ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
30.11.2016Справа № 910/19342/16
За клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Даліз-Фінанс" /заявник/ про скасування заходів забезпечення позову у справі № 910/19342/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Капітал Груп"
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсиббуд"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Даліз-Фінанс"
про звернення стягнення на предмет іпотеки, визнання відсутнім права та відшкодування збитків
Суддя Цюкало Ю.В.
Представники сторін:
від позивача: Родін Р.В. - за довіреністю від 28.11.2016 року
від відповідача-1: не з'явились
від відповідача-2: Петровська О.С. - за довіреністю від 31.10.2016 року
Тінус Ю.В. - директор
У жовтні 2016 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Капітал Груп" (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсиббуд" (відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Даліз-Фінанс" (відповідач-2) про звернення стягнення на предмет іпотеки, визнання відсутнім права та відшкодування збитків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2016 року суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/19342/16. Розгляд справи призначено на 16.11.2016 року.
27.10.2016 року позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, у якій просив:
- накласти арешт на майнові права на нерухоме майно - житловий комплекс з вбудовано-прибудинковими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом по провулку Новопечерському, 5 у Печерському районі міста Києва;
- накласти арешт на грошові кошти ТОВ "Укрсиббуд" та ТОВ "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Даліз-Фінанс" в розмірі 62 273 483,49 грн., що знаходяться на будь-яких рахунках у банківських установах вказаних осіб;
- заборонити ТОВ "Укрсиббуд" та ТОВ "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Даліз-Фінанс" здійснювати організацію залучення коштів для спорудження об'єктів будівництва житлового комплексу з вбудовано-прибудинковими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом по провулку Новопечерському, 5 у Печерському районі міста Києва, в тому числі заборонити укладати договори (в т.ч. попередні договори, договори інвестування, міни, купівлі-продажу, про участь у фонді фінансування будівництва, придбання/міни цінних паперів, застави, іпотеки, будь-які інші договори), предметом яких є майнові та будь-які інші права на об'єкти будівництва житлового комплексу з вбудовано-прибудинковими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом по провулку Новопечерському, 5 у Печерському районі міста Києва; майнові та будь-які інші права на житлові та нежитлові приміщення в цих об'єктах будівництва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2016 року заяву позивача про забезпечення позову задоволено повністю. До вирішення спору по суті накладено арешт на майнові права на нерухоме майно - житлового комплексу з вбудовано-прибудинковими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом по провулку Новопечерському, 5 у Печерському районі міста Києва; накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсиббуд" (код ЄДРПОУ 32677473, 03035, м. Київ, вул. Метрополита Василя Липківського, буд. 45) в розмірі 62 273 483,49 грн. (шістдесят два мільйони двісті сімдесят три тисячі чотириста вісімдесят три гривні 49 копійок), що знаходяться на будь-якому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсиббуд" (код ЄДРПОУ 32677473, 03035, м. Київ, вул. Метрополита Василя Липківського, буд. 45) у банківських установах; наклпдено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Даліз-Фінанс" (код ЄДРПОУ 34938583, 01024, м. Київ, вул. Богомольця, буд. 7/14, приміщення 182) в розмірі 62 273 483,49 грн. (шістдесят два мільйони двісті сімдесят три тисячі чотириста вісімдесят три гривні 49 копійок), що знаходяться на будь-якому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Даліз-Фінанс" (код ЄДРПОУ 34938583, 01024, м. Київ, вул. Богомольця, буд. 7/14, приміщення 182) у банківських установах, в т.ч. на рахунку № 2650111086 в ПАТ "КОМЕРЦІЙНИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ БАНК", МФО 322540; заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрсиббуд" (код ЄДРПОУ 32677473, 03035, м. Київ, вул. Метрополита Василя Липківського, буд. 45) та Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Даліз-Фінанс" (код ЄДРПОУ 34938583, 01024, м. Київ, вул. Богомольця, буд. 7/14, приміщення 182) здійснювати організацію залучення коштів для спорудження об'єктів будівництва житлового комплексу з вбудовано-прибудинковими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом по провулку Новопечерському, 5 у Печерському районі міста Києва, в тому числі заборонити укладати договори (в т.ч. попередні договори, договори інвестування, міни, купівлі-продажу, про участь у фонді фінансування будівництва, придбання/міни цінних паперів, застави, іпотеки, будь які інші договори), предметом яких є майнові та будь-які інші права на об'єкти будівництва житлового комплексу з вбудовано-прибудинковими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом по провулку Новопечерському, 5 у Печерському районі міста Києва; майнові та будь-які інші права на житлові та нежитлові приміщення в цих об'єктах будівництва.
16.11.2016 року через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
16.11.2016 року через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від представника відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
16.11.2016 року через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від представника відповідача-2 надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2016 року розгляд справи відкладено на 30.11.2016 року.
У судове засідання, призначене на 30.11.2016 року, представники позивача та відповідача-2 з'явились, представник відповідача-1 не з'явився.
Розглянувши в судовому засіданні клопотання, що надійшло до суду 16.11.2016 року, Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Даліз-Фінанс" про скасування заходів забезпечення позову, суд відмовив в його задоволенні та розпочав розгляд справи по суті.
Представник позивача надав суду пояснення, відповідно до яких позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача-2 заявив усне клопотання про скасування заходів забезпечення позову з підстав відсутності обґрунтованого розрахунку позовних вимог та взаємовідносин у нього з позивачем та відповідачем-1.
Розглянувши в судовому засіданні усне клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Даліз-Фінанс" про скасування заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні з огляду на наступне.
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з власної ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно зі ст. 67 Кодексу, позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У пункті 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» від 26 грудня 2011 року № 16 судам роз'яснено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Пунктом 3 зазначеної постанови визначено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Пунктом 7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (із змінами і доповненнями) роз'яснено, що у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.
Відповідно до п. 10 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду, зокрема, вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову.
Так, обставини на які посилається відповідач-2 в обґрунтування усного клопотання про скасування заходів забезпечення позову підлягають розгляду та доведенню під час розгляду справи по суті належними та допустимими доказами, за результатами оцінки яких господарським судом приймається рішення по справі, яким у випадку відмови в задоволенні позовних вимог скасовуються вжиті заходи забезпечення позову.
Відповідно до ст. 68 Господарського процесуального кодексу України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.
У п. 10 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначено, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Так, на даний час спір у справі № 910/19342/16 Господарським судом міста Києва ще по суті не вирішено, а доказів, що обставини, які зумовили застосування заходів до забезпечення позову, усунуті, суду представлено не було.
Крім того, згідно з вимогами статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (частина 2 статті 34 ГПК України).
Дослідивши зібрані у матеріалах справи докази, суд вважає, що відповідачем належним чином не доведено наявність підстав, що зумовлюють скасування вжитих заходів до забезпечення позову, а саме, що потреба у забезпеченні позову відпала або змінились певні обставини, що стали підставою для вжиття таких заходів.
Також, суд звертає увагу сторін на те, що особи, які беруть участь у справі, повинні добросовісно використовувати процесуальні права виключно з метою, з якою ці права надані, і не зловживати наданими їм правами. Зловживання правом - це особливий тип правопорушення, яке здійснюється управненою особою при реалізації нею належного їй права, пов'язане з використанням заборонених конкретних форм у межах дозволеного йому законом загального типу поведінки. Метою зловживання процесуальними правами є перешкоджання суду (державі) у здійсненні правосуддя, винесення у стислі строки законного і обґрунтованого рішення з господарського спору через порушення чи недобросовісне виконання прав і обов'язків, передбачених процесуальним законодавством, зловживання правом на позов, правом на клопотання і заяви в процесі судочинства тощо з метою затягнути судовий процес і не допустити якнайскорішого поновлення визначеності у відносинах сторін судового процесу. Відповідна практика, спрямована на умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку. При цьому під затягуванням судового процесу розуміються дії або бездіяльність учасника судового процесу, спрямовані на: неможливість початку розгляду судом порушеної провадженням справи; неможливість прийняття судом рішення в даному судовому засіданні; створення інших перешкод у вирішенні спору по суті з метою недосягнення результатів такого вирішення протягом установлених законом процесуальних строків.
Як зазначено у п. 3.14 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", зловживанням процесуальними правами слід вважати також і подання учасниками судового процесу: клопотань (заяв) про вчинення господарським судом не передбачених ГПК процесуальних дій; подання другого і наступних клопотань (заяв) з одного й того самого питання, яке вже вирішено господарським судом; апеляційних і касаційних скарг на процесуальні документи, дія яких на момент подання такої скарги закінчилася (вичерпана). З урахуванням обставин справи господарський суд може залишити відповідне клопотання (заяву, скаргу) без задоволення, приєднавши його (її) до матеріалів справи і зазначивши про це в описовій частині рішення, прийнятого по суті справи (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні даного клопотання.
Керуючись ст. ст. 68, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Даліз-Фінанс" в задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову.
Суддя Ю.В. Цюкало