Справа № 761/43401/16-ц
Провадження № 2-з/761/581/2016
Іменем України
09 грудня 2016 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Савицький О.А., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
07.12.2016 року ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 було подано до суду заяву, в якій вона просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль марки AUDI A4, білого кольору, 1798 см.куб., кузов НОМЕР_2, д.н.з. НОМЕР_1, а також до набрання чинності рішення у даній справі заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо автомобіля марки AUDI A4, білого кольору, 1798 см.куб., кузов НОМЕР_2, д.н.з. НОМЕР_1.
Вивчивши заяву позивача та матеріали справи, суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику з наступних підстав.
Так, відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Разом з тим, відповідно до вимог ч.ч. 2, 4 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. До заяви додаються також її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити заходи забезпечення позову та документ, що підтверджує сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
При цьому, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою до суду заяви про забезпечення позову встановлена у розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, тобто 275 грн. 60 коп.
Згідно роз'яснень, які викладені в п. 26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Однак, як вбачається з матеріалів справи позивачем до заяви про забезпечення позову не додано документу (оригіналу), що підтверджує сплату судового збору, а додано лише копію квитанції про сплату судового збору №98 від 06.12.2016 року на суму 275 грн. 61 коп., що не є належним доказом сплати судового збору у встановлених чинним законодавством розмірах.
Відповідно до ч. 8 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
З урахуванням зазначеного, вважаю, що подану заяву про забезпечення позову слід повернути заявнику.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 151, 153, 209, 210 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - повернути позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суду міста Києва протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: