Рішення від 13.12.2016 по справі 185/5215/16-ц

Справа № 185/5215/16-ц

Провадження номер № 2/0186/549/16

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2016 року Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Демиденко С. М.

секретар: Фадєєва Т.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Першотравенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

04 серпня 2016 року з Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області надійшли матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу.

05 серпня 2016 року ухвалою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики було прийнято до провадження та призначено до розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 19 серпня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики грошей, відповідно до якого останній взяв у неї грошові кошти у розмірі 16000,00 гривень, які зобов'язався повернути частками, починаючи з 19 вересня 2015 року в строк до 19 серпня 2018 року.

Пунктом 4.2 Договору передбачений наступний графік погашення боргу: заборгованість сплачується позичальником шляхом здійснення на розрахунковий рахунок позивача 36 щомісячних платежів, які повинні сплачуватись в термін до 19-го числа кожного місяця, починаючи з 19 вересня 2015 року такими сумами: з першого по тридцять п'ятий платіж по 450,00 гривень в місяць; тридцять шостий (останній) платіж - 250,00 гривень - 19 серпня 2018 року.

Згідно п. 4.4 договору в разі неповернення грошей в строки, які вказані в договорі (п. 4.2) позичальник сплачує проценти за користування позикою у розмірі 5% в день від суми простроченої заборгованості та нараховується до дня повного розрахунку позичальника з позикодавцем.

При настанні строків виконання своїх зобов'язань по договору, відповідач свої зобов'язання неодноразово не виконував, від повернення суми боргу в добровільному порядку відмовляється, що є підставою позивача для звернення до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.

Так, щомісячні платежі по 450,00 гривень станом на 02 червня 2016 року від відповідача не надходили.

Загальна сума процентів за користування позикою за весь період прострочення складає 26 865,00 гривень.

Просить суд стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, борг за договором позики в розмірі 16000,00 гривень та проценти за користування позикою у сумі 26865,00 гривень, та судові витрати.

В судове засідання позивач не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги не визнає, просив суд відмовити в задоволенні позову.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Матеріалами справи встановлено, що згідно договору позики від 19 серпня 2015 року ОСОБА_1 зайняла ОСОБА_2 16000,00 гривень.

Згідно розписки від 19 серпня 2015 року ОСОБА_2 отримав в борг гроші в розмірі 16000,00 гривень в присутності трьох свідків.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року в справі N 6-63цс13 письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Статтею 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

У відповідність ч.ч.1 та 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч.2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Вказаний борг у розмірі 42865,50 гривень слід стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, а також на підставі ст.ст.80, 88 ЦПК України судовий збір в сумі 551,20 гривня.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212, 214-215, 373 ЦПК України, ст.202, ч.ч. 1 та 2 ст. 207, 509, 526, 611, 1046, ч.2 ст.1047 ЦК України, - суд

ВИРІШИВ:

ОСОБА_3 Альгертасівни до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 19 серпня 2015 року, яка станом на 02 червня 2016 року становить 42865 (сорок дві тисячі вісімсот шістдесят п'ять) гривень 00 копійок, яка складається з заборгованості за сумою позики 16000 (шістнадцять тисяч) гривень 00 копійок та з заборгованості по процентам за користування позикою в розмірі 26865 (двадцять шість тисяч вісімсот шістдесят п'ять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: /ОСОБА_4/

Попередній документ
63395232
Наступний документ
63395234
Інформація про рішення:
№ рішення: 63395233
№ справи: 185/5215/16-ц
Дата рішення: 13.12.2016
Дата публікації: 16.12.2016
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Шахтарський міський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу