Справа № 4-2443/09
8 жовтня 2009 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого - судді Макаренко Г.В.,
при секретарі- Шалапуді Н.П.,
за участю прокурора - Волонця Д.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на постанову прокурора відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими Генеральної прокуратури України Волонця Д.Ф. про відмову в порушенні кримінальної справи від 20.06.2009 року щодо слідчого Генеральної прокуратури України Горбатюка С.В., працівників УМВС України в Миколаївській області та ДДСБЕЗ МВС України за фактами вчинення ними злочинів, передбачених ст. ст. 364, 365, 371, 377 КК України,
ОСОБА_1 направив до Печерського районного суду м. Києва скаргу, в якій просить скасувати постанову прокурора відділу Генеральної прокуратури України Волонця Д.Ф. про відмову в порушенні кримінальної справи від 20.08.2009 року щодо слідчого Генеральної прокуратури України Горбатюка С.В., працівників УМВС України в Миколаївській області та ДДСБЕЗ МВС України за фактами вчинення ними злочинів, передбачених ст. ст. 364, 365, 371, 377 КК України.
В обґрунтування скарги ОСОБА_1 зазначив, що вказана постанова є незаконною, проведена перевірка є формальною та упередженою, здійсненою з метою затягнути встановлення фактичних обставин його затримання, залишились невиконаними неодноразові вказівки суду з цього приводу.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення вимог скарги, вважав оскаржувану постанову такою, що винесена на законних підставах.
Попередньо вивчивши матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи, заслухавши думку прокурора, суд приходить до наступних висновків.
Згідно положень ст.236-2 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, перевіряє наявність дотримання вимог ст.99 КПК України.
У відповідності до цих вимог Закону винесення постанови про відмову в порушенні кримінальної справи можливе лише при наявності відповідних підстав.
20.06.2009 року прокурор відділу Генеральної прокуратури України Волонець Д.Ф за результатами перевірки заяв ОСОБА_1 виніс зазначену вище постанову, згідно якої не підтвердились доводи заявника щодо його затримання працівниками правоохоронних органів, умисного заподіяння тілесних ушкоджень. В діях слідчого Генеральної прокуратури України Горбатюка С.В., працівників УМВС України в Миколаївській області та ДДСБЕЗ МВС України відсутні ознаки злочинів, передбачених ст. ст. 364, 365, 371, 377 КК України.
Разом з тим, висновки прокурора не ґрунтуються достатністю підстав для відмови в порушенні кримінальної справи, оскільки перевірка заяв ОСОБА_1 залишилась односторонньою та неповною, вказівки суду згідно постанови Печерського районного суду м. Києва від 03.03.2009 року належним чином невиконані.
Згідно матеріалів перевірки прокурором не перевірено та не встановлено склад групи, що проводила затримання ОСОБА_1, не проведено пред'явлення цих осіб ОСОБА_1 з метою можливого впізнання, а також не здійснено належних та відповідних заходів щодо розшуку та встановлення осіб, які фактично затримали ОСОБА_1
Так, в зазначених матеріалах з'явились пояснення оперативних працівників УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на ім'я заступника Генерального прокурора України Кузьміна Р.Р. Разом з тим, підпису цього працівника прокуратури чи іншої посадової особи органів прокуратури пояснення не містять, відсутні будь - які відомості про походження пояснень, їх набраний текст фактично ідентичний, а відтак вони не можуть бути належним джерелом походження відповідних даних.
Заявник вказує на автомобіль марки “ВАЗ”, з якого з'явились невідомі особи та заподіяли тілесні ушкодження, проте належних дій щодо розшуку автомобіля і встановлення його власника не здійснено, прокурор лише обмежився отриманням даних щодо кількості автомобілів такої марки в регіоні.
Посилання ОСОБА_1 на те, що саме працівники правоохоронних органів, які його затримали, використовували такий автомобіль, взагалі не перевірялись.
Таким чином, твердження прокурора про виконання вказівок постанов суду в цій частині слід оцінювати критично, оскільки перевірка формальною, належних конкретних заходів вжито не було.
Також прокурор повністю не встановив групу осіб, які супроводжували операцію, зокрема, не опитав відповідних працівників групи затримання, які відносяться до ДДСБЕЗ МВС України та НДКЦ УМВС України в Миколаївській області.
Окрім цього, доцільним є здійснення перевірки заяв ОСОБА_1 щодо його незаконного затримання та спричинення тілесних ушкоджень в рамках кримінальної справи, оскільки в даному випадку необхідне проведення слідчих дій: пред'явлення для впізнання, проведення очних ставок, надання доручень, здійснення оперативно-розшукових заходів.
Відповідно до ч. 3 ст. 236-2 КПК України суддя, розглянувши скаргу, у разі недотримання вимог ст. 99 КПК України скасовує постанову про відмову в порушенні кримінальної справи і повертає матеріали для проведення додаткової перевірки.
Суд приходить до висновку, що постанова прокурора є незаконною, залишились невиконаними попередні вказівки суду, що призвело до неповноти перевірки та передчасності її висновків, а тому постанова підлягає скасуванню з направленням матеріалів для проведення додаткової перевірки.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 99, 236-2 КПК України, суд
Скаргу ОСОБА_1 на постанову прокурора відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими Генеральної прокуратури України Волонця Д.Ф. про відмову в порушенні кримінальної справи від 20.06.2009 року щодо слідчого Генеральної прокуратури України Горбатюка С.В., працівників УМВС України в Миколаївській області та ДДСБЕЗ МВС України за фактами вчинення ними злочинів, передбачених ст. ст. 364, 365, 371, 377 КК України - задовольнити.
Постанову прокурора відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими Генеральної прокуратури України Волонця Д.Ф. про відмову в порушенні кримінальної справи від 20.06.2009 року щодо слідчого Генеральної прокуратури України Горбатюка С.В., працівників УМВС України в Миколаївській області та ДДСБЕЗ МВС України за фактами вчинення ними злочинів, передбачених ст. ст. 364, 365, 371, 377 КК України - скасувати, матеріали направити до Генеральної прокуратури України для проведення додаткової перевірки.
Постанова підлягає оскарженню в апеляційному порядку протягом 7 діб з дня її винесення заявником чи прокурором до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.