Справа № 758/13158/16-ц
Категорія 38
08 грудня 2016 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Шаховніної М. О. ,
при секретарі - Якимович К. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи - ОСОБА_2, приватний нотаріус Ніжинського районного нотаріального округу Бублик Володимир Михайлович про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на спадкове майно,
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київської міської ради, треті особи - ОСОБА_2, приватний нотаріус Ніжинського районного нотаріального округу Бублик Володимир Михайлович про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на спадкове майно.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати ОСОБА_4, після її смерті відкрилась спадщина, яка складається із квартири АДРЕСА_1, житлового будинку в с. Липів Ріг Чернігівської області, земельного паю та присадибної ділянки.
Позивач вказав, що у визначені чинним законодавством строки він та його брат ОСОБА_2 звернулися до приватного нотаріуса Ніжинського районного нотаріального округу Бублик В.М. із заявами про прийняття спадщини, однак позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки, в свідоцтві про його народження в графі мати зазначено «ОСОБА_4», а в свідоцтві про смерть мати зазначена «ОСОБА_4», а тому ним не було надано документів, що підтверджують родинні відносини з померлою.
Крім того, зазначив, що приватний нотаріус виніс постанову про відмову у видачі свідоцтва на спадщину за законом на квартиру, у зв'язку з тим, що квартира АДРЕСА_1 була оформлена на Київській Універсальній Біржі, а згідно закону, такий договір купівлі-продажу повинен бути нотаріально посвідчений.
Посилаючись на те, що у нього виникають труднощі в належному оформлені спадкових документів та були порушені його права на спадкування за законом, ОСОБА_1 просить встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, є його матір'ю та визнати за ним право власності на спадкове майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1.
У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити. Позивач пояснив, що він позбавлений можливості отримати свідоцтво про право власності на спадщину за законом після смерті матері, оскільки у його свідоцтві про народження в графі мати зазначено «ОСОБА_4», а в свідоцтві про смерть мати зазначена як «ОСОБА_4». Крім того, спірна квартира була оформлена матір»ю на Київській Універсальній Біржі, а згідно закону, такий договір купівлі-продажу повинен бути нотаріально посвідчений. У зв'язку з цим, нотаріус виніс постанову про відмову у видачі свідоцтва на спадщину за законом на квартиру.
Представник Київської міської ради в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, направили до суду пояснення по справі, в яких просять слухати справу у відсутність їх представників та на підставі поданих стороною доказів, прийняти рішення згідно вимог чинного законодавства (а.с. 55-56).
Приватний нотаріус Ніжинського районного нотаріального округу Бублик В.М. в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, направив до суду заяву, в якій просив слухати справу у його відсутність (а.с. 30).
ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги просив задовольнити.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, свідка, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача та третьої особи ОСОБА_4, що підтверджується Свідоцтвом про смерть, актовий запис № 14935 (а.с. 12).
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, до складу якої входить квартира АДРЕСА_1, житловий будинок в с. Липів Ріг Чернігівської області, земельний пай та присадибна ділянка.
18 березня 2016 року позивач та його брат ОСОБА_2, у строки передбачені ЦК України, звернулися до приватного нотаріуса Ніжинського районного нотаріального округу Бублик В.М. із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 (а.с. 32-33).
Приватним нотаріусом Ніжинського районного нотаріального округу Бублик В.М. було відкрито спадкову справу після смерті ОСОБА_4 (а.с. 31-53).
20 жовтня 2016 року приватний нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру, у зв'язку з тим, що у свідоцтві про його народження в графі мати зазначено «ОСОБА_4», а в свідоцтві про смерть мати зазначена як «ОСОБА_4», а тому неможливо встановити родинні відносини з померлою. Крім того, квартира АДРЕСА_1 була оформлена на Київській Універсальній Біржі, а згідно закону, такий договір купівлі-продажу повинен бути нотаріально посвідчений (а.с. 53).
Як пояснив у судовому засіданні позивач та вбачається з матеріалів справи, після смерті спадкодавця, крім позивача спадкоємцем є також третя особа ОСОБА_2, який подав заяву на прийняття спадщини на житловий будинок в с. Липів Ріг Чернігівської області та присадибну ділянку, а позивач подав на квартиру АДРЕСА_1.
Однією з підстав відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачу було те, що неможливо встановити родинні відносини між ним та його матір»ю.
З матеріалів справи вбачається, що батьками позивача та третьої особи були батьком «ОСОБА_5», а матір»ю «ОСОБА_4», які зареєстрували шлюб 06 лютого 1952 року ( а.с. 10), по-батькові матері зазначено як «ОСОБА_4».
Згідно Свідоцтва про народження позивача, матір»ю вказано «ОСОБА_4», а батьком «ОСОБА_5», викладено російською мовою (а.с. 9).
Як вбачається з свідоцтва про народження брата позивача, матір»ю вказано «ОСОБА_4» (а.с. 10).
У свідоцтві про смерть мати позивача зазначена як «ОСОБА_4» ( а.с.12).
У судовому засіданні свідок, який є рідним братом позивача пояснив, що дійсно він та ОСОБА_1 є рідними братами, їх матір»ю була ОСОБА_4, а у свідоцтві про народження позивача зроблена помилка у написанні по батькові матері.
З довідки Центру комунального сервісу від 31 серпня 2016 року вбачається, що позивач зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1, разом з ним була зареєстрована його мати - ОСОБА_4 ( а.с. 22).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 256 ЦПК Україн суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Згідно роз'яснення у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року р. № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо твердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію у зв'язку із втратою годувальника.
Суд не може відмовити у розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.
Як пояснив у судовому засіданні позивач, встановлення родинних відносин необхідно для отримання свідоцтва про право на спадщину.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, є рідною матір'ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Статтею 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно зі ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до копії спадкової справи позивач звернувся до приватного нотаріуса Бублик В.М. із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_4
20 жовтня 2016 року приватний нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру, у зв'язку з тим, що у свідоцтві про його народження в графі мати зазначено «ОСОБА_4», а в свідоцтві про смерть мати зазначена як «ОСОБА_4», а тому неможливо встановити родинні відносини з померлою. Крім того, квартира АДРЕСА_1 була оформлена на Київській Універсальній Біржі, а згідно закону, такий договір купівлі-продажу повинен бути нотаріально посвідчений (а.с. 53).
Згідно роз'яснень у п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Враховуючи неможливість видачі Свідоцтва про право на спадщину на спірну квартиру, питання про визнання права власності підлягає вирішенню у судовому порядку.
Згідно інформаційної довідки БТІ квартира АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_4 (а.с. 17).
У ч. 1 ст. 1216 ЦК України зазначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Оскільки позивач є сином померлої ОСОБА_4, позивач вчасно звернулася до приватного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після померлої, позивач в інший спосіб, крім звернутися з позовом до суду про визнання права власності в порядку спадкування, захистити своє порушене право не може, суд приходить до висновку про визнання за позивачем права власності на квартиру у порядку спадкування після померлої ОСОБА_4, а тому позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 384, 392, 1216, 1218, 1222, 1223, 1261, 1265, 1297 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 56, 58, 60, 88, 174, 209, 212-215, 218, 256 ЦПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, є рідною матір'ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на спадкове майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1, загальної площі -50,6 кв.м., житлової площі - 30,7 кв.м., після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва шляхом подання через Подільський районний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя М. О. Шаховніна