Справа № 185/8460/16-а
Провадження № 2-а/185/514/16
06 грудня 2016 року м.Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Палюх Т.Д., при секретарі Таран Н.Ю., розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови,
19 жовтня 2016 року позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення, винесену державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_2, № 12022 від 06 жовтня 2016 року, провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.
В обґрунтування позову зазначив, що 05.10.2016 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 12021, в якому вказано, що він займаючи посаду директора ТОВ "СГТ ім. Б.Хмельницького", вчинив порушення, передбачене ст. 82 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: як встановлено плановою перевіркою від 30.08-19.09.2016року, не проведена інвентарізація джерел утворення відходів, первинний поточний облік утворених відходів не здійснюється, місце для тимчасового розміщення відходів не визначено та не обладнано контейнерами для окремого їх збору,звітність № 1 - відходи "Утворення та поводження з відходами" не складається, інформацію щодо поводження з відходами, які утворилися на підприємстві протягом 2013-2015років не надано. 05.10.2016 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 12022, в якому вказано, що він займаючи посаду директора ТОВ "СГТ ім. Б.Хмельницького", вчинив порушення, передбачене ст. 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення,що встановлено плановою перевіркою від 30.08-19.09.2016року, допустив до псування земель та території підприємства, а саме: виявлено факти засмічення земель виробничими та побутовими відходами. 05.10.2016 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 12197, в якому вказано, що він займаючи посаду директора ТОВ "СГТ ім. Б.Хмельницького", вчинив порушення, передбачене ч.1 ст. 78 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: порушення порядку здійснення викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел здійснюється без дозволу на викиди.
06.10.2016року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_2 на підставі вказаних трьох протоколів було винесено постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 1700гривень.
Позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 52, 78 ч.1, 82 КУпАП є протиправним, оскільки в його діях не було об"єктивних ознак складу цих адміністративних правопорушень, а постанова про накладення адмінстягнення у вигляді штрафу є такою, що підлягає скасуванню, оскільки винесена з порушенням процесуального законодавства. Так, у всіх трьох протоколах відсутнє місце і час скоєння правопорушення, а замість цього зазначено час складання протоколів. Він просив розглянути справу про адміністративне порушення відносно нього починаючи з 10.10.2016року, про що вказував у всіх трьох протоколах, однак йому призначили дату розгляду на 06.10.2016року. Коли він прибув 06.10.2016року до інспектора, йому вручили вже виготовлену постанову з мокрою печаткою, не вислухавши його пояснення, тобто справа взагалі не розглядалась. Процесуального документа про об"єдання проваджень по трьом адміністративним протоколам в одне провадження також не надано. Його підприємство не здійснює підприємницьку діяльність, що пов"язана із поводженням з відходами, тому на нього не можуть бути покладені обов"язки передбачені ст.17 Закону України "Про відходи", також на нього не поширюються обов"язки надавати форму статистичної звітності № 1-відходи. Чинним законодавством не передбачено всім суб"єктам ГД проводити інвентарізацію відходів. Об"єктивною ознакою правопорушення, передбаченого ст.52 КУпАП є забруднення і псування земель, в той же час інспектором не здійснювалось жодних дій для визначення стану земель( експертиз, відбору проб). Також інспектором Мурзаєвою О.В. не здійснювалось жодних дій для встановлення факту начебто наявності викиду забруднюючої речовити в атмосферне повітря( з якого джерела, характеристика викидів).
В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали повністю та просили його задовольнити, дали пояснення аналогічні викладеним у позовні заяві. Відповідач позов не визнав, суду пояснив, що позивач запізнився на розгляд справи 06.10.2016року, прибув у 10:10год. замість 10:00год., тому його справу було вже розглянуто без його участі, та вручено постанову. У оскаржуваній постанові ним вказано " вислухавши осіб, що брали участь у справі,та дослідивши докази" тому, що так передбачено затвердженою формою постанови. Допущені позивачем порушення встановлені Актом планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами від 30.08-19.09.2016року.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що за результатами проведеної держінспекторами Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області 30.08-19.09.2016року планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства у ТОВ "СГТ ім. Б.Хмельницького" 05.10.2016року складені протоколи про адміністративне правопорушення № 12021 за ст. 82 КУпАП, № 12022 за ст.52 КУпАП, № 12197 за ч.1 ст.78 КУпАП відносно директора ТОВ "СГТ ім. Б.Хмельницького" ОСОБА_1
На підставі складених протоколів 06 жовтня 2016 року держінспектором ОСОБА_2 винесено постанову № 12022 про накладення адміністративного стягнення, згідно з яким директора директора ТОВ "СГТ ім. Б.Хмельницького" ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 52, 78 ч.1, 82 по ст. 82 КУпАП та до нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 гривень.
Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 17, Закону України «Про відходи», ст. 35 Закону України "Про охорону земель", ст.ст.10,11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", а саме: викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел здійснюються без дозволу на викиди, інвентарізація джерел утворення відходів не проведена,первинний поточний облік утворених відходів не здійснюється, звітність щодо поводження з відходами не складається, інформація протягом 2013-2016року не надана, при обстеженні території виявлені факти засмічення земель виробничими та побутовими відходами, чим вчинив адміністративні правопорушення, передбачені статтями 52, 78 ч.1, 82 КУпАП( а.с.24).
Як пояснив у суді позивач та вбачається із протоколів про адміністративне проправопорушення, він заявляв клопотання про перенесення розгляду справи з 06.10.2016року для надання письмових заперечень на термін до 10.10.2016року, тобто призначити з цієї дати( а.с.13,17,21). Ст. 268 КУпАП передбачає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Судом встановлено, що всупереч вимогам ст. 268 КУпАП інспектором не було перенесено позивачу розгляд справи про адміністративне правопорушення на іншу дату, починаючи з 10.10.2016року, про що він просив, та внаслідок чого останнього було позбавлено можливості висловити свою позицію з приводу того, чи мало місце взагалі вчинення ним адміністративного правопорушення та чи є підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності чи ні.
Таким чином, суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно нього відбувся за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, та з грубим порушенням встановленого законодавством порядку притягнення до адміністративної відповідальності відповідно до ст. ст. 279, 280 КУпАП, тому прийняте за результатом такого розгляду рішення, оформлене оскаржуваною постановою, не відповідає таким ознакам, як то виваженість та об'єктивність.
Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін. Згідно ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Так, позивачу ОСОБА_1 ставиться в вину порушення вимог природоохоронного законодавства. При винесенні оскаржуваної постанови інспектор з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області ОСОБА_2 керувався вимогами ст. 35 Закону України "Про охорону земель", ст. 17 та 32 Закону України «Про відходи», ст.ст. 10,11 закону України "Про охорону атмосферного повітря". Вказані статті законів містять пункти та частини.
Однак постанова від 06 жовтня 2016 року, винесена інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Дныпропетровській області ОСОБА_2, не містить посилання на пункти статті 17 Закону України «Про відходи», частини статті 35 Закону України "Про охорону земель"та статтей 10,11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" а також не містить конкретного опису обставин, які свідчать про вчинення ОСОБА_1 порушень, передбачених цими статтями.
Тому оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки в ній не конкретно зазначена об'єктивна і суб'єктивна сторона адмінправопорушень.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнаються протиправні винні дії чи бездіяльність, які посягають на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, за які законом передбачено адміністративну відповідальність. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення згідно ст. 245 КУпАП є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, опис обставин, установлених при розгляді справи.
Вимог ст. ст. 245, 251, 283 КУпАП інспектор з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області ОСОБА_2 при винесенні оскаржуваної постанови не дотримався.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що доводи позивача знайшли своє підтвердження, а тому постанову від 06 жовтня 2016 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за наведених обставин не можна вважати законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим її слід скасувати, а справу надіслати на новий розгляд до Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області.
Що стосується вимоги про закриття провадження по справі, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову в цій частині слід відмовити, оскільки суд своїм рішенням не може підміняти повноваження органу, який відповідно до чинного законодавства вправі розглядати справу по суті та приймати рішення щодо справи про адміністративне правопорушення, що передбачено ст. 242-1 КУпАП. Розгляд справ, про вчинення правопорушень передбачених ст.ст. 52, ч.1 ст. 78,ст. 82 КУпАП предметно не підсудні судам, а тому в цій частині та з цих підстав позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Керуючись ст. ст. 9, 245, 247, 251, 279, 283, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 6, 8, 9, 10-11, 71, 160-163, 167 КАС України, суд,
Позов задовольнити частково.
Постанову № 12022 від 06 жовтня 2016 року державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.ст.52, 78 ч.1, 82 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень скасувати, і надіслати справу на новий розгляд до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Павлоградський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.
Повний текст постанови виготовлено 11.12.2016року.
Суддя Т. Д. Палюх