07 грудня 2016 року Справа № 915/1207/16
Господарський суд Миколаївської області у складі
судді Корицької В.О.,
при секретарі судового засідання Берко О.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Денисенко Н.І., довіреність № 830 від 05.08.2016 року,
від відповідача: ОСОБА_2, згідно договору представництва від 10.03.2016 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк"(ПАТ "ВіЕйБі Банк"),
04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27-Т,
адреса для листування: 02096 м. Київ, вул. Харківське шосе, 49 (ідентифікаційний код 19017842),
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4,
54003, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1),
про стягнення грошових коштів у сумі 93 517,39 грн., -
Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів у сумі 93 517,39 грн.
Ухвалою суду від 14.11.2016 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 23.11.2016 року.
Ухвалою суду від 23.11.2016 року розгляд справи відкладений на 30.11.2016 року у зв'язку з неявкою у судове засідання представника позивача.
30.11.2016 року у судовому засіданні оголошено перерву до 07.12.2016 року.
07.12.2016 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Представник позивача у судовому засіданні у режимі відеоконференції позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив.
У поданому суду відзиві (а.с. 31-32) із посиланням на пункти 8.1 - 8.3 Договору та норми ст. 778 ЦК України зазначив, що позивач мав право здійснювати поліпшення приміщення тільки за письмовою згодою орендаря. Оскільки письмової згоди на здійснення поліпшень приміщення орендар не надавав, у суборендаря відсутні підстави вимагати у відповідача відшкодування грошових коштів за здійсненні поліпшення. Відповідач також звертає увагу, що позивач має право на вилучення поліпшень, якщо їх можливо відокремити без пошкодження приміщення.
Крім того, відповідач просить застосувати наслідки пропуску позовної давності, про що зазначає у заяві від 23.11.2016 року (а.с. 35-36).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
26.06.2014 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (відповідач, орендар) та Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (позивач, суборендар) був укладений договір суборенди нежитлового приміщення (Договір), відповідно до пунктів 1.1, 1.2 якого орендар зобов'язався передати суборендарю, а суборендар прийняти у тимчасове платне користування (оренду) на строк та на умовах даного Договору нежитлове приміщення загальною площею 139,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (приміщення) (а.с. 9-11).
Відповідно до п. 1.3 Договору приміщення знаходиться у володінні та користуванні орендаря на підставі договору оренди б/н від 26.06.2014 року (а.с. 27-28), укладеного між ФОП ОСОБА_5 (орендодавець) та орендарем. Право передачі приміщення в суборенду надано орендарю згідно п. 4.3 договору оренди б/н від 26.06.2014 року та згоди орендодавця, наданої в листі від 26.06.2014 року (а.с. 26).
Відповідно до п. 1.5 Договору приміщення передається з метою використання його для розміщення відділення Суборендаря, що є банківською установою.
Відповідно до п. 4.1 Договору щомісячна орендна плата здійснюється в національній валюті та складає 21 000,00 грн. без ПДВ.
Відповідно до п. 4.11 сторони домовились, що починаючи з 26.06.2014 року по 30.07.2014 року, з моменту підписання акту прийому-передачі приміщення, суборендар звільняється від орендної плати за користування приміщенням у зв'язку із здійсненням суборендарем ремонту приміщення для використання його відповідно п. 1.5 цього Договору. Сплата оренди починається з 31.07.2014 року.
Відповідно до п. 5.2 Договору строк суборенди встановлюється з 26.06.2014 року (але не раніше дати підписання акту прийому-передачі приміщення) по 25.05.2017 року включно. Строк дії цього Договору - з дати підписання до 25.05.2017 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором.
Приміщення передано суборендарю 26.06.2014 року, про що складено акт приймання-передачі (а.с. 12-13).
28.01.2015 року позивач та відповідач дійшли згоди достроково припинити дію Договору.
28.01.2015 року сторонами був укладений договір про внесення змін до Договору, відповідно до якого п. 5.2 викладений у наступній редакції: "Строк суборенди встановлюється з 26.06.2014 року (але не раніше дати підписання акту прийому-передачі приміщення) по 28.01.2015 року включно. Строк дії цього Договору - з дати підписання до 28.01.2015 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором." (а.с. 33).
28.01.2015 року сторони склали акт приймання-передачі (повернення) приміщення, відповідно до якого приміщення знаходиться у задовільному стані (а.с. 18).
Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 93 517,39 грн.
В обґрунтування вимог позивач зазначає, що протягом дії Договору позивачем як суборендарем було здійснено ряд поліпшень приміщення.
Так, позивачем було здійснено виконання монтажних, електромонтажних, пусконалагоджувальних робіт в частині охоронно-пожежної сигналізації та відеоспостереження (акт виконаних робіт на загальну суму 36 482,15 грн., підписаний позивачем та Приватним підприємством "Сова"), відповідно до договору на виконання ремонтних робіт № 07/07-14 від 07.07.2014 року були здійсненні поліпшення (ремонтні роботи) на суму 33111,40 грн., відповідно до договору № 16/07-14 від 16.07.2014 року були встановлені металеві конструкції на суму 40 660,00 грн.
Із посиланням на викладене, пункти 7.2.8, 8.2 Договору та приписи ст.ст. 629 ЦК України, 193, 174 ГК України позивач просить стягнути з відповідача вартість виконаних поліпшень приміщення.
Судом встановлено наступне.
На підтвердження виконання монтажних, електромонтажних, пусконалагоджувальних робіт в частині охоронно-пожежної сигналізації та відеоспостереження позивачем наданий акт виконаних робіт на загальну суму 36 482,15 грн., підписаний позивачем та Приватним підприємством "Сова" (а.с. 56). Підтвердженням здійснення оплати за вказаним актом є платіжне доручення № 12996 від 06.08.2014 року на суму 36 482,15 грн. (а.с. 54)
07.07.2014 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6, як виконавцем, та Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк", як замовником, укладений договір на виконання ремонтних робіт № 07/07-14 (а.с. 15), відповідно до умов якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов'язання виконати роботи по ремонту приміщення за адресою: АДРЕСА_2 (п. 1.1). Вартість робіт та матеріалів визначається Калькуляцією і становить 49 995,00 грн. з ПДВ (п. 2.1)
На виконання вказаного договору № 07/07-14 від 07.07.2014 року виконавцем були виконані ремонтні роботи (виготовлення та облицювання стін, монтаж столярних виробів та жалюзі на вікна, електромонтажні роботи) на загальну суму 33111,40 грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт № ОУ-0000098 від 27.08.2014 року (а.с. 17).
Підтвердженням здійснення оплати за вказаним договором є платіжне доручення № 440134 від 27.08.2014 року на суму 34 998,00 грн. (а.с. 54)
16.07.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Анко", як виконавцем, та Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк", як замовником, укладений договір № 16/07-14 (а.с. 16), відповідно до умов якого виконавець за замовленням замовника виготовляє, здійснює поставку та встановлює металеві конструкції у відділенні замовника за адресою: АДРЕСА_2, а замовник приймає та оплачує зазначені роботи на умовах, передбачених даним договором (п. 1.1). Вартість роботи включає вартість виготовлення, доставки та встановлення конструкцій та становить 40 660,00 грн. з ПДВ (п. 2.1)
Факт виконання робіт за вказаним договором підтверджується актом виконаних робіт № 306/14 від 22.08.2014 року на загальну суму 40 660,00 грн. (а.с. 61)
Підтвердженням здійснення оплати за вказаним договором є платіжні доручення № 13217 від 06.08.2014 року на суму 28 462,00 грн. та № 1283461 від 27.08.2014 року на суму 12 198,00 грн. (а.с. 62)
Відповідно до п. 7.2.8 Договору суборендар має право здійснювати поточний ремонт приміщення, пристосовувати приміщення для його використання за цим Договором.
Відповідно до п. 8.2 Договору (Розділ 8 Доля поліпшень приміщення) сторони в даному договорі визначили, що суборендарю дозволяється за рахунок власних коштів проведення поліпшення приміщення в частині встановлення охоронної, пожежної сигналізацій та структурованої кабельної мережі без пошкодження мереж Орендаря.
Відповідно до п. 8.3 Договору будь-які інші поліпшення приміщення, крім зазначених у п. 8.2 Договору, можливі тільки за письмовою згодою орендаря.
Враховуючи викладене, позивач мав право на виконання монтажних, електромонтажних, пусконалагоджувальних робіт в частині охоронно-пожежної сигналізації та відеоспостереження (згідно акту виконаних робіт на загальну суму 36 482,15 грн.) без згоди орендаря.
Щодо виконаних робіт за договором № 16/07-14 від 16.07.2014 року (виготовлення, поставка та встановлення металевих конструкцій), слід зазначити наступне.
Виконані за цим договором роботи потребують згоди орендодавця на їх виконання.
Разом з тим, орендодавець згоду на проведення зазначених робіт не надавав, що не заперечується сторонами.
Виконані поліпшення можуть бути відокремлені без пошкодження приміщення, що також підтвердив представник позивача у судовому засіданні.
Відповідно до ч. 2 ст. 778 ЦК України якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення.
Відповідно до п. 8.4 Договору поліпшення орендованого приміщення, що здійснені суборендарем за рахунок власних коштів та за письмовою згодою орендаря, підлягають поверненню суборендарю (у разі можливості їх відокремлення без завдання шкоди приміщенню).
Отже, позивач має право на вилучення охоронно-пожежної сигналізації та системи відеоспостереження (обладнання), а також на вилучення металевих конструкцій, оскільки вказані поліпшення можуть бути відокремлені від приміщення без його пошкодження.
Разом з тим, доказів того, що позивач звертався до відповідача з вимогою про повернення вказаного обладнання та металевих конструкцій суду не надано. Будь-яких інших доказів вчинення відповідачем перешкод щодо повернення обладнання та металевих конструкцій позивачу суду також не надано.
Представником відповідача у судовому засіданні надані фотографії приміщення, на яких будь-яке обладнання охоронно-пожежної сигналізації та системи відеоспостереження, а також металеві конструкції для облаштування каси відсутні (а.с. 90-100).
Щодо виконаних робіт за договором № 07/07-14 від 07.07.2014 року (ремонтні роботи), слід зазначити наступне.
Виконані за цим договором роботи потребують згоди орендодавця на їх виконання.
Разом з тим, орендодавець згоду на проведення зазначених робіт не надавав, що не заперечується сторонами.
Виконані поліпшення не можуть бути відокремлені без пошкодження приміщення.
Відповідно до ч. 5 ст. 778 ЦК України якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.
Отже, позивач не має права на відшкодування вартості поліпшень, здійснених за договором № 07/07-14 від 07.07.2014 року, оскільки зазначені поліпшення здійснені без згоди відповідача.
Посилання позивача на п. 7.2.8 Договору, щодо якого позивач має право здійснювати поточний ремонт приміщення, пристосовувати приміщення для його використання за цим Договором, відхиляються судом, оскільки порядок здійснення суборендарем поліпшень приміщення визначений сторонами у спеціальному розділі 8 Доля поліпшень приміщення у пунктах 8.2, 8.3, 8.4 Договору.
Враховуючи вищевикладене, у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Крім того, відповідач просить застосувати наслідки пропуску позовної давності, про що зазначає у заяві від 23.11.2016 року (а.с. 35-36).
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно до ст. 257 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Відповідно до ст. 786 ЦК України до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі застосовується позовна давність в один рік.
Перебіг позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем, а щодо вимог наймача - з моменту припинення договору найму.
Договір суборенди нежитлового приміщення від 26.06.2014 року був припинений 28.01.2015 року, про що сторонами був підписаний відповідний договір про внесення змін.
Таким чином, позивач не скористався своїм правом звернутися з позовом в межах строку позовної давності, тобто з 28.01.2015 року по 28.01.2016 року, а звернувся тільки в листопаді 2016 року.
В матеріалах справи наявна ухвала Господарського суду Миколаївської області від 26.10.2015 року у справі № 915/1798/15 про повернення без розгляду позовної заяви Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів у сумі 93 517,39 грн. (а.с. 101-102)
Проте, відповідно до ч. 1 ст. 265 ЦК України залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.
Отже, позовна давність для звернення з позовом до суду, на дату подання позову сплинула. Відповідно до частин 4, 5 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Керуючись ст. ст. 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні позову - відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги до канцелярії господарського суду Миколаївської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а у випадку проголошення судом вступної та резолютивної частин рішення - з дня підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складений 12.12.2016 року.
Суддя В.О. Корицька