведено зняття та перенесення родючого шару ґрунту без отримання спеціального дозволу, а також засмічення земельних ресурсів зумовлених розміщенням суглинку та сумішшю ґрунту та каменю. Як зазначено в цьому акті, посадові особи відповідача від підпису відмовились. До акту обстеження земельної ділянки додана план-схема земельної ділянки, на якій відображено засмічення земельної ділянки поздовж траншеї скиду зворотних вод (а.с.117).
Статтею 168 Земельного кодексу України визначено, що ґрунти земельних ділянок є об'єктом особливої охорони. Власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. При здійсненні діяльності, пов'язаної з порушенням поверхневого шару ґрунту, власники земельних ділянок та землекористувачі повинні здійснювати зняття, складування, зберігання поверхневого шару ґрунту та нанесення його на ділянку, з якої він був знятий (рекультивація), або на іншу земельну ділянку для підвищення її продуктивності та інших якостей.
Порядок видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.01.2005 №1 (далі-Порядок).
Власники земельних ділянок та землекористувачі, які проводять гірничодобувні, геологорозвідувальні, будівельні та інші роботи, зобов'язані отримати дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки, якщо це призводить до порушення поверхневого (родючого) шару ґрунту (п.3.1. Порядку).
Відповідно до п.п. ч.1 ст.211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту.
Статтею 35 Закону України "Про охорону земель" визначено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані, зокрема, дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям.
Згідно з статтею 56 Закону України "Про охорону земель", юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Враховуючи надані сторонами докази, суд приходить до висновку, про неможливість зняття відповідачем родючого шару ґрунту внаслідок організації траншеї для скиду зворотних вод, оскільки, згідно технічного паспорту системи виробничо-зливної каналізації 1977 року, складеного за фактичним (на момент складання) станом системи виробничо-зливної каналізації, на час складання паспорту траншея, яка відводила зворотні води, існувала з 1977 року. Відсутність такої траншеї унеможливлювала б скид зворотних вод з виробничо-зливної каналізації відповідача до балки.
Проаналізувавши надані відповідачем документи, зокрема зазначений вище подорожний лист, суд вважає, що відповідачем були здійснені роботи, щодо саме очистки траншеї, а не її створення (організація) для скиду зворотних вод до балки.
Крім того, згідно акту обстеження земельної ділянки від 21.07.2015 та план-схеми до нього, складених позивачем, в результаті організації траншеї для скиду зворотних вод, встановлений факт засмічення земельних ресурсів, зумовлений розміщення суглинку та сумішшю ґрунту та каменю повздовж траншеї, що, в свою чергу, знов ж таки свідчить про здійснення відповідачем робіт саме з очистки, а не створення траншеї.
Також, відповідно до ч.2 ст.168 Земельного кодексу України, при здійсненні діяльності, пов'язаної з порушенням поверхневого шару ґрунту, власники земельних ділянок та землекористувачі повинні здійснювати зняття, складування, зберігання поверхневого шару ґрунту та нанесення його на ділянку, з якої він був знятий (рекультивація), або на іншу земельну ділянку для підвищення її продуктивності та інших якостей.
Отже, враховуючи наявність траншеї з 1977 року, а також приймаючи до уваги мету створення такої траншеї, нанесення знятого з земельної ділянки поверхневого шару ґрунту, який був знятий на думку позивача відповідачем, на земельну ділянку з якої він був знятий (рекультивація) є неможливим, оскільки призведе до порушення відведення зворотних вод.
Окрім зазначеного, не доведено позивачем і можливість підвищення продуктивності та інших якостей іншої земельної ділянки внаслідок нанесення на її знятого поверхневого шару ґрунту, враховуючи, що такий шар складався з суглинку та суміші ґрунту та каменю.
Судом також враховано, що згідно до технічної документації щодо ґрунтового обстеження земельної ділянки ПАТ "Часівоярський вогнетривкий комбінат", на спірній земельній ділянці залягають переміщені породи дрібноземисті, верхній шар яких являє собою перемішану ґрунтову масу з материнською природою та будівельним сміттям, вміст якого складає 3-5%. Родючість цих ґрунтів дуже низька, тому вона не придатна для проведення рекультиваційних робіт.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, у діях відповідача не встановлено наявності складу цивільного правопорушення, а відтак суд приходить до висновку про безпідставність заявлених позивачем вимог.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Водночас, судом зазначається, що, на підставі ст. 38 ГПК України, господарський суд витребовує докази за наявності відповідного клопотання, у разі неможливості самостійно надати докази сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги такими що задоволенню не підлягають.
Господарські витрати розподілити відповідно до ст.49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд
В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, через господарський суд, який розглянув справу.
Повний текст рішення складений 12 грудня 2016 року.
Суддя О.В. Говорун