ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
13 грудня 2016 року Справа № 913/1312/16
Провадження №34/913/1312/16
Господарський суд Луганської області у складі:
головуючого - судді Іванова А.В.,
при секретарі судового засідання - помічник судді Лотох І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Харків
до Управління соціального захисту населення Кремінської районної державної адміністрації Луганської області, м. Кремінна Луганської області
про стягнення заборгованості за надані послуги зв'язку пільговим категоріям населення.
У засіданні брали участь:
Від позивача: ОСОБА_1, старший юрисконсульт відділу правового забезпечення Харківської філії ПАТ «Укртелеком», довіреність № 1990 від 28.12.2015.
Від відповідача: представник не прибув.
Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» (далі ПАТ «Укртелеком» звернулося до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Кремінської районної державної адміністрації Луганської області, в обґрунтування якого зазначено, що на виконання вимог умов укладеного між сторонами договору про відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги громадянам, що мають право на пільги відповідно до чинного законодавства від 21.01.2015 № 18-25/5 у грудні були надані послуги зв'язку на пільгових умовах населенню Кремінського району Луганської області, що включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги. Відповідач, за рахунок державних субвенцій, зобов'язаний відшкодувати витрати, понесені позивачем внаслідок надання послуг населенню на пільгових умовах. В порушення умов договору та вимог законодавства відповідач не здійснив в повному обсязі відшкодування наданих позивачем послуг, в результаті чого станом на 01 січня 2016 утворилася заборгованість в розмірі 12886 грн. 79 коп., у зв'язку з чим ПАТ «Укртелеком» просило стягнути з Управління соціального захисту населення Кремінської районної державної адміністрації Луганської області зазначену суму заборгованості, а також збитки від впливу інфляційних процесів у розмірі 824 грн. 75 коп., 3% річних у розмірі 226 грн. 05 коп.
Позовну заяву розподілено судді Іванову А.В. відповідно до вимог ст. 2-1 ГПК України.
29.11.2016 порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 13.11.2016.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. 13.12.2016 відділом документального забезпечення суду було зареєстровано заяву Управління соціального захисту населення Кремінської районної державної адміністрації (№ 5987 від 09.12.2016) про розгляд справи у відсутності представника відповідача, а також відзив на позовну заяву (№ 5986 від 09.12.2016) з додатками.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд установив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Укртелеком" в особі Харківської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" у грудні 2015 року надано послуги зв'язку на пільгових умовах населенню Кремінського району Луганської області, що включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги та на яких поширюється дія п. 19 ч. 1 чт. 12, п. 10 ч. 1 ст. 13, п. 18 ч. 1 ст. 14, п. 20 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", п. 11 ст. 20, ст. 21 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", п. 6 ч. 1 ст. 6, ч. 3 ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", ч. 5 ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", п. 4 ч. 3 ст. 13 Закону України "Про охорону дитинства" на загальну суму 12886 грн. 79 коп., що підтверджується розрахунком видатків на відшкодування витрат пов'язаних з наданням пільг (а.с.15-45).
Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" та п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012 року, споживачами, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
Згідно з п.п. б п. 4 ч. 1 ст. 89 та ст. 102 Бюджетного кодексу України, видатки на відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року № 256 (далі - постанова № 256) затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення на рахунок субвенцій з державного бюджету, якими встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету.
Зокрема, п. 2 Постанови № 256 визначено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.
Відповідно до п. 3 Порядку №256 головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.
Таким чином, розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг у Кремінському районі Луганської області є Управління соціального захисту населення Кремінської районної державної адміністрації Луганської області, а отже, на підставі вищезазначених норм законодавства та положень Постанови та Порядку № 256, відшкодування витрат понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян здійснюється відповідачем за рахунок державних субвенцій.
Відповідно до ч. 1 п. 8 Порядку № 256 отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства, для здійснення відповідних видатків. При цьому головні розпорядники коштів у п'ятиденний термін здійснюють розрахунки із постачальниками відповідних послуг (ч. 2 п. 8 Порядку № 256).
За твердженнями позивача, відповідач акти звірки щодо надання послуг зв'язку пільговим категоріям не складав та всупереч положенням чинного законодавства, витрати, понесені позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг у сумі 12886 грн. 79 коп. за грудень 2015 року відповідачем позивачу відшкодовані не були, що і стало причиною звернення із позовом до суду.
Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги мають надаватися відповідно до законодавства. Телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
В Законі України від 22.10.1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу», Законі України від 23.03.2000 року № 1584-ІІІ «Про жертви нацистських переслідувань», Законі України від 28.02.1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, я, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законі України від 24.03.2008 року № 203/98-ВР «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус» та Законі України від 26.04.2001 року № 2402-ІІІ «Про охорону дитинства» передбачено надання пільг при оплаті за послуги зв'язку (телекомунікаційні послуги).
Відповідно до ст.ст. 89, 102 Бюджетного кодексу України надання пільг окремим категоріям громадян з оплати послуг зв'язку передбачено здійснювати з місцевих бюджетів за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з послуг зв'язку, інших.
Частина 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.
Згідно з пунктом 5 Оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-06/374/2013 від 18.02.2013 року, відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Також, Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005 р. та у справі «Бакалов проти України» від 30.11.2004 р. зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Аналогічна правова позиція викладена в Постановах Верховного Суду України від 15.05.2012 року у справі № 11/446, від 15.05.2012 року у справі № 3-28гс12 та Постанові Вищого господарського суду України від 23.08.2012 року у справі № 15/5027/715/2011.
Згідно ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень частин 1-4 статті 48 Бюджетного кодексу України.
Таким чином, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку, компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
Доказів здійснення оплати за спірною господарською операцією відповідач суду не надав.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладене, суд визнає вимоги позивача щодо стягнення із відповідача суми заборгованості у розмірі 12886 грн. 79 коп. обґрунтованими, правомірними, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім суми основного боргу позивачем заявлено до стягнення з відповідача 824 грн. 75 коп. - збитки від впливу інфляційних процесів 226 грн. 05 коп. - 3 проценти річних.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до пункту 2.1. інформаційного листа ВГСУ 17.07.2012 року № 01-06/928/2012, згідно з ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (постанова Вищого господарського суду України від 05.04.2011 № 23/466 та лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р).
Позивачем надано розрахунок заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг абонентам-пільговикам Кремінського району, який перевірено судом у програмі «Законодавство» та є правильним.
Вищенаведені обставини є підставою для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову судовий збір покладається на відповідача у розмірі 1378,00 грн.
Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Кремінської районної державної адміністрації Луганської області, код. ЄДРПОУ 03196937, вул. Побєди, 1 А, м. Кремінна Луганської області, 92900 на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (61002, м. Харків, вул. Іванова, 7/9, ЄДРПОУ 21560766, р/р № 26005010194901 в ПАБ "Альфа-банк", м. Київ, МФО 300346, код ЄДРПОУ 21560766, отримувач: ПАТ "Укртелеком") 12886 грн. 79 коп. - сума невідшкодованої заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання послуг зв'язку пільговим категоріям населення , 824 грн. 75 коп. - збитки від впливу інфляційних процесів, 226 грн. 05 коп. - 3 % річних та 1378, 00 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Повний текст рішення складено та підписано 15.12.2016.
Суддя А.В. Іванов
Надр. 3 прим.
1-до справи
2- позивачу за адресою: вул. Іванова, 7/9, м. Харків, 61002;
3 - відповідачу рекомендованим листом з повідомленням за адресою: вул. Побєди, 1 а, м. Кремінна Луганської області, 92900