13 жовтня 2016 р. справа № 808/2292/16
Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Прокопчук Т.С., перевіривши на відповідність нормам КАС України матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 Пенсійного фонду України у Вознесенівському районі м. Запоріжжя
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року
по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 Пенсійного фонду України у Вознесенівському районі м. Запоріжжя, третіх осіб: Головного управління Державної казначейської служби у Запорізькій області, ОСОБА_1 Державної казначейської служби у м. Запоріжжі Запорізької області про зобов'язання вчинити певні дії, -
25 липня 2016 року (відповідно до штемпеля на поштовому конверті, адміністративний позов ОСОБА_2 відправлений 20 липня 2016 року) позивач ОСОБА_2 звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_1 Пенсійного фонду України у Вознесенівському районі м. Запоріжжя (далі по тексту - УПФУ у Вознесенівському районі м. Запоріжжя), третіх осіб: Головного управління Державної казначейської служби у Запорізькій області (далі по тексту - ГУ ДКС у Запорізькій області), ОСОБА_1 Державної казначейської служби у м. Запоріжжі Запорізької області (далі по тексту - УДКС у м. Запоріжжі Запорізької області) про зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_2 до УПФУ у Вознесенівському районі м. Запоріжжя, третіх осіб: ГУ ДКС у Запорізькій області, УДКС у м. Запоріжжі Запорізької області про зобов'язання вчинити певні дії задоволений.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач УПФУ у Вознесенівському районі м. Запоріжжя оскаржив її в апеляційному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 189 КАС України, отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам ст. 187 КАС України.
Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам ст. 187 КАС України, було встановлено, що зазначену апеляційну скаргу було подано з порушенням вимог закону, що полягає в наступному.
Подана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 187 КАС України, а саме:
- в порушення вимог п. 2 ч. 2 ст. 187 КАС України апелянтом УПФУ у Вознесенівському районі м. Запоріжжя в апеляційній скарзі не зазначені номера засобів зв'язку, адреси електронної пошти, якщо такі є, сторін по даній адміністративній справі, а саме: позивача ОСОБА_2 та третіх осіб: ГУ ДКС у Запорізькій області, УДКС у м. Запоріжжі Запорізької області;
- в порушення вимог ч. 6 ст. 187 КАС України апелянтом УПФУ у Вознесенівському районі м. Запоріжжя до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору або документ в підтвердження звільнення апелянта УПФУ у Вознесенівському районі м. Запоріжжя від сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано фізичною особою.
Відповідно до приписів статті 87 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, коло платників, об'єкт та розмір ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ (далі по тексту - Закон України № 3674-VІ) в редакції, чинній на момент звернення до суду.
З 01 вересня 2015 року набув законної чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 року № 484-VІІІ (далі по тексту - Закон України № 484-VІІІ), згідно з яким внесено зміни до Закону України № 3674-VІ, в тому числі щодо ставок судового збору.
Частиною першою статті 4 Закону України № 3674-VІ визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду 25 липня 2016 року, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції Запорізького окружного адміністративного суду (відповідно до штемпеля на поштовому конверті, адміністративний позов ОСОБА_2 відправлений 20 липня 2016 року).
При цьому позивачем ОСОБА_2, як видно із матеріалів адміністративної справи, заявлено фактично одна позовна вимога майнового характеру, а саме:
1) зобов'язати УПФУ у Вознесенівському районі м. Запоріжжя повернути ОСОБА_2 суму безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 5000 грн. під час нотаріального оформлення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, шляхом формування та направлення до УДКС у м. Запоріжжі Запорізької області подання про повернення ОСОБА_2 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне соціальне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого у розмірі 5000 грн.
Так, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України № 3674-VІ, визначено ставку судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 № 928-VIII, розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі станом на 1 січня 2016 року становить 1378 грн.
З огляду на дату подання адміністративного позову, а саме 25 липня 2016 року, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції Запорізького окружного адміністративного суду (відповідно до штемпеля на поштовому конверті, адміністративний позов ОСОБА_2 відправлений 20 липня 2016 року), розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано фізичною особою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 551 грн. 20 грн. (1378 грн. х 0,4) та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати, що складає 6890 грн. (1378 грн. х 5).
Ціна позову, відповідно до постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року, становить 5000 грн., а 1 відсоток ціни позову - 50 грн.
Отже, при подачі до адміністративного суду адміністративного позову, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано фізичною особою, у відповідності до Закону України № 3674-VІ, мав бути сплачений судовий збір в розмірі 551 грн. 20 грн.
Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, апеляційну скаргу апелянтом УПФУ у Вознесенівському районі м. Запоріжжя до суду першої інстанції подано 23 вересня 2016 року, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції Запорізького окружного адміністративного суду.
Відповідно до статті 4 Закону України № 3674-VІ, з урахуванням внесених змін, станом на дату подання апеляційної скарги, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення в зв'язку з нововиявленими обставинами сплачується судовий в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Таким чином, при подачі до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано юридичною особою має бути сплачено судовий збір в розмірі 606 грн. 32 коп. (551 грн. 20 грн. х 110% ).
При цьому, з огляду на внесені Законом України № 484-VІІІ від 22.05.2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» зміни, органи Пенсійного фонду України не користуються пільгами щодо сплати судового збору.
Натомість, в матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про сплату апелянтом УПФУ у Вознесенівському районі м. Запоріжжя судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано фізичною особою.
Разом з тим, апелянтом УПФУ у Вознесенівському районі м. Запоріжжя до апеляційної скарги надано клопотання про звільнення апелянта УПФУ у Вознесенівському районі м. Запоріжжя від сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано фізичною особою, в порядку ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи той факт, що апелянт УПФУ у Вознесенівському районі м. Запоріжжя є бюджетною, неприбутковою установою, яка фінансується за рахунок Державного бюджету України і на теперішній час має скрутний матеріальний стан через відсутність на рахунках коштів для сплати судового збору, оскільки немає відповідного фінансування з боку держави, тому що до 01.09.2015 року органи Пенсійного фонду України, відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла до 01.09.2015 року) були звільнені від його сплати, у зв'язку з чим бюджетом на 2016 рік кошти на сплату судового збору органам Пенсійного фонду України передбачені не в повному обсязі.
Розглянувши клопотання апелянта УПФУ у Вознесенівському районі м. Запоріжжя про звільнення апелянта УПФУ у Вознесенівському районі м. Запоріжжя від сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано фізичною особою, в порядку ст. 8 Закону України «Про судовий збір», а також вивчивши наведені у ньому підстави, приходжу до висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані ст. 88 КАС України.
Так, відповідно до ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Особа, яка вважає свій майновий стан незадовільним, через що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя, має подати до суду відповідне клопотання і документи, які свідчили би про важкий майновий стан (податкова декларація про доходи, довідка про заробітну плату, пенсію, стипендію, тощо).
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Виключний перелік заяв та клопотань, за подання яких не справляється судовий збір, встановлений частиною 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір».
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» також встановлено перелік категорій осіб, які звільняються від сплати судового збору. Зазначені переліки є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.
Дійсно, статтею 5 Закону України «Про судовий збір» в редакції до 01.09.2015 року, Пенсійний фонд України та його органи були звільнені від сплати судового збору. Разом з тим, Законом України № 484-VІІІ від 22.05.2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набув чинності з 01.09.2015 року, статтю 5 Закону України «Про судовий збір» викладено в новій редакції, де відсутні пільги державним органам щодо звільнення від сплати судового збору. Тобто, відповідальність за сплату судового збору державними органами держава взяла на себе. Відтак, посилання суб'єкта владних повноважень на відсутність фінансування є безпідставними.
З огляду на викладене, апелянт УПФУ у Вознесенівському районі м. Запоріжжя не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору та повинен сплачувати судовий збір.
У розумінні приписів ст. 8 Закону України «Про судовий збір», відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
До того ж, вважаю за можливе наголосити на тому, що даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору.
Посилання апелянта УПФУ у Вознесенівському районі м. Запоріжжя на відсутність фінансування для сплати судового збору є необґрунтованими, оскільки дана обставина не є встановленою законом підставою для звільнення сплати судового збору.
Водночас, апелянтом УПФУ у Вознесенівському районі м. Запоріжжя не надано суду апеляційної інстанції жодних доказів наявності обставин щодо відсутності фінансування або обмеженого фінансування або ж несвоєчасного перерахування коштів з державного бюджету бюджетній установі на оплату судового збору, як на підставу для звільнення від сплати судового збору, як і не надавались докази звернення апелянта УПФУ у Вознесенівському районі м. Запоріжжя до відповідних органів з проханням про виділення коштів на оплату судового збору у цей період, а також жодних доказів можливості в подальшому сплатити суму судового збору.
Суддя критично оцінює клопотання апелянта УПФУ у Вознесенівському районі м. Запоріжжя про звільнення апелянта УПФУ у Вознесенівському районі м. Запоріжжя від сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано фізичною особою, в порядку ст. 8 Закону України «Про судовий збір» з огляду на те, що у спірних правовідносинах апелянт УПФУ у Вознесенівському районі м. Запоріжжя виступає як орган державної влади, тобто як представник держави через якого вона набуває і здійснює свої права та обов'язки. За таких умов, вказані обставини, тобто неналежне фінансування державою апелянта УПФУ у Вознесенівському районі м. Запоріжжя, як свого представника у спірних правовідносинах, не можуть вважатись підставою для звільнення від сплати судового збору.
Крім того, наведені підстави для звільнення від сплати судового збору не є поважними, у зв'язку з тим, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати. Аналогічна правова позиція висловлена і в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду від 23.01.2015 року № 2.
Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють, як суб'єкт владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Отже, апелянту УПФУ у Вознесенівському районі м. Запоріжжя за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано фізичною особою, необхідно сплатити судовий збір в розмірі 606 грн. 32 коп. та надати Дніпропетровському апеляційному адміністративному суду оригінал документа на підтвердження сплати судового збору.
Судовий збір апелянту УПФУ у Вознесенівському районі м. Запоріжжя необхідно сплатити на зазначені реквізити:
отримувач: УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області,
рахунок отримувача: 31217206781004;
код класифікації доходів бюджету: 22030101;
код з ЄРДПОУ: 37989274;
банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська;
код банку отримувача (МФО): 805012;
Призначення платежу: *;101;___(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за апеляційною скаргою____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд.
Отже, апеляційна скарга УПФУ у Вознесенівському районі м. Запоріжжя не відповідає вимогам ст. 187 КАС України, у зв'язку з чим, враховуючи наявність вказаних недоліків, адміністративна справа не може бути розглянута Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом.
Відповідно до ч. 3 ст. 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена, відповідно до вимог, встановлених ст. 187 КАС України, застосовуються правила ст. 108 КАС України, тобто, постановляється ухвала про залишення апеляційної скарги без руху, у якій зазначаються недоліки апеляційної скарги, спосіб їх усунення, встановлюється строк, достатній для усунення вказаних недоліків, про що повідомляється апелянт.
Таким чином, враховуючи те, що апеляційна скарга УПФУ у Вознесенівському районі м. Запоріжжя містить недоліки, передбачені ст. 187 КАС України, вважаю за необхідне апеляційну скаргу УПФУ у Вознесенівському районі м. Запоріжжя залишити без руху та повідомити про це апелянта УПФУ у Вознесенівському районі м. Запоріжжя, надавши апелянту УПФУ у Вознесенівському районі м. Запоріжжя строк до 30 листопада 2016 року включно з урахуванням поштового перебігу для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги в порядку та спосіб, зазначений в мотивувальній частині цієї ухвали.
Керуючись ст. ст. 108, 186, 187, 189 КАС України, суддя, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 Пенсійного фонду України у Вознесенівському районі м. Запоріжжя на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 Пенсійного фонду України у Вознесенівському районі м. Запоріжжя, третіх осіб: Головного управління Державної казначейської служби у Запорізькій області, ОСОБА_1 Державної казначейської служби у м. Запоріжжі Запорізької області про зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху та повідомити про це апелянта ОСОБА_1 Пенсійного фонду України у Вознесенівському районі м. Запоріжжя.
Надати апелянту ОСОБА_1 Пенсійного фонду України у Вознесенівському районі м. Запоріжжя строк до 30 листопада 2016 року включно з урахуванням поштового перебігу для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги в порядку та спосіб, зазначений в мотивувальній частині цієї ухвали, шляхом надання Дніпропетровському апеляційному адміністративному суду оригінала документа на підтвердження сплати судового збору та приведення апеляційної скарги у відповідність вимогам ст. 187 КАС України, які зазначені в цій ухвалі судді.
В разі не виконання ухвали судді і не усунення недоліків апеляційної скарги у встановлений суддею строк, апеляційна скарга буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка подала апеляційну скаргу.
При усуненні недоліків апеляційної скарги у встановлений суддею строк, апеляційна скарга буде вважатися поданою в день первісного подання її до суду.
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надіслати особі, яка її подала.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її постановлення шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Суддя Т.С. Прокопчук