2а-1668/2010
25 грудня 2010 року Буринський районний суд Сумської області
в складі:
головуючого судді: Міщенко В.М.
при секретарі : Ключник О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Буринь адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Роменського взводу ДПС ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення
Встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся в порядку адміністративного судочинства до суду з позовною заявою до відповідача інспектора Роменського взводу ДПС ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ВМ1 № 032733 від 25 листопада 2010 року, відповідно до якої на нього було накладено адміністративне стягнення в виді 425 гривнів штрафу на користь держави за скоєне правопорушення, передбачене ч.2 ст.12?КУпАП.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав , що 25 листопада 2010 року об 12 год 30 хв. він керував автомобілем НОМЕР_1 та був зупинений відповідачем в м Буринь на вул. Першотравнева . Відповідач вирішив, що при здісненні ним повороту на вул. ОСОБА_3 він завчасно не включив сигнал повороту, тобто визнав позивача винним в порушенні п.9.4 ПДР та притягнув його до відповідальності .
Вважає дії інспектора незаконними, оскільки він правил дорожнього руху не порушував, будь які докази його вини відсутні , вимог п. 9.4 ПДР, як вказано в протоколі ,він не порушував. Вважає постанову незаконною та просить її скасувати.
Відповідач в судове засідання не з'явився, судом належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, причини неявки суду не повідомив. Згідно п. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причину неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Вислухавши пояснення позивача , свідка ОСОБА_4 , дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. З Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).
В судовому засіданні встановлено, що відносно позивача посадовою особою Інспектором Роменського взводу ДПС ОСОБА_2 25.11.2010 року складений протокол про адміністративне правопорушення за допущене позивачем порушення пункту 9.4 ПДР України. На підставі вказаного протоколу даною посадовою особою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП України винесена постанова, якою до позивача застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. на користь держави за скоєне правопорушення, передбачене ч.2 ст.12І-КУпАП.
Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.
1
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005р. № 14 «Про
практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки
дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на
транспорті» встановлено, що зміст постанови про притягнення до адміністративної відповідальності
має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести
докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та
зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених
останнім доводів.
Відповідно до вимог ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм
внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та
об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює
належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний +-
зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи, що протиправність діяння з боку відповідача підтверджується лише постановою,
складеною відповідачем, зміст якої спростовується поясненнями позивача, свідка ,суд вважає
недостатнім вказаного доказу для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Виходячи з викладеного, дослідивши та врахувавши усі інші матеріали справи суд дійшов
висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, оскільки матеріалами справи не
доведено, що порушення зазначене в постанові про адміністративне правопорушення відносно Мороз
В.І. мало місце.
Відповідач мав можливість довести протилежне в судовому засіданні, але до суду не
з'явився та не надав жодних доказів чи заперечень.
Отже, постанова відповідача серії ВМ1 № 032733 від 25.11.2010р. про притягнення до
адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу у
розмірі 425 грн. є протиправною та підлягає скасуванню.
На підставі ст. ст. 14 1, 245, 251, 289, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
керуючись ст. ст. 71, 86, 158- 161 КАС України, суд
постановив:
Визнати протиправною та скасувати постанову інспектора Роменського взводу ДПС
ОСОБА_2 від 25 листопада .2010 року серії ВМ1 № 032733 про
притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч,2 ст. 122 КУпАП.
до 425 гривень штрафу на користь держави , а провадження по спрай закрити
Постанова оскарженню не підлягає.
СУДДЯ: І ОСОБА_5
2