справа № 208/3865/15-к
провадження № 1-кп/208/115/16
13 грудня 2016 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю: прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
при вирішенні питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого по кримінальним провадженням № 1201504080005329 ОСОБА_5 обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186 КК України, ч.2 ст.125 КК України. Під час досудового розслідування до обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
02.06.2015 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, від прокуратури Заводського району м. Дніпродзержинська, отримано обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.125 КК України.
Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 20.10.2016 р. дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 було продовжено 17.12.2016 р.
У судовому засіданні прокурор висловив думку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 , оскільки ризики, визначені ст.177 КПК України не зменшилися, підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу немає.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заявили про відсутність підстав для продовження строку тримання під вартою, просять змінити на домашній арешт. ОСОБА_5 перебуває в цивільному шлюбі тобто має міцні соціальні зв'язки. На теперішній час допитаний потерпілий, всі свідки, сам обвинувачений. У ОСОБА_5 є підтвердження його тяжкого захворювання, він потребує обстеження, лікування, ніколи не уникав і не збирається уникати суду. Жодного ризику що він уникне суду на теперішній час не існує, притягати до кримінальної відповідальності потрібно не його а потерпілого сепаратиста.
Згідно до вимог ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
При вирішенні вказаного питання судом приймалось до уваги те, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя, тяжкість можливих наслідків уникнення від слідства і серйозність пред'явленого обвинувачення, необхідність попередити тиск на свідків. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний та соціальний стан особи.
Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за які передбачено покарання на строк до 6 років позбавлення волі, а тому, не зважаючи на наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків, суд вважає наявними ризик, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі, зможє вчинити спроби переховуватись від суду, з огляду на покарання, яке йому загрожує у випадку встановлення судом його винності.
Суд заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, оцінив всі обставини відповідно до вимог ст.178 КПК України відносно обвинуваченого, приймаючи до уваги, що ОСОБА_5 пред'явлено обвинувачення у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, яке, відповідно до ч.4 ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, приходить до висновку, що обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки ризики, передбачені ст.177 КК України, що були підставою для застосування щодо ОСОБА_5 такого запобіжного заходу як взяття під варту, не зменшилися та не перестали існувати, обставини, що враховувалися слідчим суддею при обранні ОСОБА_5 заходу у вигляді тримання під вартою не змінилися, підстав для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не має, висновки судової товарознавчої експертизи, судом ще не отриманні, що не виключає можливості заявлення певних клопотань з боку учасників судового засідання.
Керуючись ст.. ст.177,178,183,197,315,331 КПК України, суд, -
Продовжити, обраний під час досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 08.02.2017 року.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Суддя ОСОБА_1