ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
07.12.2016Справа №910/19912/16
За позовом Військової частини НОМЕР_1 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України)
до Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський"
про стягнення 3 534,35 грн.
Суддя Пригунова А.Б.
Представники:
від позивача: Шигун Д.Ю.
від відповідача: Печерський П.М.
Військова частина НОМЕР_1 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" про стягнення 3 534,35 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2016 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 28.11.2016 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати певні документи.
28.11.2016 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшло заперечення на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог, з огляду на те, що при задоволенні позову буде порушений процес черговості задоволення вимог кредиторів, визначений ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
У судовому засіданні 28.11.2016 року оголошено перерву до 07.12.2016 року.
У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити.
Представник відповідача заперечив проти задоволення позову.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.
У судовому засіданні 07.12.2016 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
27.08.2014 року між Військовою частиною НОМЕР_1 , як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «РОСІНТЕК-УКРАЇНА», як постачальником, укладено договір № 150/14 про закупівлю товарів за державні кошти (далі - договір).
Відповідно до предмета договору постачальник зобов'язується у 2014 році поставити замовникові товар, зазначений у пункті 1.2 та у специфікації товару (додаток №1 до договору). Замовник зобов'язується прийняти та оплатити товар (п. 1.1 договору).
Найменування товару: лот № 7 авіаційні шини 595х185м. 14А або еквівалент, код 22.11.1. Шини та камери гумові нові, згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010. Кількість товару зазначена у специфікації товару (Додаток № 1 до Договору)
Згідно зі специфікацією, пунктами 1.4 та 5.1 договору товар постачається в термін до 01 листопада 2014 року. Товар постачається після відправлення замовником (командиром військової частини НОМЕР_1 ) постачальнику повідомлення про готовність до виконання умов договору, яким замовник визначає обсяги закупівлі товару.
Як вбачається з п. 5.4 договору, перехід права власності та ризиків на товар відбувається після розвантаження на склад та передачі його в розпорядження вантажоотримувача замовника. При передачі товару повинні бути оформленні (надані) наступні приймально-здавальні документи:
- видаткова накладна постачальника, яка виписується в чотирьох примірниках;
- акт прийому (форма № 4, затверджена наказом Міністра оборони України від 24.12.2010 № 690) в чотирьох примірниках;
- оригінал або нотаріально завірена копія документа, який підтверджує виготовлення товару підприємством-виробником.
Датою виконання зобов'язань постачальника з постачання товару є дата затвердження замовником (командиром військової частини НОМЕР_1 ) акту прийому поставленого товару (форма - додаток № 4 до договору). Зазначений акт затверджується замовником у термін не пізніше ніж п'ять днів від дати отримання військовою частиною НОМЕР_2 документів, які визначено у пункті 4.1 договору (п. 5.5 договору).
У відповідності до підпункту 6.2.1 договору замовник має право зменшити обсяги закупівлі товару та загальну суму договору в залежності від реального фінансування видатків на цілі, передбачені специфікацією товару. Замовник у 10 (десятиденний) строк з дня отримання інформації про зменшення бюджетних призначень на цілі, передбачені умовами договору, письмово повідомляє постачальника про зменшення обсягу закупівлі товару, у такому випадку сторони вносять відповідні зміни до договору.
Сторонами у п. 11.6 договору передбачено, що постачальником внесено забезпечення виконання умов договору в розмірі 2 210,00 грн. Вид надання забезпечення виконання договору про закупівлю: гарантія (безвідклична, безумовна банківська гарантія, оформлена відповідно до вимог постанови Правління Національного банку України від 15.12.2014 № 639).
Так, судом встановлено, що Публічним акціонерним товариством «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» надано Військовій частині НОМЕР_1 гарантійний лист від 26.08.2014 року № 24-05-2145 «Гарантія забезпечення виконання договору про закупівлю № 229/08-Г» (далі - Гарантія/Гарантійний лист).
У Гарантійному листі визначено такі умови:
«Публічне акціонерне товариство «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», як гарант, зобов'язується виплатити Військовій частині НОМЕР_1 , як бенефіціару, будь-яку суму в межах загальної суми цієї гарантії, що 2210,00 грн. літерний код валюти - UAH, після одержання гарантом викладеної на українській мові та підписаної уповноваженою особою письмової вимоги бенефіціара, який бенефіціар заявляє щодо невиконання або несвоєчасного виконання принципалом своїх зобов'язань за договором закупівлі та/або порушення якості (комплектності) та/або кількості товару.
Гарант в десятиденний строк з моменту отримання письмової вимоги бенефіціара (з доданими до неї документами) розглядає та перевіряє її відповідність умовам даної Гарантії, та перераховує на рахунок бенефіціара суму, яка визначена в цій Гарантії.
Гарант має право відмовити бенефіціарові, якщо вимога або додані до неї документи:
- не відповідають умовам Гарантії;
- подані гарантові по закінчення строку дії Гарантії.
Письмова вимога бенефіціара повинна бути відправлена на поштову адресу гаранта: 01001, м. Київ, провулок Рильський, буд. 10-12/3, разом з:
- копією(ями) засвідченою(ними) бенефіціаром відповідного(них) документа(ів), яка(і) підтверджують, що принципал - ТОВ «РОСІНТЕК-УКРАЇНА» не виконав свої зобов'язання за договором;
- карткою із зразками підпису посадової особи бенефіціара, що підписала вимогу, що посвідчена нотаріально або іншим способом, передбаченим законодавством.
Термін банківської гарантії до 31 січня 2015 року включно.
Зобов'язання гаранта за цією Гарантією припиняються, зокрема, закінченням строку, на який видана Гарантія».
Відповідно до статті 200 Господарського кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управленої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України.
Згідно із статтею 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
У розділі І Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639, (далі - Положення) визначено, що гарантійний лист - це гарантія, що оформлена належним чином на паперовому носії. Гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант приймає на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром (оформлене в письмовій формі або у формі повідомлення) сплатити кошти за принципала в разі невиконання останнім своїх зобов'язань у повному обсязі або їх частину в разі пред'явлення бенефіціаром вимоги та дотримання всіх вимог, передбачених умовами гарантії. Зобов'язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від основного зобов'язання принципала (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на таке зобов'язання безпосередньо міститься в тексті гарантії.
Так, судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою від 04.12.2014р. № 350/129/138/3077/пс, у якому зазначив, що принципалом - ТОВ «РОСІНТЕК-УКРАЇНА» не поставлено товар, що є несвоєчасним виконанням останнім своїх зобов'язань за договором, а тому бенефіціар вимагав від гаранта виплатити 2210,00 грн. Вимогу підписано тимчасово виконуючим обов'язки командира військової частини НОМЕР_1 Сідаш В.В.
За результатами розгляду вимоги позивача, викладеної у листі від 04.12.2014р. №350/129/138/3077/пс, відповідачем листом № 24-02-4927 від 19.12.2014р. відмовлено бенефіціарові у її задоволенні, оскільки вимогу підписано неуповноваженою особою та не надано відповідачеві всіх належних чином оформлених документів, передбачених Гарантією, а саме: 1) картку із зразками підпису посадової особи бенефіціара, що підписала вимогу, що посвідчена нотаріально або іншим способом, передбаченим законодавством; 2) копії документів, посвідчені бенефіціаром, які підтверджують, що принципал не виконав зобов'язання за договором закупівлі, яким крім іншого є: договір від 27.08.2014р. № 150/14, що повинен містити предмет, який відповідає умовам Гарантії та строки виконання поставки товарів, що є простроченими, як вказано у вимозі.
Позивач звернувся до відповідача з повторною вимогою, викладеної у листі від 20.01.2015 № 350/129/138/134/пс, про виплату грошових коштів у сумі 2210,00 грн., встановлених Гарантією. Дану вимогу підписано уповноваженою особою - командиром військової частини НОМЕР_1 Байдак Ю.А.
За наслідками розгляду відповідачем вимоги позивача, гарант у своєму листі від 03.02.2015 № 24-05-1547 зазначив, що бенефіціар не дотримався умов Гарантії та не надав банку всіх належним чином оформлених документів, передбачених Гарантією, а саме: 1) картку із зразками підпису посадової особи бенефіціара (оригінал), що підписала вимогу, що посвідчена нотаріально або іншим способом, передбаченим законодавством; 2) копії документів, посвідчених бенефіціаром, які підтверджують, що принципал не виконав зобов'язання за договором. Як зазначив гарант у даному листі, відповідно до умов договору принципал повинен був поставити товар у термін до 01 листопада 2014 року, після відправлення бенефіціаром принципалу повідомлення про готовність виконання умов договору. Однак, позивачем надано копію такого повідомлення, але не надано доказів його відправлення у зв'язку із чим не вбачається можливим зробити висновок, що строк виконання зобов'язань за договором настав і з боку принципала існує порушення.
Таким чином, спір між сторонами справи виник внаслідок невиконання відповідачем, як гарантом, його зобов'язань за Гарантією у зв'язку із чим позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі.
За результатами оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, та виходячи з викладених вище фактичних обставин, суд зазначає таке.
Частинами 1, 2, 3 статті 563 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією.
Частиною 1 статті 565 Цивільного кодексу України передбачено, гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.
Отже, з умов Гарантійного листа та норм права слідує, що обов'язок гаранта сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії настає за умови порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, та направлення кредитором гаранту письмової вимоги разом із зазначеними в гарантії документами. За відсутності однієї із вказаних умов відповідальність гаранта не настає. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12.09.2011 № 3-63гс11.
Так, як встановлено судом вище, за умовами Гарантійного листа до письмової вимоги, яка пред'являється бенефіціаром гарантові у зв'язку із невиконанням зобов'язань принципалом, має бути додано:
- по-перше, копією(ями) засвідченою(ними) бенефіціаром відповідного(них) документа(ів), яка(і) підтверджують, що принципал - ТОВ «РОСІНТЕК-УКРАЇНА» не виконав свої зобов'язання за договором;
- по-друге, як встановлено вище, відповідно до умов Гарантії, бенефіціар зобов'язаний надати гарантові разом із вимогою картку із зразками підпису посадової особи бенефіціара, що підписала вимогу, що посвідчена нотаріально або іншим способом, передбаченим законодавством.
З наведених умов Гарантії, зокрема, вбачається, що картка із зразками підпису посадової особи бенефіціара надається бенефіціаром гарантові у вигляді оригіналу.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем при зверненні до відповідача із вимогою порушено правила, встановлені ч. 2 ст. 563 Цивільного кодексу України, та умови Гарантійного листа, а саме до даної вимоги не додано документи, вказані в Гарантії.
Щодо листа-вимоги від 20.01.2015 № 350/129/138/134/пс суд зазначає таке.
Як встановлено судом вище, до вимоги від 20.01.2015 № 350/129/138/134/пс позивачем було додано: 1) лист Головного управління Державної казначейської служби у Вінницькій області щодо підтвердження підпису та печатки уповноваженої особи; 2) засвідчену копію договору від 08.09.2014 № 150/14.
З наведеного переліку документів, доданих до другої вимоги, вбачається, що позивачем не надано відповідачеві жодного документу, які передбачені Гарантійним листом, тобто не надано ані оригіналу картки із зразками підпису посадової особи бенефіціара, що підписала вимогу, який посвідчено нотаріально або іншим способом, передбаченим законодавством, ані доказів порушення принципалом зобов'язань за договором закупівлі.
Крім того, Господарським судом міста Києва у рішенні від 23.06.2015 у справі №910/12152/15, яке набрало законної сили 14 липня 2015 року, встановлено, що зобов'язання відповідача по поставці товару було зменшено до 0 одиниць, 0,00 грн. за ініціативою Військової частини НОМЕР_1 , а не у зв'язку із відмовою ТОВ «РОСІНТЕК-УКРАЇНА» від поставки. Наведена обставина має преюдиційне значення для даної справи (ч. 3 ст. 35 ГПК України).
З наведених фактичних обставин вбачається, що у принципала перед бенефіціаром фактично відсутні зобов'язання за договором закупівлі. Тобто, зобов'язання, за який відповідач несе зобов'язання, фактично припинило своє існування за ініціативою позивача до закінчення терміну дії Гарантії, а тому й не може бути простроченим.
Таким чином, така складова, як прострочення принципалом зобов'язання за договором закупівлі, у правовідносинах учасників судового процесу відсутня.
Підсумовуючи сукупність наведених вище обставин, які підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, суд дійшов до таких висновків: по-перше, позивачем не доведено і документальне не підтверджено того факту, що ним було додано до своїх вимог ті документи, які передбачені Гарантійним листом та необхідні для задоволення гарантом вимог бенефіціара, зокрема, оригіналу картки із зразками підписів; по-друге, позивачем не доведено суду факту наявності прострочення принципалом зобов'язання за договором закупівлі, у той час, як згідно з угодою від 30.12.2014 № 1, зобов'язання у принципала перед бенефіціаром за договором закупівлі відсутнє.
Щодо позовних вимог про стягнення 3 % річних та втрат від інфляції суд зазначає, що такі вимоги також задоволенню не підлягають, в силу їх похідної природи від основної позовної вимоги, яка є безпідставною.
Крім того, на підставі рішення Національного банку України від 23 травня 2016 року № 14/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» до категорії неплатоспроможних» Виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення від 23 травня 2016 року № 812 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК МИХАИЛІВСЬКИЙ» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» та рішення від 13.06.2016 року № 991 «Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ».
Згідно з даними рішеннями розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» (далі - ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» або Банк) з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком з 23 травня 2016 року до 22 липня 2016 року включно.
Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» було призначено Ірклієнка Юрія Петровича.
Рішенням Правління Національного банку України № 124-рш від 12.07.2016р. (далі - Рішення НБУ № 124-рш) оголошено про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ».
На підставі Рішення НБУ № 124-рш виконавчою дирекцією Фонду гарантування винесено Рішення № 1213 від 12.07.2016р., згідно з яким з 13.07.2016 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» та призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» Ірклієнку Юрію Петровичу строком на два роки з 13.07.2016 року по 12.07.2018 року.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування № 1702 від 01.09.2016 змінено Уповноважену особу фонду на ліквідацію ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» та призначено Волкова О.Ю.
В умовах здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації діяльність Банку регламентується спеціальним законодавством, зокрема, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Відповідно до абз. З п. 2 та п. З ст. 46 Закону з дня призначення Уповноваженої особи, строк виконання всіх грошових зобов'язань банку вважається таким, що настав. Під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Відповідно до ч. 1 статті 49 Закону Уповноважена особа припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищенаведене, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
У позові Військової частини НОМЕР_1 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України) відмовити повністю.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 12.12.2016 р.
Суддя Пригунова А.Б.