Справа № 761/20003/15-к
Провадження № 1-кс/761/9306/2015
Іменем України
17 липня 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
Слідчого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
розглянувши клопотання слідчого слідчої частини відділу Управління МВС України на Південно-Західній залізниці лейтенанта міліції ОСОБА_3 , про арешт майна, -
Слідчий слідчої частини відділу Управління МВС України на Південно-Західній залізниці лейтенант міліції ОСОБА_3 , звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим прокурором у кримінальному проваджені заступником начальника відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_4 , в межах кримінального провадження № 12014000000000441 від 02.10.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, про арешт майна.
Клопотання мотивоване тим, що СУ ГУМВС України в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженню №120140000000000, зареєстроване за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
У судове засідання слідчий слідчої частини відділу Управління МВС України на Південно-Західній залізниці лейтенант міліції ОСОБА_3 не з'явився, про день, час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Власник майна в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду клопотання повідомлялася належним чином, неявка не перешкоджає розгляду справи.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення слідчого, який підтримав клопотання, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання є таким, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із таких заходів є арешт майна.
Згідно з ч. 1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.
У відповідності до положень ч. 3 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.
Клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання. (ч.1 ст. 172 КПК України).
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Слідчий в судове засідання не з'явився, вимоги клопотання не підтримав, враховуючи те, що до клопотання не додано належних доказів для підтвердження зазначених обставин, слідчий суддя вважає, що у клопотанні належним чином не обґрунтовано необхідність у накладенні арешту на майно та відсутні достатні підстави для вчинення таких дій, а тому в задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Неявка без поважної причини сторони кримінального провадження, якою подане клопотання про арешт майна, свідчить про фактичне не підтримання поданого клопотання та недоведення згаданих обставин, що має оцінюватись як підстава для відмови в задоволенні такого клопотання, керуючись вимогами ст. ст. 131, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого слідчої частини відділу Управління МВС України на Південно-Західній залізниці лейтенанта міліції ОСОБА_3 , про арешт майна - залишити без задоволення.
Копію ухвали надати слідчому, а також надіслати прокурору та власникам майна.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя: