Єдиний унікальний номер (справа №) 216/5293/16-ц
Номер провадження у суді 2/216/2480/16
09 грудня 2016 року місто ОСОБА_1 Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Кузнецова Р.О.
за участю:
секретаря судового засідання Павленко О.О.
заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Кривого Рогу цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,
встановив:
01 листопада 2016 року ОСОБА_2 звернулась до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги фактичним припиненням сімейних відносин і неможливістю збереження сім'ї.
У позовній заяві зазначено, що 26 вересня 2014 року між позивачем та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстрований Центрально-Міським відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, про що зроблений актовий запис № 920. За час перебування в шлюбі спільних неповнолітніх дітей не мають. Починаючи з 06 лютого 2016 року сімейне життя між сторонами поступово погіршувалось, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. Кожен з них має діаметрально протилежні погляди на шлюб, сім'ю. Між ними постійно виникали сварки, свідком яких нерідко ставала неповнолітня дитина позивача. Чоловік не приділяє уваги сім'ї, матеріально не утримує позивача. За її глибоким переконанням подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає. Крім того, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить як інтересам позивача та відповідача, так і інтересам дитини позивача, що має істотне значення. Відповідач добровільно з'являтися до органів реєстрації актів цивільного стану для розірвання шлюбу відмовляється, а тому позивач змушена звертатись до суду.
Позивач, яка належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи, не використала наданого законом права на особисту участь у судовому засіданні, у судове засідання не з'явилась, від неї надійшла заява, в якій просила розглянути справу за її відсутності, а також зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с.25).
Відповідач ОСОБА_3, у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був сповіщений належним чином, про що свідчить телефонограма за № 855/1 від 18.11.2016 (а.с.15).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 224 ЦПК України у випадку неявки в судове засідання відповідача, належним чином повідомленого і від якого не надходила заява про розгляд справи у його відсутність або якщо вказані ним підстави неявки визнано неповажними, суд може прийняти заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, а позивач не заперечувала проти заочного розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглянути справу у заочному порядку.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
ОСОБА_3 і ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 26 вересня 2014 року у Центрально-Міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, про що складено актовий запис № 920, що підтверджено свідоцтвом про шлюб (а.с.5).
Відповідно до положень статті 51 Конституції України та частини першої статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, згідно припису статті 112 СК України, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. При цьому суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з лютого 2016 року припинили шлюбні відносини, не проживають однією сім'єю і не ведуть сумісне господарство. За цей час подружжя не здійснили дій щодо збереження родинних стосунків, між ними встановились неприязні взаємовідносини. Суд вважає, що за таких обставин надання подружжю строку для примирення у даному випадку суперечить моральним засадам суспільства.
Згідно положень статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають спільні права та обов'язки.
Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, оцінивши надані сторонами в силу вимог статті 60 ЦПК України докази в їх сукупності, приймаючи до уваги існуючи взаємини між подружжям, ступінь конфліктних стосунків та причини розлучення, небажання кожного з них продовжувати шлюбні відносини, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та збереження їх сім'ї неможливе і суперечить інтересам кожного з них, що має істотне значення, заява відповідає дійсній волі дружини, тому позовні вимоги ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
За приписами частини 1 статті 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу складає 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, що становить 551,20 грн.
Отже з урахуванням наведеного з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір в розмірі 551,20 грн.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 11, 60, 174, 212, 213, 214, 215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 110-112 Сімейного кодексу України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_2 - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, і ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований 26 вересня 2014 року Центрально-Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 920, розірвати.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, (ідентифікаційний код відсутній), який мешкає за адресою: Миколаївська область, Докучаєвський район, село Докучаєво, вулиця Сагайдачна, будинок 1, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний код НОМЕР_1), яка зареєстрована та мешкає за адресою: 50000, АДРЕСА_1, витрати по сплаті судового збору в сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп.
Шлюб вважається припиненим у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.
Іншими учасниками судового процесу рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Центрально-Міський районний суд міста ОСОБА_1 шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано, а у разі її подання - після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано судом апеляційної інстанції.
Рішення надруковане суддею в одному примірнику.
Суддя Р.О. Кузнецов