Справа № 182/5567/14-к
Провадження № 1-кс/0182/606/2016
14.12.2016 року м. Нікополь
Слідчий суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської обл.. ОСОБА_1 ,
секретар ОСОБА_2
розглянувши клопотання ст. слідчого СВ Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській обл. ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської місцевої прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.01.2014 року за № 12014040340000335 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного
ОСОБА_5 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - м. Нікополь, Дніпропетровської області, громадянина України, не працюючого, одруженого, із середньою освітою, проживаючого у АДРЕСА_1 , раніше не судимого
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_4
слідчого ОСОБА_3 ,
27 квітня 2016 р. до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської обл.. надійшло клопотання ст. слідчого СВ Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській обл. ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської місцевої прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.01.2014 року за № 12014040340000335 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 .
Клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні СВ Нікопольського ВП знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.01.2014 року за № 12014040340000335 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 07.01.2014 р. приблизно о 18:20 год., будучи у стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_6 , групою осіб, з метою відкритого викрадення чужого майна, знаходились біля кафе «Хіва», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 4-А. Там ОСОБА_6 наніс удар кулаком в обличчя неповнолітнього ОСОБА_7 та штовхнув його на землю, де наніс не менше 10 ударів руками та ногами по голові потерпілого. В цей час до них підбіг ОСОБА_5 , який наніс не менше 7 ударів ногами по голові, тобто спричинили неповнолітньому тілесні ушкодження. Помітивши, що у неповнолітнього ОСОБА_7 випав з кишені мобільний телефон, ОСОБА_6 підняв його з землі, тобто відкрито, умисно викрали мобільний телефон «ЕлДжіПі 520» вартістю 400 грн., в якому знаходилася сім-картка оператора мобільного зв'язку «МТС» вартістю 10 грн. на рахунку якої знаходилося 5 грн., та сім-картка оператора мобільного зв'язку «Лайф» вартістю 10 грн. на рахунку якої знаходилося 5 грн., який належить ОСОБА_8 . Після чого, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 почав вимагати у неповнолітнього ОСОБА_7 гроші, наносячи 2-3 удари кулаками по обличчю потерпілого, спричинивши тим самим неповнолітньому потерпілому тілесні ушкодження у вигляді синця лівої вушної раковини, синця та саден обличчя, крововиливу слизової верхньої губи, травматичного сколу коронки 6-го зубу нижньої щелепи справа, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Подолавши опір та отримавши від неповнолітнього ОСОБА_7 гроші у розмірі 10 грн., ОСОБА_6 та ОСОБА_5 з місця злочину втекли. Своїми навмисними діями ОСОБА_6 та ОСОБА_5 спричинили потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 430 грн., а неповнолітньому ОСОБА_7 - у розмірі 10 грн.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб.
08.02.2014 р. ОСОБА_5 було вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.
Оскільки ОСОБА_5 вчинив умисний тяжкий злочин, в його оточенні немає осіб, які б могли уберегти його від вчинення нових злочинів, у нього немає постійного місця роботи та постійного законного джерела заробітку, є ризик того, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інші тяжкі кримінальні правопорушення, а інші, більш м'які запобіжні заходи не можуть запобігти цим ризикам, слідчий просить обрати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Разом з тим, оскільки є підстави для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а після вчинення злочину він почав переховуватися від слідства, покинув місце проживання, і місце його перебування невідоме, досудове розслідування по даному кримінальному провадженні було зупинене, підозрюваного 06.04.2014 р. оголошено у розшук, а ухвалою слідчого судді від 05.05.2016 р. було надано дозвіл на його затримання з метою приводу.
Вислухавши прокурора, який підтримав клопотання слідчого і вважає, що є обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, а також є ризик, що ОСОБА_5 , який вчинив тяжкий злочин, буде переховуватися від органів досудового розслідування і суду, тобто є підстави для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України та є всі підстави для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Але, враховуючи, що місце перебування ОСОБА_5 невідоме, він переховується від органів досудового розслідування і суду, досудове розслідування по даному кримінальному провадженні було призупинене, підозрюваного 06.04.2014 р. оголошено у розшук, а ухвалою слідчого судді від 05.05.2016 р. надано дозвіл на його затримання з метою приводу.
Відповідно до п.2) ч.3 ст. 190 КПК України ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії.
Оскільки клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розглядається за обов'язковою участю підозрюваного, але до теперішнього часу підозрюваний ОСОБА_5 затриманий та доставлений до суду не був, а ухвала слідчого судді про дозвіл на його затримання з метою приводу втратила свою законну, тому вважаю за необхідне відмовити слідчому у задоволенні його клопотання про обрання запобіжного заходу.
Керуючись ст. 188, 190 КПК України, -
В задоволенні клопотання ст. слідчого СВ Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській обл. ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської місцевої прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.01.2014 року за № 12014040340000335 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1