13.12.2016 року Справа № 912/3402/16
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Вечірка І.О. (доповідач)
суддів: Кощеєва І.М., Кузнецова В.О.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області
на рішення господарського суду Кіровоградської області від 23.11.2016 року
у справі № 912/3402/16
за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Фрунзе, с. Червона Кам'янка Олександрійського району Кіровоградської області
до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, м. Кропивницький
третя особа Олександрійська районна державна адміністрація, м. Олександрія Кіровоградської області
про визнання договору поновленим, визнання додаткової угоди укладеною
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 23.11.2016 року у справі № 912/3402/16 (суддя - Колодій С.Б.) позовні вимоги задоволено. Визнано укладений між Сільськогосподарським виробничим кооперативом ім. Фрунзе та Олександрійською районною державною адміністрацією Кіровоградської області договір оренди землі від 27.07.2007 року за № 8 в Олександрійському районному відділі КРФ ДП "Центр державного земельного кадастру", зі змінами, зареєстрованими в Управлінні Держкомзему у Олександрійському районі 04.07.2011 року за № 352030004000508, поновленим на той самий строк 5 років і на тих самих умовах, які передбачені договором. Визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки загальною площею 30,52 га (кадастровий номер 3520386900:02:000:9060) від 27.02.2007 року, зареєстрований 26.03.2007 року за № 8 в Олександрійському районному відділі КРФ ДП "Центр державного земельного кадастру", зі змінами, зареєстрованими в Управлінні Держкомзему у Олександрійському районі 04.07.2011 року за № 352030004000508 на умовах проекту додаткової угоди. Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Фрунзе судовий збір в сумі 2 756,00 грн.
Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 23.11.2016 року у даній справі, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду, ознайомившись з матеріалами справи та апеляційної скарги дійшла висновку про необхідність повернення апеляційної скарги з наступних підстав.
Статтею 95 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у сторони відсутні.
Згідно частини 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні (сторонам) у справі.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її іншій стороні (сторонам).
До апеляційної скарги доказів надсилання копії апеляційної скарги позивачу та третій особі не надано.
Крім того, в апеляційній скарзі відповідач просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.
За приписами норм статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою, зокрема, звільнити від сплати судового збору.
Згідно із пунктом 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" (із змінами і доповненнями) особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Відповідно до пункту 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/2093/15 від 12.11.2015 року за змістом положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.
Слід звернути увагу, що оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані із фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення такої сплати.
Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частина 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що на даний час у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 65 від 01.03.2014 року Державна казначейська служба не здійснює оплату платежів на сплату судового збору. Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади та є неприбутковою організацією, кошти на сплату судового збору відсутні.
Вищенаведене клопотання не містить вмотивованих обґрунтувань та доказів, які б об'єктивно підтверджували неможливість оплати судового збору та не подано жодного доказу на підтвердження того, що матеріальне становище скаржника зміниться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду апеляційної скарги та він зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі.
За таких обставин, оскільки на дату звернення з апеляційною скаргою скаржником не доведено того, що його майновий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі, а тому відсутні підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає поверненню заявникові без розгляду.
Повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до апеляційного суду в порядку, встановленому законом.
Слід звернути увагу, що при повторному зверненні із апеляційною скаргою скаржник має подати клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги. При цьому, зазначене клопотання подається в будь-якому випадку пропуску строку незалежно від причин, які зумовили цей пропуск.
На підставі наведеного та керуючись ст. 86, п.п 2, 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на рішення господарського суду Кіровоградської області від 23.11.2016 року у справі № 912/3402/16 повернути заявникові без розгляду.
Додаток (на адресу скаржника): апеляційна скарга з додатками, всього на 3 арк.
Головуючий суддя І.О. Вечірко
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя В.О. Кузнецов