755/12244/16-п
"08" грудня 2016 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Бірса О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Тернопільської області, громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1(далі - особа, що притягається до адміністративної відповідальності), 18.01.2016 приблизно о 19 годині 00 хвилин, керуючи автомобілем НОМЕР_1, на 25 км автодороги Кіпті-Глухів-Бачівськ в напрямку с. Вертіївка під час руху не врахував дорожню бстановку, швидкість руху при цьому виїхав на смугу руху призначену для зустрічного руху в наслідок чого здійснив зіткнення з ТЗ «Subaru Forester» д.н.з. НОМЕР_2, що призвело до пошкодження автомобілів, завдало матеріальні збитки та порушення вимог п. 12.1, п. 11.3 ПДР.
У судовому засіданні, особа, що притягається до адміністративної відповідальності, свою вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення не визнав, у зв'язку з відсутністю з його боку порушень ПДР України, пояснивши що 18.01.2016 приблизно о 19 годині 00 хвилин, керуючи автомобілем НОМЕР_1, на автодорозі Кіпті-Глухів-Бачівськ він рухався в напрямку м. Києва, зі швидкістю приблизно 60-70 км/год.В цей час по зустрічній смузі рухався автомобіль з ввімкненими «дальніми» фарами, який його «засліпив», в зв'язку з чим він пригальмував, після чого його ТЗ почало заносити зі сторону в сторону, внаслідок чого його автомобіль опинився на зустрічній смузі та зупинився при цьому розвернувшись приблизно на 150 градусів. Через 10-20 секунд після зупинки автомобіля на зустрічній смузі з його ТЗ здійснив зіткнення ТЗ«Subaru Forester» д.н.з. НОМЕР_2.
В подальшому особа, що притягається до адміністративної відповідальності, будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи, згідно положень ст. ст. 268, 277-2 КУпАП, в судові заідання не з'являвся, про причини неявки не повідомляв, суд, виходячи з вище зазначених правових норм, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважає за можливе провести розгляд справи у її відсутність.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП, належними та допустимими доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення, який складений у максимальній відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення ПДР України;
- схемою місця ДТП, що складена за місцем пригоди та містить графічно зображені та зафіксовані об'єкти про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив'язка об'єктів, транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини та інше), таблицю дорожніх умов, в якій зазначені назви об'єктів, зображених на схемі, на зворотному боці схеми зазначено характеризуючі дані транспортних засобів та відомості про їх пошкодження. При цьому, зазначена інформація підтверджена підписами водіїв транспортних засобів, у зв'язку з чим з неї вбачається , що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності дійсно порушив зазначені положення ПДР;
- письмовими поясненнями іншого учасника ДТП ОСОБА_2, з яких слідує, що 18.01.2016 приблизно о 19 годині 00 хвилин, керуючи автомобілем НОМЕР_2. на автодорозі Кіпті-Глухів-Бачівськ рухався в напрямку м. Ніжина, зі швидкістю приблизно 85 км/год.В цей час по зустрічній смузі рухався автомобіль «MITSUBISHI Lancer». Кило відстань між його автомобілем та автомобілем який рухався пор зустрічній смузі залишалась близько 20 метрів,Ю то він побачив що даний автомобіль напрямок в ліво по ходу свого руху та таким чином переїхав на ліву смугу руху при русі з боку м. Ніжина у бік смт. Кіпті. Після чого передньою частиною даний автомобіль вдарився у відбійник, від удару його розвернуло задньою частиною до керованого ним ТЗ. В цей час відстань між автомобілями була близько 5 метрів. Він застосував екстрене гальмування, однак воно не допомогло, внаслідок чого між ТЗ сталось зіткнення, та автомобілі отримали механічні пошкодження.
- рапортом старшого інспектора розшуку та дізнання УПП в м. Києві Кравчено О.І. від 27.07.2016;
- постановою начальника СВ Носівського відділення поліції Ніжинського відділення поліції ГУ НП в Чернігівській області про закриття кримінального провадження від 31 березня 2016 року
Будь-яких інших доказів, у розумінні ст. 251 КУпАП, особою, що притягається до адміністративної відповідальності, та його представниками суду надано не було, а тому суд вважає позицію останнього сумнівною, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
За таких обставин, враховуючи вище викладене, суд, у відповідності до положень ст. 251 та ст. 252 КУпАП, вважає, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності наявний склад адміністративного правопорушення передбачений ст. 124 КУпАП.
Поряд з цим, п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП імперативно визначено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
З матеріалів справи слідує, що слідчим УП постанову про закриття кримінального провадження було винесено 31 березня 2016 року.
За таких обставин, суд враховуючи той факт, що на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення, строки, передбачені ст. 38 КУпАП, минули, вважає за необхідне провадження у справі закрити.
В свою чергу, суд враховує, що п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року (зі змінами та доповненнями) та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, не вбачає підстав для звернення судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 23, 24, 28, 33-35, 130, 251, 252, 283-285, 321 КУпАП, суд,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
С у д д я: О.В. Бірса