Справа № 712/8190/16-а
Провадження № 2-а/712/397/16
13 грудня 2016 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого/судді Романенко В.А.
при секретарі Таран А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 4 батальйону УПП в м. Черкаси, рядовий поліції Саліна Євгена Геннадійовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач звернувся до суду з позовом до інспектора роти № 4 батальйону УПП в м. Черкаси, рядовий поліції Саліна Євгена Геннадійовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що 01.07.2016 року у м. Черкаси відповідач виніс постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 971023 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 425 грн. за порушення ч. 1 ст.126 КУпАП.
При прийнятті оскаржуваної постанови відповідач виходив з того, що 01.07.2016 року о 18 год. 40 хв., у АДРЕСА_1, він, як водій, керуючи автомобілем DAF СХ 85, державний номерний знак НОМЕР_1, не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив пункт правил 2.1а України.
Вважає постанову незаконною, оскільки викладені в постанові порушення не відповідають обставинам справи, вважає, що в його діях немає складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Просить суд визнати протиправною та скасувати постанову інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції м. Черкаси рядового поліції Саліна Євгена Геннадійовича серії ПС2 № 971023 від 01.07.2016 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді адміністративного штрафу в сумі 425 грн.
Позивач в судове засідання не з'явився, скерував до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, на попередньому судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив суд в позові відмовити, пояснивши, що діяв в межах чинного законодавства.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.
З постанови по справі про адміністративне правопорушення ПС2 № 971023 від 01.07.2016 року вбачається, що ОСОБА_1. керуючи транспортири засобом DAF СХ 85, державний номерний знак НОМЕР_1, 01.07.2016 року о 18 год. 40 хв. в АДРЕСА_1 водій не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії чим порушив, пункт правил 21а України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КпАП України. На підставі даних фактів інспектор роти № 4 батальйону УПП у м. Черкаси рядовий поліції Салін Євген Геннадійович виніс постанову, якою притягнув позивача за вчинене адміністративне правопорушення до відповідальності у вигляді штрафу в сумі 425 грн.
Суд зазначає, що предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Таким чином, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для прийняття постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 425 грн..
Позивач в судовому засіданні пояснив, що 01.07.2016 року він керував сімейним автомобілем FORD Fiesta, д.н.з. НОМЕР_2, який зареєстрований на його дружину ОСОБА_1, та з сім'єю поверталися від родичів.
Його службовий автомобіль DAF СХ 85, державний номерний знак НОМЕР_1, без причепа, на якому він працює за домовленістю з власником, був припаркований з задньої частини будинку, де він проживає, не на стоянці, оскільки він приїхав на ньому вночі і стоянка була зайнята іншими автомобілями.
Під'їхавши до будинку вони з дружиною побачили, що біля автомобіля DAF СХ85 знаходяться працівники патрульної поліції, а рядом службовий автомобіль TOYOTA Prius. На його питання працівникам поліції у чому справа один з них, який представився Саліним Євгеном Геннадійовичем відповів, що вони прибули на виклик громадян про те, що невідома особа припарковала «фуру» на газоні багатоквартирного будинку АДРЕСА_1.
Він повідомив працівників поліції, що це його автомобіль і таке паркування нікому не заважає, але вони сказали, що необхідно негайно прибрати автомобіль з того місця з метою непорозумінь з громадою та відсутності в подальшому скарг від населення. Він запитав куди його прибрати та поліцейські вказали на стоянку, що знаходилась поруч, близько але вже була вільна.
Він, виконуючи розпорядження представників влади, у їх присутності, сів у автомобіль DAF, від'їхав на ньому близько 20 метрів на стоянку та повернувся до свого автомобіля FORD.
В цей час працівники поліції запитали у нього водійське посвідчення та реєстраційні документи на обидва автомобіля. Він дістав вказані документи з сумочки, яка знаходилась у автомобілі Ford, пред'явив їх на вимогу працівників поліції. Один з працівників Салін Є.Г. тримавши документи запитав, чому він керує транспортним засобом без посвідчення водія, зокрема щойно керував вантажним автомобілем. На його заперечення про виконання вимог представника влади працівники поліції не реагували.
Колегія суддів зазначає, що згідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").
Відповідно до п. 2.1а ПДР України Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортим засобом відповідної категорії.
Відповідно до ПДР України водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі;
За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо заперечує проти адміністративного позову.
Колегія суддів зазначає, що відповідачем по справі не було надано доказів на підтвердження встановленого за допомогою технічного приладу адміністративного правопорушення, вчиненого позивачем.
Таким чином в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 виконував вказівки поліцейського, який спровокував позивача до вчинення вказаного поступку.
На підставі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами у адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, що притягується до адмінвідповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення правил дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, іншими документами.
Вимоги даної статті працівником ДАІ були проігноровані.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 6 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень» належить перевірити, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому суд вважає, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності з порушенням встановленого законодавством порядку, а тому такі дії відповідача є протиправними, а постанова є незаконною і підлягає скасуванню.
Таким чином, керуючись приписами наведених норм законодавства, оцінивши надані сторонами до матеріалів справи докази, враховуючи, що відповідачем не доведено правомірність встановлення адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку, що оспорювану постанову не можна визнати обґрунтованою та такою, що прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, внаслідок чого постанова підлягає скасуванню.
Між тим, в порушення ст.71 КАС України, як вбачається з матеріалів справи, відповідач, який заперечував проти позову, не навів доводів та не надав доказів правомірності прийнятого ним рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 14?, 122, 245, 258, 268, 283, 289 КпАП України, ст. ст. 6-14, 71, 99, 128, 158-163,1712 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти № 4 батальйону УПП в м. Черкаси, рядовий поліції Саліна Євгена Геннадійовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення задоволити.
Визнати протиправною та скасувати постанову інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції м. Черкаси рядового поліції Саліна Євгена Геннадійовича серії ПС2 № 971023 від 01.07.2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Постанова може бути оскаржена через суд першої інстанції до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Головуючий: