Справа № 182/2113/16-к
Провадження № 1-кс/0182/556/2016
14.12.2016 року м. Нікополь
Слідчий суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської обл.. ОСОБА_1 ,
секретар ОСОБА_2
розглянувши клопотання ст. слідчого СВ Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській обл. ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської місцевої прокуратури ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.02.2014 року за № 12014040340000663 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного
ОСОБА_5 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - м. Нікополь, Дніпропетровської області, не працюючого, одруженого, громадянина України, із середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 , раніше не судимого
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_4
слідчого ОСОБА_3 , -
20 квітня 2016 р. до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської обл.. надійшло клопотання ст. слідчого СВ Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській обл. ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської місцевої прокуратури ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.02.2014 року за № 12014040340000663 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 .
Клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні СВ Нікопольського ВП знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.02.2014 року за № 12014040340000663 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , за попередньою змовою з ОСОБА_6 , який засуджений вироком Нікопольського міськрайонного суду, шляхом обману заволодів грошовими коштами, які належать Нікопольському філіалу АКБ «Укрсоцбанк» на загальну суму 48 186 грн., що являється особливо великим розміром.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.4 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах, організованою групою.
24.03.2015 р. ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.
Оскільки ОСОБА_5 вчинив умисний особливо тяжкий корисливий злочин, в його оточенні немає осіб, які б могли уберегти його від вчинення нових злочинів, у нього немає постійного місця роботи та постійного законного джерела заробітку, є ризик того, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інші тяжкі кримінальні правопорушення, а інші, більш м'які запобіжні заходи не можуть запобігти цим ризикам, оскільки він не має постійного джерела доходів, слідчий просить обрати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Разом з тим, оскільки є підстави для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а після вчинення злочину він почав переховуватися від слідства, перейшов на нелегальне становище, покинув місце проживання, і місце його перебування невідоме, 26.09.2005 р. був оголошений у розшук, а ухвалою слідчого судді від 28.04.2016 р. було надано дозвіл на його затримання з метою приводу.
Вислухавши прокурора, який підтримав клопотання слідчого і вважає, що є обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, а також є ризик, що ОСОБА_5 , який вчинив особливо тяжкий злочин, буде переховуватися від органів досудового розслідування і суду, тобто є підстави для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України та є всі підстави для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Але, враховуючи, що місце перебування ОСОБА_5 невідоме, він переховується від органів досудового розслідування і суду, 26.09.2005 р. він був оголошений у розшук, а ухвалою слідчого судді від 28.04.2016 р. надано дозвіл на його затримання з метою приводу.
Відповідно до п.2) ч.3 ст. 190 КПК України ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії.
Оскільки клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розглядається за обов'язковою участю підозрюваного, але до теперішнього часу підозрюваний ОСОБА_5 затриманий та доставлений до суду не був, а ухвала слідчого судді про дозвіл на його затримання з метою приводу втратила свою законну силу, тому вважаю за необхідне відмовити слідчому у задоволенні його клопотання про обрання запобіжного заходу.
Керуючись ст. 188, 190 КПК України, -
В задоволенні клопотання ст. слідчого СВ Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській обл. ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської місцевої прокуратури ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.02.2014 року за № 12014040340000663 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1