79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
14.12.2016р. Справа№ 914/2108/16
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бодмін-Україна», м. Київ,
до відповідача: Львівського комунального підприємства «Затишне», м. Львів,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Франківська районна адміністрація Львівської міської ради, м. Львів,
про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 737' 164,00 грн. та зобов'язання вчинити дії.
Головуючий суддя Яворський Б.І.,
судді Синчук М.М., Юркевич М.В.
при секретарі Прокопів І.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1,
від відповідача: ОСОБА_2,
від третьої особи: ОСОБА_3
На розгляд господарського суду Товариством з обмеженою відповідальністю «Бодмін-Україна» подано позов до Львівського комунального підприємства «Затишне» про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 737' 164,00 грн., визнання неправомірною бездіяльності ЛКП «Затишне» щодо не проведення вчасно робіт з утримання належному стані даху будинку за адресою: вул.ОСОБА_4, буд.37 у м.Львові та зобов'язати його негайно провести капітальний ремонт покрівлі та конструкцій даху цього будинку.
Ухвалою суду від 16.08.2016р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 29.08.2016р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду. Ухвалою суду від 25.10.2016р. призначено колегіальний розгляд справи. Згідно проведеного 27.10.2016р. автоматичного визначення складу колегії сформовано наступний склад колегії суддів: Яворський Б.І. (головуючий), ОСОБА_5, ОСОБА_6
14.12.2016р. представник позивача подав заяву, у якій зазначив, що він, користуючись своїм правом, передбаченим ст.22 ГПК України, просить п.2,3 позовної заяви розглядати в такій редакції: стягнути з відповідача 737' 164,00 грн. для проведення відновлювального ремонту квартир та зобов'язати відповідача негайно провести відновлювальний ремонт крівлі та конструкцій даху будинку, руйнування яких сталося внаслідок його неправомірної бездіяльності щодо не проведення вчасно робіт з утримання в належному стані даху його будинку. Копію даної заяви представник позивача надав представникам відповідача та третьої особи, які не заперечили проти прийняття її судом.
Згідно ст.22 ГПК України позивач до початку розгляду справи по суті вправі змінити предмет або підставу позову. У даному випадку позивач скористався своїм правом, тому така заява приймається судом до розгляду.
У судовому засіданні 14.12.2016р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях. Позовні вимоги обґрунтовуються таким: ТзОВ «Бодмін-Україна» є власником квартир №8, 8б, 9а, 10, 10а на вул.ОСОБА_4 у м.Львові, а балансоутримувачем даного будинку є ЛКП «Затишне»; на момент придбання квартир вони були у належному стані; покрівля будинку внаслідок зносу та руйнації не виконує захисну функцію та знаходиться в аварійному стані, внаслідок чого вода атмосферних опадів потрапляє у кімнати квартир; відбувається руйнація стелі, штукатурка з стін та стелі відпадає, дошки перекриття прогнили і обвалилися, стіни покрилися тріщинами і грибком, паркет зруйнований, тому позивач не може використовувати квартири за призначенням; товариство неодноразово зверталося до ЛКП щодо необхідності проведення капітального ремонту, але такий не проводився і відповідей по зверненнях не отримано; безпосередньо в лютому 2016р., коли стався факт часткового руйнування покрівлі даху та затоплення квартир, позивач разом з іншими власниками квартир звернулися до ЛКП «Затишне» з колективним листом з проханням створити відповідну комісію щодо встановлення причин неналежного стану даху будинку та підтвердження фактів затоплення квартир через неналежний стан даху; 18.07.2016р. СПД ОСОБА_7 провів експертну оцінку та склав звіт, відповідно до якого вартість робіт та матеріалів, необхідних для проведення відновлювального ремонту, становить 737' 164,00 грн.; з вини ЛКП «Затишне», яке не проводило вчасно ремонт покрівлі, товариству завдано майнової шкоди, яка пов'язана з необхідністю проведення відновлювального ремонту; вважає за недоцільне призначення експертизи для визначення вартості заподіяної шкоди. Крім того, представник позивача подавав клопотання про стягнення з відповідача у якості судових витрат 5'000,00 грн. оплати за послуги експерта.
Представник відповідача у судовому засіданні 14.12.2016р. проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві та письмових поясненнях, зокрема, наголосив що: ФОП ОСОБА_7 не вправі здійснювати визначення вартості збитку та вартості відновлювальних робіт; ЛКП «Затишне» уповноважене здійснювати поточний, а не капітальний ремонт; ЛПК неодноразово звітувало перед Франківською районною адміністрацією Львівської міської ради (далі - РА ЛМР) про необхідність проведення капітального ремонту покрівлі даху; формування титульних списків на виконання ремонтно-реставраційних робіт у будинках-пам'ятках архітектури, до яких відноситься даний будинок, належить до повноважень управління охорони історичного середовища Львівської міської ради (далі - УОІС ЛМР); у матеріалах справи відсутні акти комісійного обстеження про затоплення; позивач не довів, що стан квартир на сьогодні погіршився у порівнянні з тим, який був на момент їх придбання; будинок згідно рішення сесії Львівського облвиконкому №393 від 22.11.1988р. включений до місцевого реєстру пам'яток під охоронним №935, а тому ЛКП не наділене повноваженнями здійснювати реконструкцію чи реставрацію пам'ятки архітектури; позивач зазначає, що збитки завдано взимку 2016р., однак навмисно приховує те, що 12.02.2013р. він звертався до ЛКП з проханням надати дозвіл на приватизацію горища та проведення ремонтних робіт і до заяви додавав фотографії, які відображають стан квартир; з аналогічною заявою, до якої додано такі ж фотографії, товариство зверталося до ЛКП 29.01.2015р., крім того дані фотографії позивач подав і на підтвердження пошкодження майна вже у 2016р.
Представник третьої особи у судовому засіданні 14.12.2016р. проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, зазначивши таке: ЛКП зобов'язане проводити тільки поточний ремонт, а проведення капітального ремонту не належить до його компетенції; кошти на проведення капітального ремонту виділяються цільово з місцевого бюджету після чого проводити капітальний ремонт може тільки спеціалізоване підприємство, а не ЛКП.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.
ТзОВ «Бодмін-Україна» згідно договорів купівлі-продажу від 20.04.2006р., 29.10.2007р., 14.11.2007р., 14.02.2013р. придбало квартири №8,8б,10,10а у будинку №37 по вул.Котляревського І. у м.Львові.
У матеріалах справи містяться акти огляду житлового фонду ЛКП «Затишне» за вересень-жовтень 2012р., квітень-травень 2013р., квітень-травень 2014р., вересень-жовтень 2014р., квітень-травень 2015р., у яких зазначається про те, що крівля площею 220 кв.м. будинку за адресою ОСОБА_4, 37 потребує капітального ремонту. Аналогічна інформація міститься у списках будинків, покрівлі яких потребують капітального ремонту на 2013р., 2015р. та 2016р.
12.02.2013р. ТзОВ «Бодмін-Україна» звернулося до ЛКП «Затишне» із заявою, у якій зазначається, зокрема, що товариство неодноразово зверталося до місцевих органів щодо отримання дозволу на приватизацію горища та проведення ремонтних робіт; після отримання дозволу товариство зобов'язувалося провести капітальний ремонт крівлі та підтримувати його в належному стані; аварійний стан даху призводить до того, що квартири постійно перебувають під загрозою повного руйнування, просідання стелі; просять провести в найкоротший термін ремонт даху.
29.01.2015р. ТзОВ «Бодмін-Україна» звернулося до ЛКП «Затишне» із заявою, у якій зазначається, зокрема, що незважаючи на неодноразові звернення товариства щодо проведення капітального ремонту крівлі, ремонтні роботи не проведені; аварійний стан даху призводить до того, що квартири постійно перебувають під загрозою повного руйнування, просідання стелі, опади призводять до замокання; товариство не може використовувати їх за призначенням; просять провести в найкоротший термін капітальний ремонт даху.
Листом від 26.05.2016р. ТзОВ «Бодмін-Україна» звернулося до ЛКП «Затишне» та Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (далі - ДЖГІ ЛМР) із заявою, у якій зазначається, зокрема, що незважаючи на неодноразові звернення товариства щодо проведення капітального ремонту крівлі, ремонтні роботи не проведені; аварійний стан даху призводить до того, що у квартирах відбувається руйнація стелі, штукатурка зі стін відпадає, дошки перекриття прогнили і обвалилися; це може призвести до повного знищення квартир; просить ЛКП провести в найкоротший термін ремонт даху, а ДЖГІ ЛМР взяти це питання на свій контроль та зобов'язати ЛКП провести необхідні ремонтні роботи.
У відповідь на даний лист ЛКП «Затишне» повідомило ТзОВ «Бодмін-Україна», що підприємство надіслало у Франківську РА ЛМР перелік адрес, в тому числі і адресу, де знаходяться квартири товариства, для включення в титул ремонту крівель на 2016р. за кошти міського бюджету, оскільки неодноразовий підтримуючий ремонт не дав бажаного результату.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати, а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати (ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір”). За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ст.6 Закону України “Про судовий збір”). У даному випадку позивач заявив вимогу одну вимогу майнового характеру та одну немайнову вимогу, сплативши за них відповідний судовий збір, тому клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду через несплату судового збору є безпідставним.
Відповідно до ст.1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» (далі - ЗУ «Про ЖКП») житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом; виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги; власник приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - власник) - фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку.
Згідно ст.13 ЗУ «Про ЖКП» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Відповідно до ст.21 ЗУ «Про ЖКП» виконавець зобов'язаний: забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором; надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру цін/тарифів, норми споживання, режим надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо; своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період; розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості; утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством; сплачувати споживачу компенсацію за перевищення встановлених термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт у розмірі, визначеному договором або законодавством; вести облік вимог (претензій) споживачів у зв'язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їх споживчих властивостей та перевищенням термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт; своєчасно за власний рахунок проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини.
Рішенням виконавчого комітету ЛМР від 31.05.2011р. №561 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій для населення у м.Львові індивідуально по кожному будинку» визначено умови надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій для населення у м.Львові. Розділом 6 даних умов передбачені послуги з проведення поточного ремонту конструктивних елементів, внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання та зливної каналізації і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, розташованих на закріпленій у встановленому порядку прибудинковій території. Так, поточний ремонт - це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає своєчасне і систематичне підтримання експлуатаційних якостей, попередження передчасного зносу конструкцій та інженерного обладнання. Підготовка житлових будинків до експлуатації в осінньо-зимовий період включає ремонт і ущільнення вхідних дверей, скління та ущільнення вікон на сходових маршах, а також посипання піщано-соляною сумішшю прибудинкової території у зимовий період. Нарахування оплати за послуги з поточного ремонту конструктивних елементів, внутрішньо будинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання та зливної каналізації і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, розташованих на закріпленій у встановленому порядку прибудинковій території, власникам квартир будинку (житлового приміщення у гуртожитку), нежитлового приміщення у житловому будинку (гуртожитку) за результатами громадських слухань проводиться щомісячно. Даним рішенням виконавчого комітету затверджено і Перелік послуг з утримання будинків та прибудинкових територій для населення у м. Львові, визначених за результатами побудинкових громадських слухань: прибирання сходових кліток, окрім випадків відмови всіх власників квартир (житлового приміщення у гуртожитку), нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку), які мають окремі виходи безпосередньо на сходові клітки; прибирання прибудинкової території, окрім випадків відмови від цієї послуги всіх власників квартир (житлового приміщення у гуртожитку), нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку), відповідно до умов договору; технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання і зливної каналізації та ліквідація аварій у внутрішньоквартирних (внутрішньобудинкових) мережах, окрім випадків відмови від цієї послуги всіх власників квартир (житлового приміщення у гуртожитку), нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку); дератизація; обслуговування димовентиляційних каналів; проведення поточного ремонту конструктивних елементів, внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання та зливної каналізації і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, розташованих на закріпленій у встановленому порядку прибудинковій території; освітлення місць загального користування і підвальних приміщень та підкачування води, окрім випадків відмови від цієї послуги всіх власників квартир (житлового приміщення у гуртожитку), нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку), та енергопостачання для ліфтів; вивезення побутових відходів (збирання, зберігання, перевезення, перероблення, утилізація, знешкодження та захоронення), великогабаритних та ремонтних відходів; технічне обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації (підтримання у робочому стані систем у ліфті, на вході у ліфта та на робочому місці диспетчера), крім квартир першого поверху та нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку), що не мають окремих виходів безпосередньо на сходові клітки, на других поверхах - за відсутності технічної можливості виклику ліфта).
Наведені вище положення не передбачають, що обов'язок проведення капітального ремонту покладається на ЛКП, навпаки - воно зобов'язано проводити тільки поточний ремонт і на це звертає увагу відповідач та третя особа. Позивач, наполягаючи на тому, що своєчасне не проведення відповідачем капітального ремонту призвело до заподіяння йому шкоди, так і назвав нормативно-правового акту, який би містив положення про те, що проводити капітальний ремонт зобов'язане ЛКП. Стаття 26 ЗУ «Про ЖКП» до істотних умов договору про надання житлово-комунальних послуг відносить і «порядок здійснення ремонту». Суд зобов'язував сторони надати договір між ними про надання житлово-комунальних послуг, у якому могло б бути визначено чи зобов'язане КП проводити капітальний ремонт, однак сторони його не подали, зазначивши, що такий договір не був укладений. Тому суд не погоджується із твердженням позивача про те, що ЛКП «Затишне» зобов'язане було проводити капітальний ремонт. Відповідно і вимога про зобов'язання відповідача провести такий ремонт задоволенню не підлягає.
Позивач неодноразово стверджував як усно, так і письмово (а.с.171 Т.І), що затоплення його квартир, наслідком чого стало заподіяння йому шкоди, відбулося у лютому 2016р. Суд зобов'язував позивача надати докази такого затоплення - відповідні акти комісійного обстеження, однак позивач їх не надав, повідомивши, що, по-перше, ЛКП уникало їх складання, а, по-друге, закон передбачає складання таких актів виключно у випадку залиття через аварію системи водопостачання. Суд звертає увагу позивача, що він не подав ні доказів звернення до ЛКП про необхідність складання відповідних актів, ні уникання відповідача від їх складання. Крім того, у статті 18 ЗУ «Про ЖКП» передбачено, що у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Представник виконавця повинен з'явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій.
Також позивач вказує, що йому було заподіяно збитків на суму 737'164,00 грн., тому просить стягнути дану суму з відповідача для проведення відновлювального ремонту даху. З даного приводу суд відзначає таке.
Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. За змістом даної статті для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Про це наголошує і Верховний Суд у своїх постановах, висновки якого згідно ст.111-28 ГПК України є обов'язковими. Так, наприклад, у постанові по справі №3-18гс15 від 18.03.2015р. ВСУ відзначив: «із аналізу наведеної норми вбачається, що однією з підстав виникнення зобов'язання є заподіяння шкоди іншій особі. На відміну від зобов'язань, які виникають із правомірних актів, цей вид зобов'язань виникає із неправомірних актів, яким є правопорушення, тобто протиправне, винне заподіяння шкоди деліктоздатною особою. Деліктне (позадоговірне) зобов'язання виникає там, де заподіювач шкоди і потерпілий не перебували між собою у зобов'язальних відносинах або шкода виникла незалежно від існуючих між сторонами зобов'язальних правовідносин … Крім того, за змістом ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
1 вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
2 додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
3 неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
4 матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що особа, яка порушила зобов'язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема у вигляді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінка боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини боржника. ».
У даному випадку позивач не довів ні протиправність поведінки ЛКП щодо не проведення капітального ремонту, ні розмір заподіяних збитків (поданий позивачем звіт оцінювача не є висновком експерта у розумінні ст.ст.32,41,42 ГПК України, а щодо призначення судової експертизи судом позивач відмовився; позивач не подав, а в матеріалах справи відсутні докази, з яких можна було б зробити висновок, який був реальний стан квартир до моменту залиття, яке, як стверджує позивач, відбулося у лютому 2016р.). Відповідно, про наявність інших елементів цивільного правопорушення також не можна говорити.
Згідно ч.2 ст.4-3 та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).
У пункті 2.3 постанови Пленуму «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. Вищий господарський суд України відзначаю, що якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.
Європейський суд з прав людини у пунктах 54-55 Рішення від 28.10.2010р. у справі «Трофимчук проти України» відзначає таке: «Беручи до уваги свої висновки за статтею 11 Конвенції (див. вище пункти 42-45), Суд не бачить жодних ознак несправедливості або свавільності у відмові судів детально розглянути доводи заявниці про переслідування її роботодавцем, оскільки суди чітко зазначили, що ці доводи були повністю необґрунтованими. У зв'язку з цим Суд повторює, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (див. рішення у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1). У світлі вищевикладеного Суд вважає, що в цілому провадження у справі заявниці було справедливим і що ця частина скарги повинна бути відхилена як явно необґрунтована відповідно до пунктів 3 та 4 статті 35 Конвенції.»
Враховуючи наведене вище, оскільки позивач не довів правомірність своїх вимог до відповідача, у задоволенні позову суд відмовляє.
Згідно з ст.49 ГПК України сплачений судовий збір залишається за позивачем.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.3, 12, 33,34, 44, 49, 82-85, 111-28 Господарського процесуального кодексу України, суд
у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
У судовому засіданні 14.12.2016р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 15.12.2016 р.
Головуючий суддя Яворський Б.І.
Суддя Синчук М.М.
Суддя Юркевич М.В.