Справа № 761/42024/16-ц
Провадження № 2-в/761/8/2016
01 грудня 2016 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Юзькова О.Л., вирішуючи питання про прийняття до розгляду заяви ОСОБА_1 про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі №2-8/02 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5 про право спадкової власності і визнання договору міни недійсним, і позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права на спадщину, -
28.11.2016 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі №2-8/02 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5 про право спадкової власності і визнання договору міни недійсним, і позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права на спадщину.
Заявник, як свідчать надані матеріали, приймала участь у розгляді вказаної справи як ОСОБА_5, однак змінила своє прізвище на «ОСОБА_1» згідно відповідного свідоцтва серії НОМЕР_1 від 16.10.2003 року.
Разом із тим, вимогами ч. 1 ст. 402 ЦПК України передбачено, що відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.
Однак, як вбачається з документів, долучених до заяви, заявник ОСОБА_1 просить відновити судове провадження у справі, провадження в якій не закрито та розгляд якої не закінчився ухваленням судового рішення, оскільки ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 5.06.2002 року позовну заяву по справі за №2-8/02 ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5 про право спадкової власності і визнання договору міни недійсним, і позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права на спадщину, - було залишено без розгляду з підстав, передбачених п.4 ст. 229 ЦПК України (в діючій на той час редакції ЦПК України).
При цьому, у вказаній ухвалі суду зазначено, що підставою залишення без розгляду вказаного позову слугувало те, що справа неодноразово призначалася до розгляду, останній раз на 5.06.2002 на 11-00 час, однак позивачі повторно в судове засідання не з»явилися, не дивлячись на своєчасне сповіщення їх про слухання справи і попередження про наслідки повторної неявки.
Водночас, положеннями ч. 3 ст. 406 ЦПК України передбачено, що судове провадження, втрачене до закінчення судового розгляду, не підлягає відновленню у встановленому цим розділом порядку. Заявник у цьому разі може пред»явити новий позов. В ухвалі суду про відкриття провадження у новій справі у зв'язку з втратою незакінченого провадження про цю обставину повинно бути обов»язково зазначено.
З огляду на вищенаведені положення ст.ст. 402, 406 ЦПК України, суддя приходить до висновку про необхідність відмовити у прийнятті до розгляду заяви ОСОБА_1 про відновлення втраченого судового провадження у вищезазначеній цивільній справі, оскільки відсутні правові підстави прийняття такої заяви до розгляду.
Також слід зазначити, що згідно положень ст. 208 ЦПК України, на норми якої посилається заявник, дійсно, судове рішення викладається також у формі ухвали. Але в даному випадку провадження по вказаній цивільній справі не закінчено саме ухваленням рішення враховуючи, що за приписами ч.1 ст.404 ЦПК України заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який ухвалив рішення по суті справи або постановив ухвалу про закриття провадження у справі.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 209, 210, 402, 404, 406 ЦПК України, судя, -
Відмовити у прийнятті до розгляду заяви ОСОБА_1 про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі №2-8/02 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5 про право спадкової власності і визнання договору міни недійсним, і позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права на спадщину.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд міста Києва протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: