Справа № 2- 4534/08
27 червня 2008 року Київський районний суд м. Донецька
у складі: головуючого судді Попревича В.М.,
при секретарі Кравцовій О.Г..
розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності та про виділ майна в натурі, -
Позивачі звернулись до суду з позовом до відповідача про визнання права власності та про виділ майна в натурі, посилаючись на те, що згідно з угодою купівлі - продажу від 22.04.2008г., засвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4 у реєстрі № 5817 вони в рівних частинах кожен придбали у ОСОБА_5 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Кочубея, 2. На земельній ділянці на момент придбання майна знаходилося наступне: А-1 - житловий будинок загальною площею 98, 4 м.кв.( зокрема жилою -59, 9м.кв.); Р-2 - недобудований житловий будинок (самовільний, такий, що належить співвласникам), Д- туалет; Б-сарай; В-летняя кухня; Л- зливна яма; огорожі. Вказаний договір купівлі-продажу був зареєстрований в КП БТІ м. Донецька 25.04.2008г. №22977674. Продавцем за вказаним договором купівлі-продажу виступав ОСОБА_5, який до проведення операції по відчуженню нерухомого майна проводив оформлення земельної ділянки площею 0, 0705га у власність, маючи намір продати земельну ділянку разом з частиною домоволодіння, проте одержати держакт на землю не встиг. Рішенням виконкому Київської райради від 08.08.2007г. №306/12 гр. ОСОБА_6 виділена ділянка площею 0, 0705га. Довідкою ГП «Центр державного земельного кадастру» від 0412.07г. №35-13/2340 привласнений кадастровий номер 1410136900:046:0175. Загальна площа земельної ділянки домоволодіння, що знаходить в користуванні співвласників, по вул. Кочубея, 2-4 фактично складає 0, 1186га. Співвласником вказаного домоволодіння по вул. Кочубея, 2-4 є ОСОБА_7, яка на підставі державного акту на земельну ділянку №010714600082 приватизовувала земельну ділянку площею 0, 0673 га, виділившись в окрему адресу вул. Кочубея, 4. На нормованій земельній ділянці площею 0, 0705га, ОСОБА_1, ОСОБА_8, для поліпшення житлових умов і умов змісту двох неповнолітніх дітей (4-х і одного року) був побудований самовільно житловий будинок проектною площею 130кв.м. В даний час житловий будинок літ. А-1 загальною площею 98, 4 м.кв.( зокрема жилою -59, 9м.кв.) знаходиться у поганому стані, непридатним для мешкання і за згодою із співвласником підлягатиме зносу разом з надвірними спорудами. В результаті індивідуальної забудови на земельній ділянці, як ОСОБА_1, ОСОБА_8 так і ОСОБА_3 встановленню фактичних меж користування індивідуальним нерухомим майном загальне володіння і користування майном є неможливим. Просять суд визнати за ними право власності на знов побудований житловий будинок літерою С-2, загальною площею 126, 9м.кв. по вул. Кочубея, 2 в Київському районі міста Донецька, а також виділити в натурі знов побудований житловий будинок літерою С-2, загальною площею 126, 9м.кв. по вул. Кочубея, 2, з припиненням права на частку в загальному майні по вул. Кочубея, 2-4.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав в повному обсязі, та не заперечував проти розгляду справи на попередньому судовому засіданні на підставі документів, що знаходяться в матеріалах справи.
Позивачі в судовому засіданні заявлений позов підтримали в повному обсязі.
Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з угодою купівлі - продажу від 22.04.2008г., засвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4 у реєстрі № 5817 нами, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в рівних частинах кожен придбали у ОСОБА_5 1/2 частина житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Кочубея, 2.
На земельній ділянці на момент придбання майна знаходилося наступне: А-1 - житловий будинок загальною площею 98, 4 м.кв.( зокрема жилою - 59, 9м.кв.); Р-2 - недобудований житловий будинок (самовільний, такий, що належить співвласникам), Д- туалет; Б-сарай; В-летняя кухня; Л-зливна яма; огорожі.
Вказаний договір купівлі-продажу був зареєстрований в КП БТІ м. Донецька 25.04.2008г. №22977674. Продавцем за вказаним договором купівлі-продажу виступав ОСОБА_5, який до проведення операції по відчуженню нерухомого майна проводив оформлення земельної ділянки площею 0, 0705га у власність, маючи намір продати земельну ділянку разом з частиною домоволодіння, проте одержати держакт на землю не встиг.
Рішенням виконкому Київської райради від 08.08.2007г. №306/12 гр. ОСОБА_6 виділена ділянка площею 0, 0705га.
Довідкою ДП «Центр державного земельного кадастру» від 0412.07г. №35-13/2340 привласнений кадастровий номер 1410136900:046:0175. Загальна площа земельної ділянки домоволодіння, що знаходить в користуванні співвласників, по вул. Кочубея, 2-4 фактично складає 0, 1186га.
Співвласником вказаного домоволодіння по вул. Кочубея, 2-4 є ОСОБА_9, яка на підставі державного акту на земельну ділянку №010714600082 приватизовувала земельну ділянку площею 0, 0673га, виділившись в окрему адресу вул. Кочубея, 4.
На нормованій земельній ділянці площею 0, 0705га, ОСОБА_1, ОСОБА_8, для поліпшення житлових умов і умов змісту двох неповнолітніх дітей (4-х і одного року) був побудований самовільно житловий будинок проектною площею 130кв.м.
На теперешній час житловий будинок літ. А-1 загальною площею 98, 4 м.кв.( зокрема жилою - 59, 9м.кв.) знаходиться у поганому стані, непридатним для мешкання і за згодою із співвласником підлягатиме зносу разом з надвірними спорудами, оскільки як у них, так і співвласника-відповідача є індивідуальні житлові будинки побудовані за власні засоби.
В результаті індивідуальної забудови на земельній ділянці, як ОСОБА_1, ОСОБА_2 так і ОСОБА_3 встановленню фактичних меж користування індивідуальним нерухомим майном загальне володіння і користування майном є неможливим.
Відповідно до ст. 319 ч.2 ЦК України власник майна має право здійснювати щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.
Статтею 331 ч.1, 2 ЦК України визначено, що право власності на створену річ особою, отримується їм, якщо інше не встановлене договором або законом. Право власності на знов створене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва.
Статтею 376 ч.5 ЦК України встановлено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, самовільно побудованого на нім, якщо це не порушує права інших осіб.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 319, 328, 331, 376 ЦК України, ст. ст. 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності та про виділ майна в натурі, задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2 право власності на знов побудований житловий будинок літерою С-2, загальною площею 126, 9м.кв. по вул. Кочубея, 2 в Київському районі міста Донецька.
Виділити в натурі знов побудований житловий будинок літерою С-2, загальною площею 126, 9м.кв. по вул. Кочубея, 2, з припиненням права на частку в загальному майні по вул. Кочубея, 2-4.
На рішення може бути подана заява про оскарження в Апеляційному суді Донецької області через Київський районний суд м. Донецька протягом десяти днів, починаючи з наступного дня після його проголошення. Після даної заяви про оскарження на рішення може бути подана апеляційна скарга протягом двадцяти дн|в.