Провадження № 22-ц/774/6734/16 Справа № 203/1058/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Демченко Е.Л.
Категорія 27
13 грудня 2016 рокуколегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Демченко Е.Л.
суддів - Городничої В.С., Куценко Т.Р.
при секретарі - Синенко Є.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» на заочне рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 26 квітня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» про захист прав споживачів, визнання недійсним договору фінансового лізингу, стягнення коштів, -
У березні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» (далі - ТОВ «ЛК «Ваш Авто») про захист прав споживачів, визнання недійсним договору фінансового лізингу, стягнення коштів, мотивуючи тим, що 08 грудня 2015 року між ним та ТОВ «ЛК «Ваш Авто» укладено договір фінансового лізингу №002245, предметом якого був транспортний засіб Fiat 500L, комплектація/модифікація - Trekking, об'єм/тип двигуна - 1.3/дизель, тип КПП - АТ, привід - передній.
Вказував, що укладений договір є таким, що суперечить принципам добросовісності, а умови договору несправедливими та такими, що істотно порушують його права, оскільки під час укладання договору відповідач надав йому хибну, недостовірну інформацію щодо умов договору та надання послуг, що є істотними умовами договору.
Зазначав, що перед підписанням спірного договору представник відповідача повідомив в усній формі, що автомобіль коштує 207.000 грн. та спочатку необхідно сплати авансовий платіж 50.000 грн. в якості часткової оплати його вартості, який було ним здійснено 08 грудня 2015 року. При підписані договору його постійно відволікали та квапили, у зв'язку з чим він не зміг ознайомитись із текстом договору, який має 11 сторінок надрукованих дрібним шрифтом.
Посилаючись на те, що отримавши примірник договору він побачив, що в останньому було вписано вартість автомобіля в розмірі 19.444 долари США 44 центи, що не відповідала узгодженій раніше вартості, а сплачені кошти в розмірі 50.000 грн. є не авансовим платежем, а адміністративним платежем за організацію та оформлення договору, договір нотаріально не посвідчений, а у відповідача взагалі відсутня ліцензія на право здійснення фінансових послуг, що є грубим порушенням його прав як споживача, а тому просив суд ухвалити рішення, яким визнати недійсним договір фінансового лізингу №002245 від 08 грудня 2015 року та застосувати наслідки недійсності правочину, стягнувши з відповідача на його користь сплачені за договором кошти в сумі 50.000 грн.
Заочним рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 26 квітня 2016 року позовні вимоги задоволені. Вирішено питання стосовно судових витрат.
В апеляційній скарзі ТОВ «ЛК «Ваш Авто», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати заочне рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 квітня 2016 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів находить, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.
Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Встановлено судом і це підтверджується матеріалами справи, що 08 грудня 2015 року між ОСОБА_2 та ТОВ «ЛК «Ваш Авто» було укладено договір фінансового лізингу №002245, предметом якого був транспортний засіб Fiat 500L, комплектація/модифікація - Trekking, об'єм/тип двигуна - 1.3/дизель, тип КПП - АТ, привід - передній (а.с.12-23).
Відповідно до квитанції від 08 грудня 2015 року при укладанні договору позивачем на користь відповідача було сплачено авансовий платіж в розмірі 50.000 грн. (а.с.26).
Вартість предмету лізингу, згідно договору та додатків до нього, сторонами визначена в розмірі 19.444 доларів США 44 центів, або 490.000 грн. (а.с.24-25).
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що спірним договором фактично забезпечено захист інтересів лише лізингодавця і свідчить про очевидну диспропорцію між правами та обов'язками сторін, несправедливі умови договору лізингу, які порушують принцип добросовісності, призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін, завдають шкоди споживачеві і є достатніми підставами для визнання недійсним договору лізингу із застосуванням правових наслідків недійсності правочину.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду виходячи з наступного.
Згідно ст.6 Закону України «Про фінансовий лізинг» договір лізингу має бути укладений у письмовій формі. Істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу, строк на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу), розмір лізингових платежів, інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, а волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, та правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до частини 1 статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Аналогічне визначення договору лізингу міститься і у ст.1 Закону України «Про фінансовий лізинг».
Відносини, що виникають у зв'язку з договором лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку та Законом України «Про фінансовий лізинг» (ч.2 ст.806 ЦК України та ч.1 ст.2 Закону України «Про фінансовий лізинг»).
За договором лізингу майновий інтерес лізингодавця полягає у розміщенні та майбутньому поверненні з прибутком грошових коштів, а майновий інтерес лізингоодержувача - в можливості користуватися та придбати предмет лізингу у власність.
Відповідно до ст.16 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом та інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
Отже, відповідно до вказаного Закону, фінансовий лізинг вважається фінансовою послугою.
Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено поняття фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів (п.5 ч.1 ст.1 Закону).
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями.
Тобто, чинним законодавством чітко передбачено, що послуги з фінансового лізингу можуть надаватися тільки юридичною особою, що має статус фінансової установи.
Частинами 1,2 ст.7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов'язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.
У разі, якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», відповідно до спеціальних законів господарська діяльність із надання фінансових послуг підлягає ліцензуванню.
Господарською діяльністю в розумінні вказаного Закону є будь-яка діяльність, у тому числі підприємницька, юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців, пов'язана з виробництвом (виготовленням) продукції, торгівлею, наданням послуг, виконанням робіт.
Враховуючи положення зазначених вимог чинного законодавства України, суд дійшов обґрунтованого висновку, що послуги з фінансового лізингу ТОВ «ЛК «Ваш Авто» мало право здійснювати лише за умови набуття статусу фінансової установи та отримання відповідних ліцензій, а, як встановлено місцевим судом, станом на дату укладання між сторонами договору фінансового лізингу, відповідач не мав статусу фінансової установи, не мав ліцензії на здійснення діяльності з надання фінансових послуг, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач не мав права на здійснення діяльності з надання будь-яких фінансових послуг.
Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку, що відсутність у відповідача статусу фінансової установи та ліцензії на здійснення діяльності з надання послуг фінансового лізингу унеможливлювало виконання умов договору фінансового лізингу з боку ТОВ «ЛК «Ваш Авто».
Правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним (ч.1 ст.227 ЦК України).
В п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 №9 роз'яснено, що відповідно до статей 229-233 ЦК України правочин, вчинений під впливом помилки,обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним.
Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (стаття 229 ЦК України), мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення.
Згідно п.20 зазначеної вище постанови, правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.
В даному випадку мало місце умисне замовчування представником ТОВ «ЛК «Ваш Авто» відсутності у товариства статусу фінансової установи та відсутності ліцензії на здійснення діяльності з надання послуг фінансового лізингу, у зв'язку з чим відповідач ввів позивача в оману щодо прав ТОВ «ЛК «Ваш Авто» на укладання договору фінансового лізингу.
Доказів наявності у відповідача відповідної ліцензії для здійснення діяльності з надання фінансових послуг ні в суді першої, ні в апеляційній інстанції надано не було, що свідчить про відсутність такого дозволу (ліцензії), що суперечить вимогам законодавства.
Крім того, згідно ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», виконавець не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
Тобто, для кваліфікації умов договору несправедливими необхідно встановити наявність однієї з таких ознак: 1)умови договору порушують принцип добросовісності; 2)умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; 3)умови договору завдають шкоди споживачеві.
Частиною 2 ст.806 ЦК України передбачено, що до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Також, виходячи з аналізу норм чинного законодавства за своєю правовою природою договір фінансового лізингу є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до статті 628 ЦК України.
Судом встановлено, що у вказаному договорі фінансового лізингу виключені та обмежені права лізингоодержувача як споживача стосовно лізингодавця у разі неналежного виконання ним обов'язків, передбачених договором та Законом, звужені обов'язки лізингодавця, які передбачені в Закону України «Про фінансовий лізинг», положеннях ЦК України, повністю виключена відповідальність лізингодавця за невиконання або неналежне виконання обов'язків щодо передачі предмета лізингу та передачі цієї речі належної якості.
Пунктом 1.4 оспорюваного договору передбачено, що лізингодавець не відповідає перед лізингоодержувачем за невиконання будь-якого зобов'язання щодо якості, комплектності, справності предмета лізингу, його заміни, введення в експлуатацію, усунення несправностей протягом гарантійного строку, своєчасного та повного задоволення гарантійних вимог, монтажу тощо. За вищенаведеними зобов'язаннями відповідає продавець.
Згідно ст.808 ЦК України якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов'язання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, його доставки, заміни, безоплатного усунення недоліків, монтажу та запуску в експлуатацію тощо. Якщо вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингодавцем, продавець (постачальник) та лізингодавець несуть перед лізингоодержувачем солідарну відповідальність за зобов'язанням щодо продажу (поставки) предмета договору лізингу.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вибір продавця лізингу за договором здійснює відповідач, так як в договорі лізингу відсутні будь-які відомості про продавця товару, його найменування та місцезнаходження, куди має звертатись споживач у випадку порушення якості, комплектності та інших умов з продажу товару, то п.1.4. договору щодо усунення лізингодавця від відповідальності в частині якості, комплектності, справності та іншого суперечить положенням ст. 808 ЦК України.
Згідно ст.799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до ч.1 ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Як встановлено судом, договір фінансового лізингу №001246, укладений між відповідачем ТОВ «ЛК «Ваш Авто» та позивачем, нотаріально посвідчено не було.
Виходячи з викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання недійсним договору фінансового лізингу, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «ЛК «Ваш Авто», та, оскільки судом встановлено недійсність вказаного правочину, вірно застосував наслідки недійсності правочину шляхом стягнення сплаченої позивачем суми авансового платежу у розмірі 50.000 грн.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що ТОВ «ЛК «Ваш Авто» здійснює свою господарську діяльність відповідно до норм чинного законодавства України та має можливість надавати послуги з фінансового лізингу, в той час, як позивачем не надано жодного доказу щодо факту введення його в оману та наявності в діях відповідача умислу, а також ведення нечесної підприємницької діяльності, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження наявності ліцензії у відповідача для здійснення фінансових послуг щодо залучення фінансових активів від фізичних осіб, що свідчить про відсутність такого дозволу (ліцензії), тому укладення договору фінансового лізингу від 08 грудня 2015 року між ОСОБА_2 та ТОВ «ЛК «Ваш Авто», без наявності у відповідача відповідної ліцензії, суперечить вимогам законодавства.
Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки суд першої інстанції вірно керувався правовою позицією, викладеною Верховним Судом України в постанові від 16 грудня 2015 року у справі №6-2766цс15.
Крім цього, висновки суду підтверджуються правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 11 травня 2016 року у справі №6-3020цс15 та у постанові від 11 травня 2016 року у справі №6-65цс16.
Також висновки суду першої інстанції узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 19 жовтня 2016 року у справі №6-3020цс15 і в силу ст.ст.214,360-7 ЦПК Україну вони мають враховуватись іншими судами загальної юрисдикції при виборі та застосуванні правової норми до спірних правовідносин.
Також, колегію суддів не беруться до уваги доводи апеляційної скарги, які фактично зводяться до переоцінки доказів та є незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст.212 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду має бути залишено без змін.
Керуючись ст.ст.304,307,308,313,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» відхилити.
Заочне рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 26 квітня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий: Демченко Е.Л.
Судді: Городнича В.С.
ОСОБА_3