Справа № 340/243/16-к
Номер провадження № 1-кп/340/50/16
14 грудня 2016 року селище Верховина
Верховинський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Верховина кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за № 12016090130000056 від 04.05.2016 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, одруженого, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, раніше судимого 01.03.2016 року Івано-Франківським міським судом за ч. 1 ст. 185 КК України із призначенням покарання у виді громадських робіт на строк 100 годин, яке не відбуто, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна повторно за наступних обставин.
03.05.2016 року близько 05 год. 00 хв. обвинувачений ОСОБА_4 , маючи не зняту та не погашену судимість за вчинення крадіжки, перебуваючи разом із ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 в приміщенні номеру 207 готелю "Верховель", розміщеного в селищі Верховина по вул. І. Франка,1 Верховинського району Івано-Франківської області, скориставшись тим, що володільці даного номеру сплять, діючи з раптово виниклого умислу та корисливих мотивів таємно викрав із внутрішньої кишені куртки ОСОБА_5 , яка знаходилась у шафі, належні потерпілому 200 дол. США (що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 03.05.2016 року становило 5037, 30 грн.) та сховав їх собі у нижню білизну, чим завдав останньому шкоди на суму 5037,30 грн.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 2 ст.185 КК України визнав повністю, підтвердив обставини, що викладені у обвинуваченні. У вчиненому щиро розкаявся, просить суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву, згідно якої просить кримінальне провадження розглядати без його участі, у зв'язку із перебуванням за межами Івано-Франківської області. Покарання обвинуваченому просить призначити на розсуд суду відповідно до вимог закону.
В порядку ст.349 КПК України, суд за клопотанням обвинуваченого, за відсутності заперечень інших учасників судового провадження, вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи всі учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
ОСОБА_4 погодився на скорочений порядок судового слідства, без дослідження будь-яких доказів, крім його особистого допиту та дослідження матеріалів кримінального провадження, які характеризують його як особу, пояснивши, що таке його рішення є добровільним і наслідки, передбачені ч. 3 ст. 349 КПК України йому зрозумілі.
З'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази треба дослідити та порядок їх дослідження, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорюються доведеність вини обвинуваченого та кваліфікацію його дій, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками кримінального провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, оцінивши зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю та його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Зокрема, суд враховує, що скоєний обвинуваченим злочин відповідно до ст. 12 КК України належить до категорії злочинів середньої тяжкості.
Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що він є особою раніше судимою, не працює, постійного місця проживання не має, на обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах не перебуває .
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає те, що він щиро покаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину та частково відшкодував спричинену шкоду.
Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Відповідно до вимог ч. 2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
За викладених обставин суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, оскільки таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01.03.2016 року ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді громадських робіт на строк 100 годин, яке на даний час не відбуто.
Отже, після постановлення вироку, але до відбуття покарання ОСОБА_4 вчинив новий злочин.
Враховуючи ту обставину, що даний злочин ОСОБА_4 вчинив маючи невідбуте покарання призначене йому вироком Івано-Франківського міського суду від 01.03.2016 року, суд застосовує положення ст.ст. 71, 72 КК України.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необхідність призначення остаточного покарання ОСОБА_4 за сукупністю вироків за правилами ст.ст. 71, 72 КК України, приєднавши до покарання, призначеного за даним вироком, частину невідбутого покарання за вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01.03.2016 року за правилами складання покарань згідно ст. 72 КК України, згідно якої одному дню позбавленню волі відповідають 8 годин громадських робіт.
Питання речових доказів суд вирішує керуючись правилами, викладеними в ст. 100 КПК України. Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373-374, 395 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуте ним покарання за вироком Івано-Франківського міського суду від 01.03.2016 року, у виді 100 годин громадських робіт та за сукупністю вироків призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 1 (одного) року 5 (п'ять) днів позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з 15 год. 00 хв. 27.09.2016 року, тобто з моменту затримання і обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Зарахувати ОСОБА_4 в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з 27 вересня 2016 року по день набрання вироком законної сили, за правилами, передбаченими ст. 72 КК України - один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні не обирався. Він перебуває під вартою на підставі ухвали Косівського районного суду Івано-Франківської області від 25.11.2016 року, якою йому продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15 год. 00 хв. 23 січня 2017 року.
Речовий доказ по справі: купюру номіналом 100 дол. США - яка знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_5 повернути останньому, як законному володільцю.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.
Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Верховинський районний суд. Вирок суду з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України не може бути оскарженим в апеляційному порядку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1