Ухвала від 13.12.2016 по справі 213/2503/16-к

УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 213/2503/16-к Суддя 1 інстанції ОСОБА_1

Номер провадження 11-кп/774/853/К/16 Суддя-доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2016р. м.Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря ОСОБА_5 , ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Кривому Розі кримінальне провадження № 1-в/213/231/16 відносно

ОСОБА_7 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кривого Рігу

Дніпропетровської області, зареєстрованого

за адресою:

АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою:

АДРЕСА_2 ,

засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 , в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 7 листопада 2016р.

7 листопада 2016р. Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області, задовольнив подання начальника Інгулецького районного відділу кримінально-виконавчої інспекції УДПтСУ в Дніпропетровській області, скасував звільнення від відбування покарання з випробуванням і направив засудженого ОСОБА_7 для відбування покарання у виді позбавлення волі строком на 3р., призначеного вироком Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 5 березня 2014р.

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_9

засуджений ОСОБА_7

захисник ОСОБА_8

представник Інгулецького відділу КВІ ОСОБА_10

свідок ОСОБА_11 .

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 , просить скасувати ухвалу суду першої інстанції у зв'язку з неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження і істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, та постановити свою ухвалу, якою відмовити Інгулецькому районному відділу кримінально-виконавчої інспекції УДПтСУ в Дніпропетровській області у задоволенні подання про скасування ОСОБА_7 звільнення від відбування покарання з випробуванням, і направленням його для відбування призначеного покарання за вироком суду.

В ухвалі суду першої інстанції зазначено, що ОСОБА_7 , 5 березня 2014р. був засуджений Тернівським районним судом м.Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.1 ст. 186 КК України, до покарання у виді позбавлення волі, строком на 3р., та на підставі ст.75, КК України був звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 р., і у відповідності до ст.76 КК України на нього покладенні обов'язки, передбачені п.п. 2, 3: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

На облік КВІ Інгулецького району ОСОБА_7 поставлено 05.06.2014р.

З порядком та умовами відбування покарання за вироком суду його ознайомили 06.06.2014р., крім того, оголошено постанову про встановлення днів явки на реєстрацію, згідно якої ОСОБА_7 повинен з'являтися на реєстрацію 1 та 3 вівторок, кожного місяця, заведено листок реєстрації.

16.06.2015р., 18.08.2015р. засуджений не з'явивлявся на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції, без поважних причин.

В поясненнях від 23.06.2015р., 20.08.2015р. ОСОБА_7 не назвав поважних причин не явки на реєстрацію до КВІ Інгулецького району. З ним була проведена профілактична бесіда щодо недопущення порушення порядку та умов відбування покарання, а також скоєння повторних злочинів та адміністративних правопорушень оголошено 2 письмових попередження.

20.08.2015р., з метою посилення контролю за засудженим, йому оголошено постанову про зміну днів явки на реєстрацію - 1, 2, 3, 4 - вівторку, кожного місяця.

25.08.2015р., 14.06.2016р. незважаючи на раніше винесені попередження, ОСОБА_7 не з'явився на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекці і йому були винесені попередження та проведена профілактична бесіда.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що клопотання кримінально-виконавчої інспекції, про скасування звільнення ОСОБА_7 , від покарання з випробуванням, та направленням його для відбування покарання, призначеного вироком Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05.03.2014р. підлягає задоволенню оскільки засудженого не виконує обов'язки, покладені на нього вироком суду, він допустив чотири неявки на реєстрацію до КВІ, незважаючи на застосування до нього чотирьох застережень, продовжуючи злісно ухиляться від відбування покарання.

Крім того, в період відбування покарання з випробуванням, засуджений вчинив новий злочин за ч.1 ст.309 КК України.

В обґрунтування апеляційної скарги, захисник ОСОБА_8 зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим, таким, що підлягає скасуванню через неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Захисник вказує, що суд першої інстанції не в повній мірі з'ясував мотиви, з яких ОСОБА_7 допустив чотири неявки на реєстрацію до КВІ, тому на її думку суд повинен був відмовити у задоволенні подання КВІ.

Вважає, що неявка ОСОБА_7 на реєстрацію 16.06.2015р. була викликана помилкою засудженого, оскільки він переплутав дні явки на реєстрацію, зазначене не може свідчити про злісне небажання ОСОБА_7 виконувати покладені на нього судом обов'язки.

Крім того, захисник зауважує, що 18.08.2015р. ОСОБА_7 не зміг з'явитися на реєстрацію внаслідок виробничої потреби, він не зміг надати оправдовуючого документу, оскільки був неофіційно працевлаштований, між тим, кримінально-виконавча інспекція не здійснила перевірку цього факту.

Захисник також звертає увагу на те, що 25.08.2015р. ОСОБА_7 з'являвся на реєстрацію, але не був прийнятий інспектором кримінально-виконавчої інспекції, оскільки був одягнений у шорти, факт його прибуття до Інгулецького райвідділу міліції зафіксований у журналі обліку відвідувачів райвідділу.

Захисник наполягає на тому, що 14.06.2016р. ОСОБА_7 також з'являвся на реєстрацію до КВІ, однак не був прийнятий у зв'язку із закінченням робочого часу, однак його явку також підтверджено журналом обліку відвідувачів райвідділу у цей день.

Захисник вказує на те, що засуджений ОСОБА_7 позитивно характеризується за місцем мешкання по АДРЕСА_2 , до адміністративної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, стійкі родинні зв'язки - матір та сестру, тому вважає, що факти, викладені у поданні кримінально-виконавчої інспекції не свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.

На думку захисника, суд першої інстанції не в повній мірі з'ясував усі обставини справи, які мають значення для вирішення питання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням, тому дійшов неправильного висновку про те, що ОСОБА_7 злісно ухилявся від виконання покладених на нього судом обов'язків.

Захисник вважає, що суд першої інстанції зробив свій висновок про необхідність скасування засудженому ОСОБА_7 звільнення від відбування покарання з випробуванням з підстав розслідування відносно нього кримінального провадження за ч.1 ст.309 КК України у якому запобіжний захід йому не обирався, а також у зв'язку з тим, що він не працює, та не має постійних джерел доходу, суд обрав засудженому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, порушивши право на захист.

В запереченнях на апеляційну скаргу захисника начальник Інгулецького РВ КВІ УДПтСУ у Дніпропетровській області, просить відмовити ОСОБА_12 в інтересах засудженого ОСОБА_7 у задоволенні апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції від 7 листопада 2016р. відносно ОСОБА_7 залишити без змін.

В судовому засіданні при апеляційному розгляді справи, захисник ОСОБА_8 , підтримала свою апеляційну скаргу, просила її задовольнити в повному обсязі.

Засуджений ОСОБА_7 в судовому засіданні при апеляційному розгляді, підтримав апеляційну скаргу свого захисника ОСОБА_8 , просив її задовольнити, скасувати ухвалу суду першої інстанції відносно нього, ухвалити свою ухвалу, якою відмовити кримінально-виконавчій інспекції у задоволенні подання про скасування йому звільнення від відбування покарання з випробуванням, і направленням для відбування призначеного вироком покарання.

В судовому засіданні, при апеляційному розгляді прокурор, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_8 , просив колегію суддів залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції від 7 листопада 2016 р., відносно ОСОБА_7 - без змін.

Представник Інгулецької кримінально-виконавчої інспекції в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_8 з підстав викладених у запереченнях, просив рішення суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду Дніпропетровської області, вислухавши сторони, перевіривши матеріали кримінального провадження, прослухавши технічний запис судових засідань в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду та обговоривши наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_8 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Суд апеляційної інстанції, згідно ч.1 ст. 404 КПК України, переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Доводи захисника щодо незаконності судового рішення, колегія суддів вважає частково бґрунтованими.

Згідно з вимогами ч.2 ст.78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.

У ч.4 ст. 166 КВК України зазначено, що письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання застосовується у разі невиконання засудженим хоча б одного з обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, за відсутності об'єктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості їх виконувати і документально підтверджені.

Виходячи з вимог ч.1 ст.166 КВК України, якщо засуджений не виконує обов'язки, покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.

Колегія суддів, проаналізувавши матеріали провадження і особову справу та прослухавши технічний запис судових засідань в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду встановила, що розглядаючи подання Інгулецького районного відділу кримінально-виконавчої інспекції УДПтСУ в Дніпропетровській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого ОСОБА_7 для відбування покарання за вироком Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 5 березня 2014р., суд першої інстанції виконав вимоги кримінально процесуального закону дослідивши повно і ретельно обставини справи, кожне окремо, і у сукупності.

З матеріалів справи вбачається, що зазначеним вироком суду ОСОБА_7 , було засуджено за ч.1 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3р., на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 р., у відповідності до ст.76 КК України на нього покладенні обов'язки, передбачені п.п.3,4 - повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції (ар.пр.5).

Засудженого поставлено на облік у кримінально-виконавчій інспекції Інгулецького району 05.06.2014р. (ар.особ. спр.20).

06.06.2014р. йому роз'яснені покладені на нього судом обов'язки, а також він був попереджений, що у разі ухилення від виконання покладених судом обов'язків або систематичного порушення громадського порядку, звільнення від відбування покарання з випробуванням може бути скасовано і він буде направлений для відбування призначеного покарання, що підтверджується його підписом(ар.пр.8, ар. особ. спр.21).

Також, ОСОБА_7 був ознайомлений з постановою про встановлення днів явки на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції Інгулецького району, згідно, якої йому були призначені дні явки для реєстрації - перший та третій вівторок кожного місяця з 09.00 год. до 18.00 год. (ар.пр.9, ар.особ. спр.23.).

З реєстраційного листа засудженого ОСОБА_7 вбачається, що за період відбування покарання з випробуванням, він чотири рази не з'явився для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції, а саме: 16.06.2015р., 18.08.2015р., 25.08.2015р. та 14.06.2016р. (ар.пр.10;16, ар.особ.спр.24, 70).

Перевіряючи доводи сторони захисту про поважність неявки для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію, а також законність застосування заходів впливу з боку кримінально-виконавчої інспекції до засудженого, колегія суддів встановила, що

- 23.06.2015р., у зв'язку з неявкою ОСОБА_7 - 16.06.2015р. - для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції, у засудженого було відібрано пояснення, у якому він зазначив, що переплутав дати реєстрації, з ним була проведена профілактична бесіда і винесено письмове попередження(ар.пр.12,13,ар.особ.спр.57,58);

- 20.08.2015р., відібрано пояснення через неявку для реєстрації 18.08.2015р., проведена профілактична бесіда і вдруге застосовано письмове попередження. В поясненнях він зазначив, що його не пропустили до інспектора із-за його зовнішнього вигляду - знаходився у шортах(ар.пр.17,18, ар.особ.спр.71,72);

- 01.09.2015р. засуджений власноруч написав пояснення, де вказав, що не з'явився на реєстрацію 25.08.2015р., тому, що не мав документів, про поважність його неявки, з ним проведена профілактична бесіда, застосовано втретє письмове попередження (ар.пр.20, 21, ар.особ.спр.76, 77);

- 21.06.2016р. у ОСОБА_7 було відібрано пояснення, у зв'язку з неявкою для реєстрації 14.06.2016р., у якому він зазначив, що, займаючись будівельними роботами не встиг вчасно з'явитися до кримінально-виконавчої інспекції, з ним проведена профілактична бесіда, застосовано письмове попередження вчетверте (ар.пр.23, 24, ар.особ.спр.110, 111).

Поважність не явки на реєстрацію, засудженим в Інгулецькому відділу КВІ, не була доведена у суді першої інстанції.

Сторона захисту вважає і наголошує, що суд першої інстанції порушив право засудженого на захист, не роз'яснивши його права і, зокрема, право на залучення захисника, і крім того, на думку захисника, засуджений виконував покладені на нього обов'язки і не явка на реєстрацію мала місце з поважних причин.

Колегія суддів не погоджується з зазначеними доводами сторони захисту оскільки вони є надуманими і не відповідають встановленим у суді першої інстанції і в апеляційному суді обставинам.

Так, прослухавши технічний запис судових засідань в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду, колегія суддів, встановила, що засудженому роз'ясненні його права, зокрема, і право на захист, і , що засуджений відмовився від залучення захисника, вважаючи можливим захищати свої права самостійно. Впродовж судового засідання засуджений клопотань про надання захисту не заявляв. Про це свідчить і його власноручна розписка(ар.кр.пр.37).

Щодо поважності не явки на реєстрацію засудженого про які він вказує в судовому засіданні, і про які зазначає захисник в апеляційній скарзі, то колегія суддів вважає, що доводи сторони захисту з цього приводу суперечать вимогам ч.4 ст.166 КВК України.

Об'єктивних обставин, які б позбавляли можливості засудженого виконувати покладені обов'язки не встановлено, поважність не виконання покладених обов'язків стороною захисту документально не підтверджені, окрім не явки засудженого на реєстрацію 18.08.2015р.

Так, сторона захисту вказує, що причиною не явки на реєстрацію - 16.08.2015р. було те, що він переплутав дні явки на реєстрацію, - 18.08.2015р. він з'являвся на реєстрацію, але йому не дозволили зайти в Інгулецький відділ КВІ, тому, що він був одягнений у шорти, - 25.08.2015р. він не з'являвся на реєстрацію, не зміг пояснити причини не явки, - 14.06.2016р. він був зайнятий на роботі, однак виправдувального документа надати не може.

Колегія суддів, вважає, що не явку на реєстрацію засудженого - 16.08.2015р., 25.08.2015р., 14.06.2016р., у зв'язку з причинами наведеними захисником і при відсутності документального підтвердження, не можна вважати поважними, вони спростовуються і матеріалами особової справи, і журналами обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до Інгулецького райвідділу міліції і поліції, довідкою від 12.12.2016р. за №3724, наданою начальником Інгулецького РВ КВІ.

Щодо доводів сторони захисту відносно обставин неявки засудженого на реєстрацію 18.08.2015р., на які посилається засуджений, то вони мали місце, і вказані ним обставини підтверджуються дослідженими в апеляційному суді журналами обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до Інгулецького ВП КВП, з яких видно, що засуджений знаходився в райвідділі міліції 18.08.2015року о 14.30год., про свідчить його підпис на ар. журн.168 зворот-169 №5182.

Відомості про відвідування засудженим Інгулецького ВП КВП -16.06.2015р., 25.08.2015р., 14.06.2016р. - відсутні (ар. журналів №109 -125-131; №2062- 178-181; №2090- 173-177).

Крім того, допитаний в суді апеляційної інстанції свідок ОСОБА_11 спростував доводи засудженого про те, що він бачив його 18.08.2015р., та підтвердив, що ОСОБА_7 не виконував покладені на нього обов'язки за вироком суду, за, що неодноразово попереджався.

З матеріалів провадження і особової справи видно, що кожного разу після пропуску реєстрації ОСОБА_7 в кримінально-виконавчій інспекції з ним проводилися профілактичні бесіди, відбиралися пояснення щодо причин його неявки і виносилися письмові попередження про те, що у разі подальшого невиконання покладених судом обов'язків або систематичного вчинення правопорушень, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, кримінально-виконавча інспекція може направити до суду матеріали про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направити для відбування призначеного судом покарання.

Крім того, 20.08.2015р. з метою посилення контролю засудженому ОСОБА_7 , винесена постанова про зміну днів явки на реєстрацію, а саме: 1, 2, 3, 4 вівторок кожного місяця.

Колегія суддів вважає, що незважаючи на те що в поданні начальника Інгулецького районного відділу кримінально-виконавчої інспекції УДПтСУ в Дніпропетровській області, про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування покарання у виді позбавлення волі зазначено про невиконання ОСОБА_7 обов'язків покладених вироком суду в кількості чотирьох разів, а фактично мало місце неявка для реєстрації без поважних причин тричі, подання є обґрунтованим, а рішення суду першої інстанції законним.

Суд першої інстанції, проаналізувавши матеріали подання і особову справи відносно ОСОБА_7 , обґрунтовано і законно встановив, що засуджений, в період іспитового строку, не виконував покладені на нього обов'язки, ухилився від виконання покладених на нього судом обов'язків, що згідно з ч.2 ст.78 КК України і роз'яснень п.10 Пленуму Верховного Суду України №7 «Про практику призначення судами покарання», що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, і є підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням, і направленням засудженого для відбування призначеного вироком покарання.

Колегія суддів вважає, що підстав для скасування ухвали суду з мотивів зазначених в апеляційній скарзі не вбачається.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_7 , задовольнити частково, а ухвалу Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 7 листопада 2016р., якою задоволено подання Інгулецького районного відділу кримінально-виконавчої інспекції УДПтСУ в Дніпропетровській області і скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, і засудженого ОСОБА_7 направлено для відбування покарання у виді позбавлення волі строком на 3р., призначеного йому вироком Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 5 березня 2014р. за ч.1 ст.186 КК України - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді Апеляційного суду

Дніпропетровської області

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3

Попередній документ
63395843
Наступний документ
63395845
Інформація про рішення:
№ рішення: 63395844
№ справи: 213/2503/16-к
Дата рішення: 13.12.2016
Дата публікації: 16.03.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Апеляційний суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); В порядку КПК України