Ухвала від 14.12.2016 по справі 911/4045/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

УХВАЛА

"14" грудня 2016 р. Справа № 911/4045/16

Суддя Колесник Р.М. розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали

за позовом ОСОБА_1, м. Київ

до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельний Кооператив «Оранжпарк-1», Київська обл., Києво-Святошинський район, сільрада Петрівська, село Петрівське

про визнання договорів недійсними,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельний Кооператив «Оранжпарк-1» про визнання договорів недійсними.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 16.10.2016 між Обслуговуючим кооперативом «Житлово-Будівельний кооператив «Оранжпарк-1» та ОСОБА_2 було укладено два договори про завдаток. За змістом зазначених договорів сторони зобов'язуються укласти договір про пайову участь у кооперативі, за умовами якого відповідач зобов'язується забезпечити набуття прав власності позивача на квартиру. Як зазначає позивач, вказані договори є недійсними, оскільки сплата завдатку було здійснено не в національній валюті України, а в доларах США, чим було порушено статтю 198 Господарського кодексу України та статтю 524 Цивільного кодексу України. Також позивач зазначив, що у договорах завдатку повністю відсутні умови, на підставі яких повинен буди укладений основний договір про пайову участь у кооперативі, договори про завдаток покладають на позивача обов'язок укласти з відповідачем у майбутньому договір про пайову участь у кооперативі, порушуючи при цьому права позивача на добровільний вступ до кооперативу. За таких підстав, просить суд визнати недійсними договори про завдаток від 16.10.2016 з посиланням на статті 215, 216, 524, 527, 533 Цивільного кодексу України.

Перевіривши позовні матеріали суд дійшов висновку про відмову у прийнятті зазначеної позовної заяви з підстав п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України виходячи з наступного.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Як слідує зі змісту позовної заяви, вимога про визнання договорів недійсним пред'явлено фізичною особою-громадянином ОСОБА_1.

Відповідно до ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду;

спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів;

5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;

6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Пунктом 3.2 постанови пленуму Вищого господарського сулу України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, що на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо спір непідвідомчий господарському суду, зокрема, коли його вирішення законодавством України віднесено до компетенції іншого органу або заява взагалі не підлягає розглядові в судовому порядку.

Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського сулу України від 24.10.2011р. №10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції (стаття 12 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на приписи ст. 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 41, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Згідно зі статтями 1, 21 ГПК України позивачами в судовому процесі можуть бути підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, а також громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:

- участь у спорі суб'єкта господарювання;

- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;

- наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;

- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з:

- приватизацією державного та комунального майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду), в тому числі спори про визнання недійсними відповідних актів органів місцевого самоврядування та органів приватизації, а також спори зі справ, що виникають з корпоративних відносин.

З огляду на приписи частини другої статті 1 та статті 12 ГПК зазначені справи підвідомчі господарським судам і в тому разі, якщо сторонами в судовому процесі виступають фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Справи, що виникають з корпоративних відносин, - це спори між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), в тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами), що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства. Предметом відповідних позовів можуть бути вимоги про визнання недійсними актів органів управління господарського товариства, визнання недійсними установчих документів товариства або договорів про відчуження майна тощо. Виняток становлять трудові спори за участю господарського товариства;

Водночас, зі змісту зазначеної позовної заяви слідує, що позивачем у даній справі є не суб'єкт господарювання, а фізична особа - ОСОБА_1, у той час як спір про визнання договорів недійсний за своєю правовою природою не є ані корпоративним, ані пов'язаним з приватизацією державного та комунального майна, що свідчить про непідвідомчість даної справи господарським судам України у розумінні ст. 12 ГПК України.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, виходячи з аналізу суб'єктного складу та характеру правовідносин, суд дійшов висновку про відмову у прийнятті позовної заяви ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельний Кооператив «Оранжпарк-1» про визнання договорів недійсним в порядку п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1, 2, 12, 86, п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у прийнятті позовної заяви до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельний Кооператив «Оранжпарк-1» про визнання договорів недійсними.

Суддя Р.М. Колесник

Попередній документ
63434531
Наступний документ
63434533
Інформація про рішення:
№ рішення: 63434532
№ справи: 911/4045/16
Дата рішення: 14.12.2016
Дата публікації: 19.12.2016
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Київської області
Категорія справи: