61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua
12 грудня 2016 року Справа № 913/467/14
Провадження №16/913/467/14
Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», м. Луганськ
на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ
з примусового виконання ухвали господарського суду Луганської області від 05.05.2014 про затвердження мирової угоди у справі № 913/467/14,
за позовом державного підприємства «Енергоринок», м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», м. Луганськ
про стягнення 304 390 117,56 грн.
Без виклику представників сторін.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 05.05.2014 у справі № 913/467/14 затверджено мирову угоду, укладену між сторонами по справі, якою відповідачу надано розстрочку погашення заборгованості в сумі 294998128,72 грн. до 31.12.2016 (включно).
Відповідач - ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» (далі - заявник, боржник) 06.12.2016 звернувся до суду зі скаргою від 05.12.2016 № 01-31/2/328 на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ВДВС, відділ ДВС) з виконання ухвали господарського суду Луганської області від 05.05.2014 у справі № 913/467/14 про затвердження мирової угоди.
Заявник у скарзі вказав, що постановою ВДВС від 30.01.2015 відкрито виконавче провадження № 46260965 з виконання ухвали господарського суду Луганської області від 05.05.2014 № 913/467/14.
Постановою від 07.05.2015 відділ ДВС зупинив виконавче провадження з примусового виконання вказаної ухвали суду в зв'язку з включенням боржника (відповідача у справі) до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу.
07.05.2015 відділом ДВС також винесено постанову про стягнення з боржника судового збору в сумі 28 952 839,17 грн. у зв'язку з невиконанням боржником у семиденний строк ухвали суду.
Постановою від 15.07.2016 ВДВС поновив виконавче провадження № 46260965 у зв'язку з закінченням процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
Заявник у скарзі зазначив, що ним не було виконано ухвалу суду в добровільному порядку у зв'язку з тим, що він не отримував постанову про відкриття виконавчого провадження від 30.01.2015 та постанову про стягнення виконавчого збору від 07.05.2015.
Боржник пояснив, що про існування вказаних постанов ВДВС йому стало відомо лише 22.11.2016 під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, що унеможливило виконання ухвали суду у встановлений законом строк або її оскарження.
Крім того, боржник зазначив, що стягувачем у заяві про відкриття виконавчого провадження недостовірно вказана загальна сума боргу - 289/528/391,72 грн., що призвело до невірно визначеної суми виконавчого збору, оскільки ухвалою господарського суду Луганської області від 05.05.2014 розстрочку надано на суму 294/998/128,72 грн.
На підставі вказаних доводів боржником заявлено вимоги:
1. Визнати незаконними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з винесення постанови від 07.05.2015 про стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження № 46260965 у розмірі 28 952 839,17 грн.
2. Визнати недійсною постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з винесення постанови від 07.05.2015 про стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження № 46260965 у розмірі 28/952/839,17 грн.
Розглянувши матеріали скарги, суд дійшов висновку про повернення її без розгляду за таких підстав.
Згідно ч. 1 ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 9.7. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» визначено що, встановлений у частині першій статті 1212 десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 1212 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.
У поданій скарзі заявником вказано, що йому стало відомо про оскаржувану постанову 22.11.2016 (під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження). При чому, заявник не вказав та не подав доказів цих своїх доводів (що йому стало відомо саме 22.11.2016).
Десять днів на оскарження дій ВДВС (навіть якщо їх рахувати з 23.11.2016) сплили 02.12.2016.
Боржник звернувся до суду зі скаргою 06.12.2016 (здав її на пошту), що підтверджується відбитком штемпеля пошти на поштовому конверті у якому скарга надійшла до суду.
Таким чином, заявник звернувся до суду зі скаргою на дії ВДВС після спливу встановленого законом десятиденного строку для подання скарги.
Ані в скарзі, ані в додатках до неї відповідач не заявив про відновлення згаданого строку.
Як було зазначено вище, з посиланням на п. 9.7. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9, якщо скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.
За таких обставин, враховуючи, що скаргу подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, скарга підлягає залишенню без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 53, 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, п. 9.7. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», господарський суд
Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» від 05.12.2016 № 01-31/2/328 (вх. № 1129-1722/16) на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без розгляду.
Додаток (тільки заявнику): на “71” аркушах.
Суддя В.В. Корнієнко