донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
08.05.2007 р. справа №32/231
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Шевкової Т.А.
суддів
Діброви Г.І. , М'ясищева А.М.
за участю представників сторін:
від позивача:
не з'явився,
від відповідача:
від третьої особи 1:
від третьої особи 2:
від третьої особи 3:
від третьої особи 4:
не з'явився,
не з'явився
не з'явився
Петренко О.Г. дов. № Н-01/3451 від 07.11.2005р.
не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський лакофарбовий завод" м.Київ
на рішення господарського суду
Донецької області
від
23.01.2007 року
по справі
№ 32/231 (суддя Сковородіна О.М.)
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський лакофарбовий завод" м.Київ
до
за участю третіх осіб на стороні позивача, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору
Товариства з обмеженою відповідальністю "СоюзПромінвестДонбас" м.Донецьк
1. Приватного підприємства “Транслуч» м.Красний Луч Луганської області
2. Торгівельної компанії “ЛОТ» м. Миколаїв
3. Державного підприємства “Донецька залізниця» м. Донецьк
4. Товариства з обмеженою відповідальністю ПКП “Уголь Трейд» м. Новомосковськ Дніпропетровської області
про
стягнення заборгованості в сумі 13800грн. 00коп.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Київський лакофарбовий завод» м.Київ 19.07.2006р. звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «СоюзПромІнвестДонбас» м.Донецьк заборгованості в сумі 13800грн.00коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що між ним та відповідачем 27.04.2006р. був укладений договір № ДГ-000010 на поставку вугілля, шляхом пересилання підписаного договору через факсимільний зв'язок з наступним висиланням оригіналів. Оригінал договору, підписаного з боку позивача був ним надісланий на адресу відповідача 05.05.2006р., 29.05.2006р, на виконання умов укладеного договору про поставку вугілля, позивач відправив на адресу відповідача один вагон вугілля вагою нетто 66т, загальна вартість товару 13800грн., даний товар відповідач не оплатив, наполягаючи на зміні його вартості.
Позивач, вважаючи, суму 138000грн. боргом, який виник у зв'язку з порушенням умов договору, звернувся до господарського суду з позовом.
Господарський суд Донецької області ухвалами від 06.09.2006р. та від 16.11.2006р. залучив до участі у справі в якості третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Приватне підприємство “Транслуч» м.Красний Луч, Торгівельну компанію “ЛОТ» м.Миколаїв, Державне підприємство “Донецька залізниця» м.Донецьк, Товариство з обмеженою відповідальністю ПКП “Уголь Трейд» м.Новомосковськ.
Господарський суд Донецької області рішенням від 23.01.2007р. по справі №32/231 відмовив у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський лакофарбовий завод» м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “СоюзПромІнвестДонбас» м.Донецьк, за участю третіх осіб: Приватного підприємства “Транслуч» м.Красний Луч, Торгівельної компанії “ЛОТ» м.Миколаїв, Державного підприємства “Донецька залізниця» м.Донецьк, Товариства з обмеженою відповідальністю ПКП “Уголь Трейд» м.Новомосковськ про стягнення заборгованості в сумі 13800грн.00коп. у зв'язку з недоведеністю.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Київський лакофарбовий завод» м.Київ, не погоджуючись із рішенням господарського суду подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 23.01.2007р. у справі №32/231, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Заявник скарги вважає, що господарським судом при винесенні рішення були неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також не були заслухані пояснення сторін та третіх осіб.
Заявник скарги звертає увагу суду на те, що представник ДП “Донецька залізниця» не був присутній у судовому засіданні і не були надані документи, які стосуються поставленого вугілля марки АШ у вагоні №63725246 за залізничною накладною № 48346072, яке було відвантажене на адресу ТК “ЛОТ» м.Миколаїв.
Заявник скарги вважає, що сторонами були узгоджені всі істотні умови за даним договором.
Представники позивача, відповідача та третіх осіб: Приватного підприємства “Транслуч» м.Красний Луч, Торгівельної компанії “ЛОТ» м.Миколаїв, Товариства з обмеженою відповідальністю ПКП “Уголь Трейд» м.Новомосковськ у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили. Згідно поштових повідомлень №№ 6182220, 6180317, 6180309, 6182247, 6180295 ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 03.04.2007р. про перенесення розгляду апеляційної скарги ТОВ «Київський лакофарбовий завод» на 08.05.2006р. була отримана сторонами 11.04.2007р., 12.04.2007р., 19.04.2007р., 20.04.2007р.
Колегія суддів вважає, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, однак не скористалися правом захисту своїх прав та інтересів у судовому засіданні. У зв'язку з викладеним колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без представників сторін.
Представник ДП “Донецька залізниця» у судовому засіданні повідомив про те, що не має можливості підтвердити вимоги позивача, та надав копії документів, які стосуються перевезення антрациту АШ ст.Браунівка Донецької залізниці -станція Миколаїв -вантажний; копію корінця дорожньої відомості № 48346072, телеграми від 11.05.2006р., листа ПП “Транслуч» від 11.05.2006р., листа відповідача №525Д від 11.05.2006р.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст.28-29 Закону України “Про судоустрій» та ст.101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Відповідно до ст.129 Конституції України, ч.4 ст.9 Закону України “Про судоустрій в Україні», статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України був здійснений запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника ДП “Донецька залізниця», обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Київський лакофарбовий завод» м.Київ, вважаючи укладеним шляхом обміну факсограмами, договір № ДГ-000010 від 27.04.2006р., звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СоюзПромІнвестДонбас» м.Донецьк про стягнення 13800грн. заборгованості за поставлений товар, за умовами вищевказаного договору.
Відповідач позов не визнав, вважаючи його таким, що не підлягає задоволенню виходячи з того, що договір, на підставі якого позивач наполягає на стягненні заборгованості з відповідача ніколи не укладався між сторонами; текст договору не містить в собі істотних умов, тому цей договір не може вважатись укладеним, в розумінні приписів ГК України; квитанція, яка нібито підтверджує постачання позивачем товару на користь відповідача, не містить у собі взагалі будь-яких позначок, що відправлення цього товару здійснювалось позивачем та на користь відповідача, за цією квитанцією відповідач визначений лише як платник залізничного тарифу.
У судовому засіданні господарського суду представник відповідача звертав увагу суду на те, що на факсимільної копії договору нанесений відбиток печатки відповідача з позначкою “канцелярія». Проте, така печатка взагалі відсутня на підприємстві.
Відповідно частин 1, 2 статті 639 Цивільного Кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Враховуючі те, що з боку відповідача, оригінальний примірник договору на адресу позивача не надсилався, обміну між сторонами оригінальними примірниками договору -не відбулось, немає підстав вважати те, що відбулось і укладення договору № ДГ-000010 від 27.04.2006р.
Надана позивачем факсимільна копія договору №ДГ-000010 від 27.04.2006р. (та додаток №1 до нього), не може бути прийнята у якості належного доказу у справі, оскільки на цій копії: з боку відповідача міститься відбиток печатки з позначкою “канцелярія», наявність якої на підприємстві заперечувалася відповідачем (у судовому засіданні господарського суду); в реквізитах факсу №8-044-2955466, одночасно міститься суперечлива інформація, щодо дати його відправлення (отримання) -03.05.2006р. та 05.05.2006р.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок господарського суду про те, що договір № ДГ-000010 від 27.04.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київський лакофарбовий завод» м.Київ та Товариством з обмеженою відповідальністю «СоюзПромІнвестДонбас» м.Донецьк не укладався.
Розглянувши надані сторонами документи, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку про те, що надані позивачем документи не підтверджують наявність боргу за відповідачем в зв'язку з невиконанням умов договору поставки № 000010 від 27.04.2006р., з огляду на наступне.
Надана позивачем в підтвердження факту поставки товару копія квитанції про приймання вантажу № 48346072 не доводить, що поставка вугілля була здійснена позивачем на адресу відповідача, тоді як відправником 66т. вугілля -антрацит АШ є ПП “Транслуч», одержувачем вантажу ТК “ЛОТ», платником залізничного тарифу -відповідач.
ТОВ “Транслуч» та ТОВ ТК “ЛОТ», які були залучені господарським судом до участі у справі в якості третіх осіб, не підтвердили факту наявності договірних відносин з позивачем.
ТОВ “Транслуч» в своїх поясненнях наданих до матеріалів справи заперечувало те, що Товариство було відправником (у будь-чиїх інтересах), цього вантажу.
Також, у графі “рахунок відправника», зазначений поточний рахунок підприємства, який не відповідає банківським реквізитам позивача, які вказані як у факсимільній копії договору, так і в інших документах позивача, наданих до справи.
Надані позивачем в підтвердження свого права власності на вугілля, відправленого за залізничною накладною №48346072 від 29.05.07р., документи, а саме: договір №04 на поставку вугільної продукції від 19.01.2006р., укладений між позивачем та ТОВ ПКП “Уголь Трейд» (арк. справи 146-149 т.1), лист ТОВ ПКП “Уголь Трейд» від 25.05.2006р. № 25/05 -06 на адресу ТОВ “Лугугледарпром», витратна накладна №290501 від 29.05.2006р., акт приймання-передачі №04 від 29.05.2006р., укладений між ТОВ ПКП “Уголь Трейд» та ТОВ “Лугугледарпром» (арк. справи 120-122 т.1), акт прийому-передачі № 04 від 29.05.2006р., укладений між позивачем та ТОВ ПКП “Уголь Трейд», витратна накладна №РН-0000014 від 29.05.2006р. (арк. справи 80-81 т.1) не доводять того, що цей вантаж був прийнятий залізницею від ТОВ “Лугугледарпром» (як первісного власника цього вантажу), та взагалі не підтверджують, що сама накладна була оформлена ТОВ “Лугугледарпром».
Таким чином, надані документи (укладені між позивачем, ТОВ “Уголь Трейд», ТОВ «Лугугледарпром») не підтверджують факту набуття ними права власності на вантаж, який перевозився за накладною № 48346072 від 29.05.2006р.
На підставі наведеного слід визнати, що господарський суд проаналізувавши надані позивачем в підтвердження своїх вимог документи, дійшов до правильного висновку про те, що позивач не довів факту поставки ним товару на користь відповідача, та прийняття відповідачем товару саме від нього.
У відповідності з п.4 ст.129 Конституції України, ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень на вимоги.
Матеріалами справи не підтверджений факт укладання між сторонами договору № 000010 від 27.04.2006р. та факт поставки позивачем відповідачеві продукції на підставі даного договору.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення 13800грн.00коп. боргу за поставлену продукцію господарським судом обґрунтовано визнані такими, що не підлягають задоволенню, оскільки надані в підтвердження позовних вимог документи не можуть бути визнані належними доказами, підтверджуючими поставку продукції за договором поставки №000010 від 27.04.2006р. та наявність боргу у відповідача по оплаті даної продукції.
На підставі наведеного, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду від 23.01.2007р. у справі № 32/231 відповідає фактичним обставинам, прийнято у відповідності до норм діючого законодавства, тому підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги не вбачається.
Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита при зверненні з апеляційною скаргою покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський лакофарбовий завод» м. Київ залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 23.01.2007р. у справі № 32/231 залишити без змін
Головуючий Т.А. Шевкова
Судді: Г.І. Діброва
А.М. М'ясищев
Надруковано 9 прим.:
1 - позивачу;
2 - відповідачу;
3-6 - третім особам;
7 -до справи;
8 - ДАГС;
9 - ГСДО