печерський районний суд міста києва
Справа № 757/58572/16-к
13 грудня 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участі особи, що подала скаргу, - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність Генеральної прокуратури України, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявами №№ 47, 48, 49 від 17.11.2016,-
25.11.2016 до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана скарга, яка передана слідчому судді 28.11.2016 р., у порядку ст. 303 КПК України, на службову бездіяльність відповідальної особи Генеральної прокуратури Українищодо невнесення відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявами №№ 47, 48, 49 від 17.11.2016.
Оскільки ОСОБА_3 відомостей, що дані за заявами №№ 47, 48, 49 від 17.11.2016 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань не отримав, бездіяльність Генеральної прокуратури Українищодо цього факту оскаржено до Печерського районного суду м. Києва.
Особа, що подала скаргу - ОСОБА_3 у судовому засіданні вимоги скарги підтримав та просив її задовольнити.
Представник Генеральної прокуратури Україниу судове засідання не з'явився, про розгляд скарги повідомлявся належним чином. На адресу суду надійшли заперечення, в яких представник просить провести розгляд скарги у його відсутність та відмовити у задоволенні скарги, оскільки відповідно до ст. 218 КПК України, заяви ОСОБА_3 спрямовано до органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходяться місця можливого вчинення кримінальних правопорушень, а саме до прокуратури міста Києва.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність не з'явившихся осіб, на підставі наданих доказів.
Вивчивши скаргу, заслухавши обгрунтвання заявника, приходжу до наступного висновку.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_3 17.11.2016 подав до Генеральної прокуратури України заяви про кримінальні правопорушення, що зареєстровані за №№ 47, 48, 49 від 17.11.2016.
Із матеріалів провадження вбачається, що листом № 17/7-р від 21.11.2016 заяви ОСОБА_3 відповідно до ст. 218 КПК України, спрямовано до органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходяться місця можливого вчинення кримінальних правопорушень, а саме до прокуратури міста Києва, про що повідомлено заявника.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
У відповідності до положень ст. 218 КПК України, досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, реєстрація кримінальних правопорушень шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а також реєстрація осіб, які їх учинили, слідчим (прокурором), під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення, не суперечить положенням ст.ст. 214, 218 КПК України.
Згідно з п. 3.8 наказу Генерального прокурора України № 125 від 03.12.2012 «Про затвердження Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах прокуратури України заяв, повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення», заяви, повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення, що надійшли до міських, районних, міжрайонних, районних у містах та прирівняних до них прокуратур, прокуратур обласного рівня, але вчинені на території іншого міста, району, району в місті, області, за дорученням керівника цих прокуратур або керівника структурного підрозділу прокуратури обласного, міського рівня з дотриманням територіального принципу направляються до відповідної прокуратури через прокуратуру вищого рівня.
Таким чином, направлення заяв ОСОБА_3 до прокуратури м. Києва за територіальним принципом відповідають вищезазначеним положенням кримінального процесуального закону.
Керуючись ст. ст. 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність Генеральної прокуратури України, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявами №№ 47, 48, 49 від 17.11.2016.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1