01 грудня 2016 року м. Дніпро
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області Піскун О.П.
за участю адвоката Маньковського В.П.
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.10.2016 року у справі про адміністративне правопорушення, якою,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, має військове звання старший солдат, проживає в АДРЕСА_1
притягнений до адміністративної відповідальності за ст.172-10 КУпАП у виді арешту з утриманням на гауптвахті на строк чотири доби,-
Старший солдат ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 , яка дислокується у м.Павлограді Дніпропетровської області.
ОСОБА_1 старший солдат, будучи військовою службовою особою - стрільцем 2 відділення 2 взводу 2 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, відповідно до вимог ст.ст.9, 11, 16, 35, 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, був зобов'язаний свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; не допускати негідних вчинків; неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений у зазначений термін; про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов'язаний доповісти командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він зобов'язаний негайно про це доповісти.
Згідно із ст.35 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, наказ можна віддавати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язків.
ОСОБА_1 визнаний винним у тому , що 12.10.2016 року на ранковому шикуванні в підрозділі 2 роти старший солдат ОСОБА_1 відмовився від виконання наказу т.в.о командира роти ОСОБА_2 заступити в наряд по роті днювальним.
Таким чином, суд прийшов до висновку про те, що своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги Конституції України, Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст.172-10 КУпАП, тобто відмова від виконання законних вимог командира (начальника).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову районного суду та закрити провадження по справі мотивуючи тим, що суд першої інстанції не врахував
Справа № 33/774/796/16 Головуючий у І інстанції: Шаповалова І.С. Категорія: ст.172-10 КУпАП Головуючий у ІІ інстанції:Піскун О.П.
відсутність будь-яких негативних наслідків непорозуміння між ним та командиром,
фактичну відсутність наказу з боку командира та, як наслідок, відсутність з його боку його невиконання.
Адвокат Маньковський В.П. підтримав апеляційну скаргу ОСОБА_1 та пояснив, що ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненому правопорушенні та не оспорює обставини, які зазначені у протоколі. За можливості просив пом'якшити стягнення.
Суд апеляційної інстанції, вислухавши захисника Маньковського В.П., вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевіривши законність та обгрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
У відповідності до ст.294 КУпАП перегляд постанов судді проводиться у межах апеляційної скарги.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.172-10 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи.
Даний висновок суду підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи та були дослідженні судом першої інстанції.
Так, як вбачається із матеріалів справи, в районному суді ОСОБА_1 надав пояснення (а.с.15), що обставини які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення не оспорює, визнає себе винним та розкаюється у вчиненому.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.172-10 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення (а.с.3), рапортом у якому зазначено, що ОСОБА_1 відмовився заступити у добовий наряд днювальним по роті 13.10.2016 року (а.с.5), письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 які підтвердили той факт, що були присутні в строю при віддані наказу т.в.о командира 2 роти старшого лейтенанта ОСОБА_2 , що ОСОБА_1 у зв'язку з службовою необхідністю потрібно було заступити в добовий наряд по роті в якості днювального 2 роти 13.10.2016 року, на що ОСОБА_1 відмовився без поважної причини (а.с.7-8), тобто відмовився від виконання законних вимог командира (начальника), та порушив вимоги Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.
Стосовно доводів ОСОБА_1 які зазначені в апеляційній скарзі про те, що фактично був відсутній наказ командира із його боку не вбачається його невиконання, то вони є необгрунтовані та не заслуговують на увагу, оскільки сукупність доказів, які є в матеріалах справи підтверджує винуватість ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.172-10 КУпАП.
За таких обставин вважаю, що суд 1 інстанції обрав стягнення для ОСОБА_1 з дотриманням вимог ст.ст.23, 33 КУпАП, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.10.2016 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.172-10 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді арешту з утриманням на гауптвахті на строк чотири доби - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду О.П.Піскун