Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"29" вересня 2009 р. Справа № 42/219-09
вх. № 6145/1-42
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Молочко Н.Г. (дов.)
відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом КП "Міський інформаційний центр", м. Харків
до ФО П ОСОБА_4, м. Харків
про стягнення 18915,37 грн. та зобов'язання повернути місце
Позивач, КП "Міський інформаційний центр", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ФО П ОСОБА_4, про стягнення 18915,37 грн., в т.ч. заборгованість за щомісячне користування місцем за Договором № 9084 від 13.09.2006р. у розмірі 492,69 грн., пеня за несплату платежів за Договором № 9084 від 13.09.2006 р. у розмірі 122,68 грн., штраф за прострочення повернення місця за Договором №9084 від 13.09.06 р. у розмірі 18300,00 грн., та про зобов'язання відповідача повернути позивачеві на підставі акту прийому - передачі місце за адресою: м. Харків, вул. 23 Серпня, 64. Позивач також просить покласти судові витрати на відповідача.
24.09.2009р. позивач через канцелярію суду надав уточнення позовних вимог, згідно якого додатково до заявлених сум просить стягнути 17,00 грн. витрат, які він поніс на отримання довідки на відповідача з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, тому суд приймає уточнення позивача до розгляду.
У судовому засіданні позивач підтримує позовні вимоги з врахуванням уточнень.
Відповідач у призначені судові засідання не з'являвся, про час та місце розгляду справи повідомлявся ухвалами суду, які направлялись за адресою, вказаною у Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Однак ухвали суду повернуті поштою з відміткою "за закінченням строку зберігання".
Таким чином, суд вважає, що відповідач є належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами на підставі ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
13.09.2006 року між комунальним підприємством “Міський інформаційний центр” (позивач у справі) та ФО П ОСОБА_4 (відповідач у справі) був укладений договір № 9084 про надання у користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій.
Відповідно до Договору та Акту прийому-передачі від 13 вересня 2006 року до Договору позивач надав в експлуатацію відповідачу місце, що знаходиться у комунальній власності, для розміщення спеціальної конструкції - кронштейн на опорі (1,20x1,80x2) за адресою: м. Харків, вул. Двадцять Третього Серпня, 64, строком з 13 вересня 2006р. по 31 грудня 2006р. (п.1.4 Договору).
На підставі Довідки відділу реклами управління містобудування та архітектури про встановлення пріоритету від 07.09.2006р. ФОП ОСОБА_4 (відповідачу) було встановлено пріоритет на розміщення спеціальної конструкції: кронштейн на опорі (1,20x1,80x2) за адресою: м. Харків, вул. Двадцять Третього Серпня, 64 на три місяці до отримання дозволу на її розміщення.
Згідно до умов Договору № 9084 від 13.09.06р., а саме: п.п. 3.4.6., 4.1.,4.5. Договору та Додатку № 1 до Договору №9084 від 13.09.2006 р. Відповідач зобов'язаний кожний місяць здійснювати оплату за користування наданими йому місцями авансом до 25 числа місяця, що передує місяцю, за який здійснюється оплата, у розмірі 186 грн. 62 коп., у т.ч. ПДВ 20%.
Відповідно до п. 4.2 Договору № 9084 від 13.09.06 р.: „З дня укладення цього Договору і до отримання дозволу (дозволів) на розміщення зовнішньої реклами на спеціальних конструкціях, які встановлюються на місцях, наданих за цим Договором (в період дії пріоритету на місце), „Користувач" щомісячно вносить плату за користування всіма місцями за Договором у розмірі 25% відсотків від суми, передбаченої п.4.1 цього Договору, що складає 38,88 грн. (без ПДВ) на місяць: ПДВ-20% складає 7,78 грн., загальний розмір плати (з ПДВ) 46,66 грн. ( сорок шість гривень 66 копійок)".
Відповідно до п.4.3. Договору у разі продовження строку дії пріоритету на місця на підставі письмового звернення „Користувача”, плата за використання зазначених місць сплачується у повному розмірі.
Однак, як стверджує позивач та не спростовано відповідачем і матеріалами справи, відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань за Договором щодо оплати за місце, надане у користування, а саме, не сплачував платежі, передбачені розділом 4 цього Договору, за період з вересня 2006р. по грудень 2006р., внаслідок чого виникла заборгованість за вказаними платежами у розмірі 492,69 грн.
Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 492,69 грн. (сума основного боргу) правомірна та обґрунтована, не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 122,68 грн. пені за несвоєчасну сплату платежів.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Отже, штраф та пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить.
Згідно з частиною першою статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Таким чином, поняття штрафних санкцій є більш широким, ніж поняття неустойки, і включає в себе також адміністративно-господарські санкції, які застосовуються за порушення правил здійснення господарської діяльності.
Оскільки ГК України не містить визначень неустойки, штрафу та пені, які сплачуються у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, слід виходити із визначень, наведених у ЦК України. При цьому слід враховувати, що відповідно до частини першої статті 230 ГК України неустойка (штраф, пеня) може бути лише грошовою сумою і не може бути іншим майном. Крім того, штраф, який застосовується у разі порушення зобов'язання, слід відрізняти від штрафу як адміністративно-господарської санкції, визначення якого міститься у частині першій статті 241 ГК України.
Згідно з п. 6.1. Договору за несплату, несвоєчасну або неповну сплату платежів, передбачених Договором, відповідач повинен сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Позивачем до матеріалів справи наданий розрахунок пені, відповідно до якого сума нарахованої пені за період з 29.07.2008р. по 29.07.2009р. складає 122,68 грн.
Наданий розрахунок пені відповідає умовам договору та відносинам, що склалися між сторонами, а тому приймається судом.
Відповідно до п.п.8.1.7. Договору № 9084 від 13.09.06р. цей договір припиняє свою дію по закінченню строку дії Договору.
Таким чином, станом на 31 грудня 2006 року Договір № 9084 від 13.09.06р. вважається таким, що припинив свою дію.
Крім того, відповідно до п.5.1. Договору : „Протягом 3-х днів після припинення дії Договору на будь-яких підставах, передбачених пунктами 8.1., 8.3. Договору, „Користувач" зобов'язаний звільнити надані в користування місця і передати їх „КП". Повернення місць, наданих в користування, здійснюється „Користувачем" на підставі Актів прийому-передачі, які підписуються уповноваженими представниками „КП" і „Користувача".
Відповідно до п.5.2 Договору місця вважаються фактично повернутими „КП" з моменту підписання Актів прийому-передачі.
Відповідно до п. 6.2. Договору №9084 від 13.09.2006р.: „У разі прострочення повернення місць, наданих у користування, «Користувач» сплачує „КП" штраф у розмірі 50 гривень за кожний день затримки повернення кожного місця.
Позивачем відповідно до умов Договору за період з 29.07.2008р. по 29.07.2009р. нарахований штраф за кожний день затримки повернення місця, який складає 18300,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.01.07 р. позивач направив на адресу відповідача повідомлення №2993 (вих. № 659) з вимогою погасити заборгованість, яка виникла за спірним договором та повернути за актом прийому-передачі місце, що знаходиться у комунальній власності, попередивши відповідача про те, що у разі невиконання вимог даного повідомлення у вказаний строк, спеціальну конструкцію буде демонтовано позивачем.
Матеріали справи, а саме повідомлення про вручення поштового відправлення, свідчать про те, що вищезазначений лист відповідач отримала 28.02.2007 року, однак, дане повідомлення було залишено відповідачем без відповіді та без задоволення.
Внаслідок того, що відповідач після припинення дії спірного договору не виконав свого обов'язку щодо повернення за актом прийому-передачі місця, яке йому надавалося в користування, суд вважає обґрунтованими вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу за кожний день затримки повернення місця та про зобов'язання повернути місце на підставі акту прийому-передачі.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати повністю покладаються на відповідача, а саме витрати щодо сплати держмита в розмірі 275,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн., а також витрати на отримання довідки з ЄДР в сумі 17,00 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 32-34, 43, 44 - 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в Першій ХФ АКБ "Базис" МФО 351599, код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Міський інформаційний центр" (61166, м. Харків, пр. Леніна, 38, р/р 2600030114375 в АКБ "Золоті ворота" м. Харків, МФО 351931, код 32135675) заборгованість за користування місцем у сумі 492,69 грн., пеню в сумі 122,68 грн., штраф у розмірі 18300,00 грн., витрати щодо сплати держмита в розмірі 275,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн., витрати на отримання довідки з ЄДР в сумі 17,00 грн.
Зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в Першій ХФ АКБ "Базис" МФО 351599, код НОМЕР_1) повернути Комунальному підприємству "Міський інформаційний центр" (61166, м. Харків, пр. Леніна, 38, р/р 2600030114375 в АКБ "Золоті ворота" м. Харків, МФО 351931, код ЄДРПОУ 32135675) на підставі акту прийому - передачі місце за адресою: м. Харків, вул. Двадцять Третього Серпня, 64.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Рішення підписано 05.10.2009р.