Справа №701/1189/16-а
Провадження №2-а/701/19/16
14 грудня 2016 року Маньківський районний суд, Черкаської області
в складі: головуючого -судді - А. І. Костенка
при секретарі - М. А. Чикуровій
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії по перерахунку та виплаті пенсії, суд
Позивачка звернулася в суд з позовом до відповідача про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії по перерахунку та виплаті пенсії.
На підставу своїх вимог спирається на те, що позивачка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 та проживає в смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області, перебуває на обліку як пенсіонер в Уманському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області. 18 квітня 2014 року відповідачем здійснено перерахунок та призначено позивачці пенсію у розмірі 80% суми заробітної плати за нормами ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування» та ст. 37 Закону України «Про державну службу». 27.10.2016 позивачка звернулася до відповідача із заявою та відповідною довідкою про перерахунок призначеної пенсії у зв'язку із збільшенням посадових окладів згідно постанови КМУ від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів». Позивачка у листі до відповідача просила здійснити перерахунок пенсії з 01.12.2015 у відповідності до ст. 37-1 ЗУ «Про державну службу» та врахувати усі складові заробітної плати, зокрема: підвищений посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років, премії, матеріальні допомоги та індексацію до заробітної плати, з яких сплачено страхові внески. У своїй відповіді відповідач повідомив, що він відмовляє здійснити позивачці перерахунок пенсії. При цьому відмова відповідача мотивована тим, що з 01.05.2016 набрав чинності Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу», в результаті чого ЗУ від 16.12.1993 № 3733 «Про державну службу» втратив чинність та те, що на момент подання позивачкою заяви про перерахунок раніше призначеної пенсії відсутні нормативні акти, які б регулювали порушене питання. Тому позивачка вважає, що такі дії відповідача по здійсненню перерахунку пенсії є неправомірними, що і змусило позивачку звернутися із даним позовом до суду.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, але надала суду письмову заяву згідно якої підтримує позовні вимоги та просить суд розглянути справу у її відсутності.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав.
Суд, вислухавши представника відповідача, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини: позивачка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 та проживає в смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області, перебуває на обліку як пенсіонер в Уманському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області. 18 квітня 2014 року відповідачем здійснено перерахунок та призначено позивачці пенсію у розмірі 80% суми заробітної плати за нормами ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування» та ст. 37 Закону України «Про державну службу». 27.10.2016 позивачка звернулася до відповідача із заявою та відповідною довідкою про перерахунок призначеної пенсії у зв'язку із збільшенням посадових окладів згідно постанови КМУ від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів». Позивачка у листі до відповідача просила здійснити перерахунок пенсії з 01.12.2015 у відповідності до ст. 37-1 ЗУ «Про державну службу» та врахувати усі складові заробітної плати, зокрема: підвищений посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років, премії, матеріальні допомоги та індексацію до заробітної плати, з яких сплачено страхові внески. У своїй відповіді відповідач повідомив, що він відмовляє здійснити позивачці перерахунок пенсії. При цьому відмова відповідача мотивована тим, що з 01.05.2016 набрав чинності Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу», в результаті чого ЗУ від 16.12.1993 № 3733 «Про державну службу» втратив чинність та те, що на момент подання позивачкою заяви про перерахунок раніше призначеної пенсії відсутні нормативні акти, які б регулювали порушене питання. Тому позивачка вважає, що такі дії відповідача по здійсненню перерахунку пенсії є неправомірними. За змістом статті 37-1 Закону України «Про державну службу» (далі Закон № 3723-XII), в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії. У зв'язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» 28 грудня 2014 року №76-VIII текст статті 37-1 викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України». Пунктом 4 та 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», в редакції, яка була чинна до 15.12.2015 р., було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року №432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку:
1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;
2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.
Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» з 01.12.2015 р. встановлені нові розміри посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери.
У зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 09.12.2015 р. №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» був виключений, а пункт 5 змінений. Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09.02.1999 р. №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини 1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Таким чином, враховуючи, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце, та те, що з 01 грудня 2015 року була збільшена заробітна плата зокрема, по посаді, на якій працювала позивачка до виходу на пенсію, тому відмова відповідача у перерахунку пенсії позивачу є протиправною. Та обставина, що Кабінетом Міністрів України на виконання змін до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» не були визначені умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям, не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії. Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні від 27.05.2013 року по справі «Суханов та Ільченко проти України» першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету в «інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар. Суд зазначив, що Кабінет Міністрів України мав визначити розмір надбавки до пенсії, однак, жодного рішення з цього приводу прийнято не було. Таким чином, у даному випадку відмова держави здійснити певні дії становила втручання в права заявників, передбачені ст.1 Першого протоколу, так як заявники мали «законне сподівання» на перерахунок пенсії.
Подібна бездіяльність з боку Уряду України була кваліфікована Європейським судом з прав людини як порушення майнового інтересу заявника, передбаченого статтею 1 Першого протоколу до Конвенції (параграфи 51-56). Аналогічну правову позицію Європейського суду з прав людини також викладено й у справі «Будченко проти України», в якій Суд вказав, що Уряд України повинен запровадити правові механізми, необхідні для реалізації прав громадян на соціальні пільги, у тому числі на які мав право заявник. Відповідно до п. 23 рішення «Кечко проти України» від 08.11.2005 р., якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Невизначення Кабінетом Міністрів України щодо умов та порядку перерахунку призначених пенсій державним службовцям, не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії. Суд не приймає до уваги посилання відповідача на п. 5 «Прикінцевих положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII, оскільки відповідно до нього, у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, а не перераховуються. Враховуючи наведене суд вважає, що позивач має право на перерахунок пенсії в зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а відтак, дії відповідача щодо відмови у перерахунку позивачу пенсії згідно Закону України «Про державну службу» у зв'язку з підвищенням посадових окладів працюючим державним службовцям, є протиправними. Що стосується позовних вимог позивача в частині визнання відмови відповідача у здійсненні перерахунку пенсії та зобов'язання його здійснити перерахунок пенсії державного службовця на підставі довідок про заробітну плату від 25.10.2016 № 9 з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати починаючи з 27.10.2016 р., то:
Відповідно до статті 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. При цьому саме на Кабінет Міністрів України покладається регулювання питань оплати праці державних службовців, встановлення розмірів посадових окладів, надбавок, доплат, матеріальної допомоги.
За змістом статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ пенсія державним службовцям призначається в відсотках від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. У ч. 1 ст. 1. Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати. Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.
Частиною другою ст. 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій. Відповідно до ч. 1 ст. 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які, відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховується в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 14.05.2013р. в справі №21-125а13, в якій визначено, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування враховується в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Згідно з ч. 6 ст. 95 КЗпП заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку. Відповідно до статті 33 Закону України «Про оплату праці» у період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством. Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення"). Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру (частина перша статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», пункт 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078). Таким чином, матеріальна допомога та індексація, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування включається до складу заробітної плати державного службовця, враховується при обчисленні розміру його пенсії, є правильним, оскільки перевага має надаватись не положенням законів № 3723-XII та № 108/95-ВР, які щодо спірних відносин є загальними, а спеціальним нормам, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - ст. 41 Закону № 1058-IV та ст. 66 Закону № 1788-XII. Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Ст. 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку. Позивачка пропустила належний строк звернення до суду, оскільки звернулася з позовом лише 28.11.2016 року, а аргументи позивачки на підставу поновлення пропущеного строку як то юридична необізнаність та інші суд не може прийняти як поважними. За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1, в цій частині позову підлягають до задоволення в межах шестимісячного строку звернення до суду, тобто починаючи з 28.05.2016 року.
Керуючись ст. ст. 9, 11, 12, 71, 94, 122, 159 - 163, 167, 186, 256 КАС України, на підставі ст. ст. 8, 19, 22, 58 Конституції України, ст. ст. 42, 45 Закону України від 09.07.2003 року N 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", «Про пенсійне забезпечення», «Про оплату праці», ст. ст. 37, 37-1 Закону України «Про державну службу», Постановою Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», суд
Адмінстративний позов задоволити частково.
Визнати дії Уманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області з приводу відмови у проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 у відповідності до постанови КМУ від 09.12.2015 №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" - протиправними.
Зобов'язати Уманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії у розмірі 80 відсотків з 28.05.2016 року, та врахувати при проведенні такого перерахунку суми: збільшеного посадового окладу, надбавки за ранг, надбавки за вислугу років, премій, індексації до заробітної плати та матеріальної допомоги, визначені у довідці про складові заробітної плати від 25.10.2016 № 9, що подана для перерахунку пенсії, та решти довідок, що знаходяться у матеріалах пенсійної справи.
В решті частині позову - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її отримання сторонами, однак в силу ст. 256 КАС України підлягає до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.
Суддя А. І. Костенко