Справа № 761/36407/16-ц
Провадження № 2-з/761/498/2016
18 листопада 2016 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Юзькова О.Л., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
До суду надійшла заява позивача про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2. що належить ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на праві приватної власності. Заява мотивована тим, що сумою, яка заявлена в позовній заяві становить 671 895,12 грн. Зважаючи на розмір заявлених позовних вимог, та майновий стан відповідача ОСОБА_2, а також те, що відповідач добровільно не виконує своїх боргових зобов'язань, намагається уникнути їх виконання, існує обґрунтований ризик, що відповідач відчужить нерухоме майно, що в свою чергу унеможливить реальне виконання судового рішення. У зв'язку з чим просить задовольнити заяву про забезпечення позову.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, упровадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.
Одним із видів забезпечення позову відповідно до положень ст. 152 ЦПК України є, зокрема, накладення арешту.
Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Пленум Верховного суду України в своїй постанові № 9 від 22.12.2006 р., з відповідними змінами та доповненнями, «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» в п. 4 роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Позивач просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності, НОМЕР_3, 01.06.2006, видане виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 01.10.2016 року.
За таких умов, звазжаючи на предмет спору, розмір позовних вимог, наявні підстави вважати, що у разі невжиття судом заходів забезпечення позову може утруднити та зробити неможливим виконання рішення суду.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 27, 135, 151-153, 209 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Накласти арешт на квартиру № АДРЕСА_2, загальною площею 145,6 кв. м та зареєстрована за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності, НОМЕР_3, 01.06.2006, видане виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради.
Дані про стягувача: ОСОБА_1, адреса: 03186, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2.
Дані про боржника: ОСОБА_2, адреса: 03190, АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
Виконання ухвали покласти на Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Строк пред'явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову один рік.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення.
У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили в разі закінчення вищезазначених строків, або якщо її не скасовано після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суддя: