ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
14 листопада 2011 р. № 2а-10188/11/1370
о 09 год., 00 хв. м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Голуб О.Є.,розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Стрию Львівської області, представник -не прибув
до Відділу державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області, представник -не прибув
про визнання дій неправомірними, зупинення постанови ВП № 27487741 від 11.07.2011 року про відкриття виконавчого провадження
Позивач -Управління Пенсійного фонду України в м. Стрию Львівської області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області про визнання дій неправомірними, зупинення постанови ВП № 27487741 від 11.07.2011 року про відкриття виконавчого провадження.
Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що у нього відсутні можливості виконання рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області, так як судом не було надіслано управлінню копії судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1, у зв'язку з чим позивач був позбавлений можливості апеляційного оскарження вказаного судового рішення. Про наявність такого рішення суду позивач дізнався лише з постанови Відділу державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області про відкриття виконавчого провадження, у зв'язку з чим оскаржив спірну постанову в апеляційному порядку з пропуском строку на апеляційне оскарження з клопотанням про поновлення такого строку.
Представник позивача 14.11.2011 року за вхідним № 52291 подав клопотання у якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задоволити, справу розглядати без його участі.
Відповідач прибуття повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причини неприбуття не повідомив, заперечення на позовну заяву не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.
Безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:
11.07.2011 року постановою ВП № 27487741 заступником начальника Відділу державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області відкрито виконавче провадження згідно виконавчого листа № 2а-434 виданого 05.07.2011 року Стрийським міськрайонним судом Львівської області про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Стрию Львівської області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком, з урахуванням змін у страховому стажі і заробітній платі з 1 серпня 2010 року із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні в середньому на одну застраховану особу за 2009 рік згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 40, ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування»пенсійне забезпечення, визнавши дії Управління Пенсійного фонду України в м. Стрию Львівської області неправомірними та надано строк для добровільного виконання судового рішення по 18.07.2011 року.
Судове рішення у встановлений строк позивачем не виконано, заходів щодо його виконання не вжито.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження»за № 606-ХІV від 21.04.1999 року із змінами і доповненнями (в редакції від 09.03.2011 року), КАС України.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно ст. 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції від 09.03.2011 року), примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Згідно п.1 ч. 2 ст. 17 цього ж Закону, підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі документи, зокрема виконавчі листи, що видаються судами.
Згідно ст. 25 цього ж Закону, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Статтею 37 цього ж Закону передбачено обставини, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження.
Згідно ч. 2 ст. 82 цього ж Закону, боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.
Згідно ч. 1 ст. 85 цього ж Закону, у виконавчому провадженні на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби по виконанню рішення або відмову у здійсненні передбачених цим Законом дій стягувачем чи боржником може бути подана скарга до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до відповідного суду.
Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Судом не враховується обґрунтування позивача позовних вимог щодо визнання дій неправомірними відповідача, оскільки дії заступника начальника Відділу державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», а тому є правомірними.
Судом також не враховується обґрунтування позивача позовних вимог щодо зупинення виконання прийнятої постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки у статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції від 09.03.2011 року) передбачено вичерпний перелік обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження.
Обставини викладені позивачем у позовній заяві не переконують у підставності позовних вимог.
Крім цього, державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого проваження на виконання виконавчого листа виданого Стрийським міськрайонним судом Львівської області. Судові рішення в адміністративних справах, що набрали законної сили, в порядку передбаченому ст. ст. 254, 255 КАС України, є обов'язковими для позивача і підлягають виконанню на всій території України.
Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що позивачем не зроблено.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Стрию Львівської області про визнання дій неправомірними, зупинення постанови ВП № 27487741 від 11.07.2011 року про відкриття виконавчого провадження задоволенню не підлягають.
Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -
1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
2. Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду першої інстанції, набирає законної у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.
Постанову складено в повному обсязі 21.11.2011 року.
Суддя Гавдик З.В.
З оригіналом згідно
Суддя Гавдик З.В.