ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
29 липня 2011 р. № 2а-6464/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Брильовського Р.М.,
при секретарі Падляк О.І.
розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції, третя особа: Управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції у Львівській області, третьої особи - Дрогобицького міськрайонного управління юстиціїї, третя особа: Управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі, в якому просить скасувати постанову відповідача про відкриття виконавчого провадження від 25.05.2011 р. ВП №26720625.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що вимога Управління ПФУ в м. Дрогобичі не є виконавчим документом та не відповідає нормам ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», а відтак у державного виконавця не було підстав для винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Просить позов задовольнити.
Позивач, згідно позовної заяви, просив розгляд справи проводити без його участі.
Відповідач та третя особа в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про що свідчить наявні у справах повідомлення про вручення поштового відправлення.
29.07.2011 р. до суду надійшло заперечення Управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі, згідно якого Управління просить відмовити у задоволенні позову мотивуючи тим, що у відповідності до ст. 106 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вимога про сплату боргу є виконавчим документом.
Відповідно до положень ч.4 ст. 128 КАС України справа вирішена на підставі наявних у ній доказів.
Суд, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.
Згідно ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Частина 2 статті 19 Конституції України закріпила обов'язок органів державної влади та їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, на виконанні відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції знаходиться вимога про сплату боргу №Ф-585, видана 01.02.2011 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі, згідно з якою ОСОБА_1 зобов'язана сплатити в користь УПФУ в м. Дрогобичі 719,34 грн. боргу.
Виконавче провадження ВП №26720625 за вищезгаданим виконавчим документом відкрито постановою про відкриття виконавчого провадження від 25.05.2011 року державного виконавця Дрогобицького МРУЮ ОСОБА_2 та боржнику - ОСОБА_1 надано строк для добровільного виконання судового рішення до 31.05.2011 року.
Відповідно ч.14 ст. 106 до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом.
У разі якщо страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, отримали рішення про нарахування пені та накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, і не сплатили зазначені в них суми фінансових санкцій протягом десяти робочих днів, а також не оскаржили це рішення чи не повідомили у цей строк відповідний виконавчий орган Пенсійного фонду про його оскарження, воно передається для виконання державній виконавчій службі та страхувальнику.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження»підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи:
1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті;
2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
3) судові накази;
4) виконавчі написи нотаріусів;
5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;
6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу;
8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу;
9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Державний виконавець відповідно до ст.19 Закону України «Про виконавче провадження»відкриває виконавче провадження: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; 4) в інших передбачених законом випадках.
З аналізу вище наведених норм вбачається, що твердження позивача про те, що спірна постанова про відкриття виконавчого провадження не відповідає вимогам ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки не є рішенням органу виконавчої влади, є юридично неспроможними, адже відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Крім того, відповідно до положення п. 4 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", підставою для відкриття виконавчого провадження не є заява стягувача, тобто в даному випадку відповідного органу Пенсійного фонду України.
Судом також не береться до уваги твердження позивача про невідповідність вимоги УПФ в м. Дрогобичі № Ф-585 від 01.02.2011 року вимогам ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ це і є дата та номер вимоги; у п. 3 вимоги зазначено строк пред'явлення виконавчого документа до виконання - один рік; датою набрання чинності вимоги є 09.03.2011 року (10 робочих днів з моменту отримання вимоги страхувальником).
За наслідками розгляду справи суд прийшов до висновку про правомірність дій ВДВС Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області щодо винесення відповідачем спірної постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №26720625 від 25.05.2011 року. На думку суду, відповідач діяв в порядку та спосіб, що передбачені чинним законодавством.
За вказаних обставин суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86, 128, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-
В задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Суддя Брильовський Р.М.
повний текст постанови виготовлено 05.08.2011 р.