Справа № 2-7387/10
Провадження № 2-7387/10
18.11.2010 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Разумовської О.Г.,
при секретарі Бабаєвій Х.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу
за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи без самостійних вимог на боці відповідача - органу опіки та піклування адміністрації Заводського району м. Миколаєва про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
08. 09. 2010 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третьої особи без самостійних вимог на боці відповідача - органу опіки та піклування адміністрації Заводського району м. Миколаєва про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - будинком № 1-а по вул. Пісчана у Великій Коренисі в м. Миколаєві.
У заяві позивач вказав, що будинок № 1-а по вул. Пісчана у Великій Коренисі в м. Миколаєві належить йому на праві власності, у вказаній квартирі зареєстровано ОСОБА_2, але остання фактично не проживає в даному житловому приміщенні, а тому просив визнати ОСОБА_2 особою, що втратила право користування житловим приміщенням - будинком № 1-а по вул. Пісчана у Великій Коренисі в м. Миколаєві.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, обставини, викладені в позові підтвердив, просив суд позов задовольнити.
Відповідач позовні вимоги не визнала, мотивуючи тим, що на її утриманні знаходиться дитина-інвалід, яка потребує частого лікування, у зв'язку з чим відповідачці доводиться періодично від'їзджати з дитиною на лікування до м. Харкова та відвідувати інші медичні установи, в яких лікується син, з цих підстав відповідачка не завжди перебуває за місцем реєстрації. Проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на його безпідставність, просили суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
Представник третьої особи проти задоволення позову заперечував, з посиланням на те, що оскільки матір з дитиною не будуть зареєстровані, дитина не буде отримаувати допомогу.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить будинок № 1-а по вул. Пісчана у Великій Коренисі в м. Миколаєві. Зазначене підтверджено свідоцтвом про право приватної власності на житловий будинок від 15. 01. 1980. В спірному будинку зареєстрована відповідачка ОСОБА_2, яка є онучкою позивача. У відповідачки є дитина - ОСОБА_3, 28. 08. ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за місцем реєстрації матері. Вказане підтверджується довідкою Ф-3 від 03. 05. 2010 № 951.
ОСОБА_3 є дитиною інвалідом з диагнозом синдром каудальної регресії, множинними вродженими аномаліями розвитку тазу та поясу нижніх кінцівок. Мати(відповідач по справі) отримує державну соціальну допомогу на дитину інваліда. Вказане підтверджується посвідченням серії ААБ № 118879.
На теперішній час відповідачка з дитиною проживає за адресою : вул. 11-а Лінія, 130 в м. Миколаєві, в будинку, що належить батькам чоловіка. Зареєструватися за вказаною адресою відповідачка не має змоги, оскільки батьки чоловіка - власники будинку -наразі знаходяться за кордоном.
Твердження позивача про внесення щомісячної плати за користування комунальними послугами за відповідачку та її дитину не відповідають дійсності, що було встановлено в судовому засіданні. Окрім того встановлено, що відповдачка підтримує зв'язки з будинком, періодично навідуючись до свого діда - власника будинку.
Відповідно ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до ст. 72 Житлового кодексу УРСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 163 Житлового кодексу УРСР у разі тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених частиною першою, пунктами 1 і 5 частини третьої і частиною четвертою статті 71 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 Житлового кодексу УРСР ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 не проживала у спірному будинку з поважних причин, оскільки захворювання дитини потребують від матері (відповідачки) частого відвідування лікарів та лікувальних установ, що обгрунтовує часту відсутність відповідачки в місці реєстрації, натомість сім'єю позивача навмисно створювалися перешкоди у відвідуванні спірного будинку, а тому позовні вимоги позивача щодо визнання відповідача особою, що втратила право користування житловим приміщенням -будинком № 1-а по вул. Пісчана у Великій Коренисі в м. Миколаєві є безпідставними та необгрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 208-218 ЦПК України, суд, -
У задоволенні вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи без самостійних вимог на боці відповідача - органу опіки та піклування адміністрації Заводського району м. Миколаєва про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - відмовити.
Рішення набуває законної сили через 10 днів після його проголошення.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд м. Миколаєва в строк та порядок, визначений ст. ст. 294, 296 ЦПК України.
Суддя О.Г. Разумовська