Справа № 2-4112/09
28.09. 2009 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Супрун Г.Б.
при секретарі: Костюк А.І..
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Український промисловий банк» про повернення суми банківського вкладу,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить суд постановити рішення про стягнення суми банківського вкладу з врахуванням індексу інфляції та 3 % річних в сумі 45 750 грн. та відшкодування судових витрат у розмірі 31,25 грн. Мотивує позов тим, що 26.12. 2008 р. між ним та відповідачем було укладено договір банківського вкладу на суму 42 900 грн. Термін дії договору закінчився, звертався до банку з заявою про видачу вкладу. Проте до цього часу йому відмовляють у виплаті коштів.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав, збільшив позовні вимоги та просив стягнути суму банківського вкладу - 42 900 грн., інфляційні нарахування - 3 678,45 грн., 3% річних - 860,35 грн., всього у розмірі 47 438 грн., судові витрати.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належно, причини неявки суду невідомі.
Вислухавши позивача, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступних висновків.
26.12.2008 р. між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 укладено договір банківського вкладу на суму 42 900 грн. строком по 27.01.2009 (а.с. 9). Після закінчення терміну дії договору з вертався до банку з заявами про повернення вкладу. Проте відповідач кошти позивачу не сплатив.
Відповідно до ч. 2 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.
Таким чином, відповідач не виконав умови договорів та вимоги ст. 1060 ЦК України і безпідставно не повертає вклад.
Оскільки вимоги ст. 1060 ЦК України є однією з умов, на яких між сторонами укладено зазначений договір, суд вважає, що відповідач істотно порушив свої зобов'язання, фактично позбавивши позивача його права, передбаченого Законом на повернення вкладу за першою вимогою.
Відповідно до ст. 525, 526, 530 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобов'язання має виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.
Судом встановлено, що з 21.01.2009 р. у ТОВ «Укрпромбанк» введено тимчасову адміністрацію строком на один рік по 21.01.2010 р., якою призначено тимчасового адміністратора та тимчасовий мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців до 21.07.2009 р., який з 05.08.2009 р. продовжено до 21.01.2010 р.
Відповідно до ч. 3 ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність», мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров»ю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку із зобов'язанням банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку.
Строк дії договору ОСОБА_1 закінчився 27.01.2009 р., тобто після введення мораторію. Тому неповернення вкладу позивачу порушує його законні права.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення суми вкладу підлягають задоволенню без стягнення встановленого індексу інфляції, трьох відсотків річних, оскільки згідно п. 2 ч. 3 ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність» під час дії мораторію неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції не застосовуються.
Згідно ст. 88 ЦПК України підлягають відшкодуванню понесені та документально підтверджені вимоги позивача про стягнення витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 31,25 грн.
Розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи встановлюється Порядком оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258. На час звернення позивача до суду в дану постанову Постановою КМУ № 361 від 14.04.2009 р. було внесено зміни, за розгляд справи позовного провадження щодо спору майнового характеру витрати ІТЗ мали бути сплачені витрати у розмірі 250 грн. Позивачем сплачено 31,25 грн. Тому з відповідача необхідно стягнути на користь держави витрати ІТЗ у розмірі 218,75 грн.
За правилами ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Тому з відповідача необхідно стягнути суму судового збору у розмірі 429 грн.
Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 1060, 1066 ЦК України, ст. ст. 10,11,60, 88, 212-215 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ТОВ «Український промисловий банк» про повернення суми банківського вкладу задовольнити частково.
Стягнути з ТОВ «Український промисловий банк» на користь ОСОБА_1 42 900 грн. та судові витрати у сумі 31,25 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ТОВ «Український промисловий банк» на користь держави судовий збір у розмірі 429 грн. та витрати на інфіормаційно-технічне забезпечення справи у розмірі 218,75 грн.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду м. Києва через Печерський райсуд м. Києва.
Суддя: