справа №2 - 291 / 09
29 січня 2009 року.
Здолбунівський районний суд Рівненської області
в особі головуючої судді Кушніра О.Г.
при секретарі Мусаєвій Р.Б.
з участю позивача ОСОБА_1
її представника ОСОБА_2
представника відповідача-адвоката ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Здолбунові Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про збільшення розміру стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
У поданій до суду заяві позивач просить збільшити розмір стягнення з відповідача аліментів на утримання їх неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_5 06 жовтня 1997 року у розмірі 604 грн. щомісячно до повноліття дитини.
В обґрунтування своїх позовних вимог покликається на те, що рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 23 вересня 2003 року відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти у розмірі ј частини заробітку та фактично сплачує по 100 грн. на їх дитину, яка проживає з позивачем. Відповідач постійно їздить на заробітки за кордон і його дохід набагато більший ніж 400 грн. в місяць, з якого він обраховую аліменти і має можливість сплачувати аліменти у більшому розмірі. Про покращення матеріального становища відповідача свідчить здійснені ним витрати на проведення ремонту в будинку, де він мешкає. Оскільки платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід розмір аліментів просить визначити у твердій грошовій сумі.
Позивач у судовому засіданні позов підтримала повністю і по аналогічним мотивам, збільшивши розмір позовних вимог у частині розміру стягнення аліментів до 800 грн., обґрунтовуючи тим, що її матеріальне становище погіршилось, оскільки на даний час вона не працює та перебуває у центрі зайнятості, а їх син ОСОБА_5 є хворобливою дитиною, потребує лікуванню та особливого харчування.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином. Згідно поданої ним заяви просить розгляд справи проводити у його відсутність за участю його представника.
Представник відповідача позов не визнав, пояснивши, що сплачувати аліменти у розмірі 800 грн. відповідач не має можливості, оскільки на даний час не працює, а посилання позивача на ті обставини, що він здійснив ремонт будинку є безпідставними. Водночас, не заперечує про визначення відповідачу розміру стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, який відповідач згідний виплачувати у розмірі Ѕ прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Суд, заслухавши пояснення сторін, показання свідків, з'ясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом та підтверджено відповідними документами, сторони перебували в зареєстрованому шлюбі до 11 березня 2004 року, від якого мають неповнолітнього сина ОСОБА_5 06 жовтня 1997 року.
Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Рішенням Здолбунівського районного суду від 23 вересня 2003 року відповідач зобов'язаний сплачувати позивачу на утримання їх неповнолітньої дитини у розмірі ј частини заробітку.
Відповідно до ст.192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни їх матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Згідно довідки ПП “Мрія” від 05 вересня 2007 року позивач працювала барменом та її середня заробітна плата становила 439 грн. 26 коп., а з 10 квітня 2008 року перебувала на обліку як безробітна в Здолбунівському районному центрі зайнятості.
Спільно з позивачем проживає їх син ОСОБА_5, на якого вона отримує від відповідача аліменти у розмірі 100 грн. та є суттєво нижчим від встановленого чинним законодавством розміру прожиткового мінімуму громадян в України, який згідно Закону України “Про Державний бюджет на 2009 рік” від 26 грудня 2008 року на січень 2009 року на одну особу в розрахунку на місяць дитини віком від 6 до 18 років становить 701 грн.
З медичних документів на ОСОБА_6 вбачається, що останній перебуває на “Д” обліку з діагнозом ДЖВШ, реактивний панкреатит, синдром подразливого кишечнику, ожиріння 1 ст., вегето-судинної дистонії та потребує постійного спостереження, лікування і особливого харчування.
Указане свідчить про зміну матеріального становища одержувача аліментів у бік погіршення, а також те, що позивач не має можливості забезпечити нормального матеріального утримання дитини.
Про розмір своїх доходів відповідач суд не повідомив, посилаючись на відсутність в трудовій книжці запису про його офіційне працевлаштування. Указану обставину суд оцінює критично, оскільки відсутність запису в трудовій книжці не свідчить про відсутність у нього заробітку (доходу) взагалі, у тому числі отримання доходу за кордоном, де він перебуває тривалий час, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Згідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів про погіршення матеріального стану та отримання ним доходу, який не дозволяє збільшити розмір стягнення аліментів на неповнолітню дитину відповідачем не представлено. Не спростовані і доводи позивача про здійснені ним значні витрати на проведення ремонту будинку №41 по вул.Степана Бандери в м.Здолбунові Рівненської області, які свідчать про поліпшення його матеріального стану.
Вимоги сторони про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі є законними і передбачені у ст.184 СК України, оскільки на даний час відповідач офіційно не працює, але має нерегулярний, мінливий дохід. Таку обставину суд визнає такою, що має істотне значення для визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.
При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, яка потребує лікування та особливого харчування, вік дитини та витрати з навчання у школі, а також платника аліментів, який є працездатним, інших стягнень з його заробітку не проводиться, відсутність у нього інших дітей.
За таких обставин суд, приходить до висновку про необхідність змінити розмір стягнення аліментів, визначений рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 23 вересня 2003 року у розмірі ј частини заробітку відповідача на стягнення їх у твердій грошовій сумі.
Таким чином, судом встановлені достатні підстави для часткового задоволення позову.
На підставі наведеного, ст.180, 181, 182, 184, 192 СК України, керуючись ст.ст.10, 57, 59, 60, 88, 213-215 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про збільшення розміру стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задоволити частково.
Змінити розмір стягнення аліментів, визначений рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 23 вересня 2003 року у розмірі ј частини заробітку відповідача, та стягувати з ОСОБА_4, на користь ОСОБА_1 на утримання їх неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 500 грн. щомісячно з моменту вступу даного рішення в законну силу і до досягнення дитиною повноліття.
Повний текст рішення виготовлено 03 лютого 2009 року.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Здолбунівський районний суд з поданням в 10-денний строк заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням в 20-денний строк апеляційної скарги після подачі цієї заяви.
Рішення може бути також оскаржене і без подання заяви про апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
У випадку неподання заяви про апеляційне оскарження у 10-денний строк рішення набуває законної сили після закінчення цього строку.
Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але не подано в подальшому апеляційну скаргу в 20-денний строк, то рішення набирає законну силу.
Суддя:
Резолютивна частина рішення
справа №2 - 291 / 09
29 січня 2009 року.
Здолбунівський районний суд Рівненської області
в особі головуючої судді Кушніра О.Г.
при секретарі Мусаєвій Р.Б.
з участю позивача ОСОБА_1
її представника ОСОБА_2
представника відповідача-адвоката ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Здолбунові Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про збільшення розміру стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про збільшення розміру стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задоволити частково.
Змінити розмір стягнення аліментів, визначений рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 23 вересня 2003 року у розмірі ј частини заробітку відповідача, та стягувати з ОСОБА_4, на користь ОСОБА_1 на утримання їх неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 500 грн. щомісячно з моменту вступу даного рішення в законну силу і до досягнення дитиною повноліття.
З повним рішенням суду сторони можуть ознайомитись 03 лютого 2009 року.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Здолбунівський районний суд з поданням в 10-денний строк заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням в 20-денний строк апеляційної скарги після подачі цієї заяви.
Рішення може бути також оскаржене і без подання заяви про апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
У випадку неподання заяви про апеляційне оскарження у 10-денний строк рішення набуває законної сили після закінчення цього строку.
Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але не подано в подальшому апеляційну скаргу в 20-денний строк, то рішення набирає законну силу.
Суддя: