12 грудня 2016 рокусправа № 804/5361/16
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шальєвої В.А.
суддів: Білак С.В. Олефіренко Н.А.
секретар судового засідання: Лащенко Р.В.
за участі позивача ОСОБА_1
представника відповідача Кравчук В.Л.
представника третьої особи ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2016 р. в справі № 804/5361/16 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Державна фіскальна служба України, про визнання дій протиправними, скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, які полягають у винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 804/1706/15 від 07.12.2015 р.; скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговської-Харітонової Я.О. про закінчення виконавчого провадження від 28.07.2016 р. за виконавчим листом Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 804/1706/15 від 07.12.2015 р.; зобов'язання вжити усіх передбачених законом заходів для виконання у повному обсязі постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2015 р. № 804/1706/15; зобов'язання подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В обґрунтування позову позивачем зазначено, що на виконанні у відповідача перебував виконавчий лист Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 804/1706/15 від 07.12.2015 р., виконавче провадження № 49768221, який виданий на підставі постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2015 р. по справі № 804/1706/15, згідно з якою зобов'язано Державну фіскальну службу України розглянути та вирішити питання щодо виплати позивачу страхової суми у розмірі 192852,43 грн. Державною фіскальною службою України сплачено на користь позивача страхову суму у розмірі 155246,20 грн., що не свідчить про виконання рішення суду в повному обсязі, однак відповідачем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 28.07.2016 р.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2016 р. в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову, прийняти нове рішення про задоволення позову через порушення норм матеріального та процесуального права. Позивач вказує на неврахування судом приписів податкового законодавства в тій частині, що будь-які страхові суми, отримані з держбюджету, не є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб, відповідно, у зв'язку із виплатою неповною суми, тобто, неповним виконанням судового рішення, державним виконавцем передчасно закінчено виконавче провадження.
В судовому засіданні позивач апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Представник третьої особи просив в судовому засіданні в задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2015 р. у справі № 804/1706/15 задоволено частково позов ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, за участю третіх осіб - Державної казначейської служби України, Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», про визнання протиправною бездіяльності та стягнення страхової суми в розмірі 192852,43 грн.; визнано протиправною бездіяльність Міністерства доходів і зборів України по виплаті ОСОБА_1 страхової суми у розмірі 192852,43 грн.; зобов'язано Державну фіскальну службу України розглянути та вирішити питання щодо виплати ОСОБА_1 страхової суми у розмірі 192852,43 грн. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2015 р. про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі № 804/1706/15 зазначено, що в сенсі формулювання «зобов'язати ДФС України розглянути і вирішити питання щодо виплати ОСОБА_1 страхової суми в розмірі 192 852,43 грн.» термін «розглянути і вирішити питання» означає обов'язок Державної фіскальної служби України прийняти рішення про призначення та виплату одноразової допомоги позивачу у вказаному розмірі.
Старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кушнір Л.В. 12.01.2016 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 49768221 та надано боржнику строк на самостійне виконання рішення суду у строк до семи днів з моменту винесення (отримання) постанови. Державним виконавцем 03.02.2016 р. за вих. № Ф-1022/2-107/6 направлено до Державної фіскальної служби України вимогу державного виконавця № 107/6 щодо виконання в повному обсязі рішення суду, якою боржнику надано строк до 11.02.2016 р. для повідомлення про стан виконання судового рішення з наданням підтверджуючих документів щодо його виконання.
Оскільки станом на 15.02.2016 р. інформація від боржника щодо виконання рішення суду не надходила, державним виконавцем на підставі ст. ст. 11, 89 Закону України «Про виконавче провадження» за невиконання без поважних причин у встановлений строк рішення суду 15.02.2016 р. винесено постанову про накладення штрафу на боржника, та, встановлено боржнику повторний п'ятиденний строк на виконання рішення суду. Крім того, вимогою державного виконавця від 15.02.2016 р. № Ф-1022/2-107/6 зобов'язано Державну фіскальну службу України в строк до 19.02.2016 р. виконати в повному обсязі рішення суду, про що повідомити відділ та стягувача з наданням підтверджуючих документів в строк до 23.02.2016 р.
01.03.2016 р. до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшов лист від Державної фіскальної служби України вих. № 3574/5/99-99-05-03-01-16, згідно з яким повідомлено, що Державною фіскальною службою України видано наказ від 26.02.2016 р. 27-ф «Про виконання рішення суду», відповідно до якого буде здійснено виплату страхової суми на користь ОСОБА_1 23.06.2016 р. стягувачем повідомлено про часткове виконання рішення, а саме перерахування йому коштів у розмірі 155246,20 грн.
04.07.2016 державним виконавцем до Державної фіскальної служби України надіслано вимогу від 04.07.2016 р. за вих. № 20.1-109/6, якою зобов'язано Державну фіскальну службу України виконати рішення суду в строк до 07.07.2016 р., про що письмово повідомити відділ.
22.07.2016 р. до державного виконавця надійшов лист Державної фіскальної служби України від 14.07.2016 р. вих. № 12062/5/99-99-05-01-16 та копії платіжних доручень від 14.06.2016 р. № 585, № 584 та № 583, згідно з якими Державною фіскальною службою України здійснено нарахування страхової суми у розмірі 192852,43 грн. та утримано податки і збори відповідно до вимог чинного законодавства, з них податку з доходів фізичних осіб у сумі 34713,44 грн., військового збору у сумі 2892,79 грн., що підтверджує фактичне виконання рішення суду.
У зв'язку із зазначеним та на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» відповідачем 28.07.2016 р. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 49768221.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ДФС України здійснено нарахування позивачу страхової суми у розмірі 192852,43 грн. з урахуванням утримання податків і зборів у відповідності до вимог чинного законодавства, що обумовило правомірність постанови про закінчення виконавчого провадження.
Колегія суддів вважає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи з 01.06.2014 р. за загальним захворюванням. 18.05.2012 р. позивача звільнено з посади головного державного податкового ревізора-інспектора відділу контролю за проведенням готівкових розрахунків управління податкового контролю ДПС у Дніпропетровській області за станом здоров'я відповідно до п. 2 ст. 40 Кодексу законів про працю України.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2015 р. у справі № 804/1706/15, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2015 р., частково задоволено позов ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС), треті особи - Державна казначейська служба України, ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», про визнання протиправною бездіяльності та стягнення страхової суми в розмірі 192852,43 грн.; визнано протиправною бездіяльність Міністерства доходів і зборів України по виплаті ОСОБА_1 страхової суми у розмірі 192852,43 грн.; зобов'язано ДФС розглянути та вирішити питання щодо виплати ОСОБА_1 страхової суми у розмірі 192852,43 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2015 р. про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі № 804/1706/15 зазначено, що в сенсі формулювання «зобов'язати ДФС України розглянути і вирішити питання щодо виплати ОСОБА_1 страхової суми в розмірі 192 852,43 грн.» термін «розглянути і вирішити питання» означає обов'язок ДФС прийняти рішення про призначення та виплату одноразової допомоги позивачу у вказаному розмірі.».
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служи Міністерства юстиції України від 12.01.2016 р. відкрито виконавче провадження № 49768221 з виконання виконавчого листа № 804/1706/15, виданого 07.12.2015 р. Дніпропетровським окружним адміністративним судом, про зобов'язання ДФС розглянути та вирішити питання щодо виплати ОСОБА_1 страхової суми в розмірі 192852,43 грн., що відповідно до ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2015 р. в справі № 804/1706/15 означає розглянути і вирішити питання» означає обов'язок ДФС прийняти рішення про призначення та виплату одноразової допомоги позивачу у вказаному розмірі.
Примусове виконання здійснювалось відповідачем відповідно до приписів Закону України «Про виконавче провадження».
01.03.2016 р. відповідачем отримано лист ДФС, за змістом якого боржником видано наказ від 26.02.2016 р. 27-ф «Про виконання рішення суду», відповідно до якого передбачалось здійснення виплати страхової суми на користь ОСОБА_1
23.06.2016 р. стягувачем повідомлено про виконання рішення, а саме перерахування йому коштів у розмірі 155246,20 грн.
22.07.2016 р. відповідачем отримано лист ДФС від 14.07.2016 р., до якого додано копії платіжних доручень від 14.06.2016 р. № 585, № 584 та № 583, з яких вбачається, що ДФС здійснено нарахування ОСОБА_1 страхової суми у розмірі 192852, 43 грн., з якої утримано податки і збори відповідно до вимог чинного законодавства (податок на доходи фізичних осіб - 34713,44 грн., військовий збір - 2892,79 грн.).
Постановою від 28.07.2016 р. на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» закінчено виконавче провадження ВП № 49768221 у зв'язку з виконанням судового рішення.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Предметом доказування в даній справі є правомірність закінчення виконавчого провадження через фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, на час виникнення спірних правовідносин визначав Закон України «Про виконавче провадження» № 606-XIV (далі - Закон № 606).
Як встановлено п. 8 ч. 1 ст. 49 цього Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Як зазначено вище, на виконання рішення боржником ДФС перераховано стягувачу ОСОБА_1 суму в розмірі 155246,20 грн., а до бюджету перераховано податок на доходи фізичних осіб в розмірі 34713,44 грн. та військовий збір в розмірі 2892,79 грн.
Спірним питанням є оподаткування податковим агентом, яким в даному випадку виступає ДФС, виплаченої страхової суми податком на доходи фізичних осіб та перерахування суми військового збору.
За приписами п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Як встановлено пп. 168.1.1 п. 168.1. ст. 168 цього кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Згідно з пп. 14.1.180. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IVцього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
За змістом ст. 18 цього кодексу податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.
Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.
Тобто, ДФС при виплаті позивачу доходу є податковим агентом.
Підпунктом 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу.
Відповідно до пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 цього кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи як сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги у вигляді адресних виплат та надання соціальних і реабілітаційних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи грошові компенсації інвалідам, на дітей-інвалідів при реалізації індивідуальних програм реабілітації інвалідів, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги інвалідам з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом.
Відтак, не є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб страхові виплати, які отримує платник цього податку саме з бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги інвалідам з Фонду соціального захисту інвалідів.
Пунктом 16-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього цього кодексу: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Відповідно до підпункту 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту (1,5% об'єкта оподаткування).
Оскільки в даному випадку позивачу здійснено нарахування та виплату страхової суми саме ДФС, а не з бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також Фонду соціального захисту інвалідів, є обґрунтованим висновок суду першої інстанції про правомірність здійснення податковим агентом утримання та перерахування з виплаченої позивачу суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору, відповідно, є правильним закінчення державним виконавцем виконавчого провадження у зв'язку з фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Доводи апелянта, що будь-які страхові суми, отримані з держбюджету, не є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб, відповідно, у зв'язку із виплатою неповною суми, тобто, неповним виконанням судового рішення, державним виконавцем передчасно закрите виконавче провадження, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними та спростованими приведеними вище висновками.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2016 р. в справі № 804/5361/16 залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2016 р. в справі № 804/5361/16 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Державна фіскальна служба України, про визнання дій протиправними, скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі.
Повний текст ухвали складений 14.12.2016 р.
Головуючий: В.А. Шальєва
Суддя: С.В. Білак
Суддя: Н.А. Олефіренко