Постанова від 12.12.2016 по справі 522/16999/16-п

Номер провадження: 33/785/1052/16

Номер справи місцевого суду: 522/16999/16-п

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Балан В. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2016 року м. Одеса

Суддя Апеляційного суду Одеської області Балан В.Д., за участі захисника ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 15.09.2016 року,

встановив:

Зазначеною постановою судді Гайдаржи В.І. притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 та 124 КУпАП і підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік за те, що 14.08.2016 року о 22 год. 20 хв. він, при виконанні обгону на вул. Середньофонтанській в м. Одесі, не впевнився у безпечності цього маневру і здійснив зіткнення з автомобілем «Шевроле» (номерний знак НОМЕР_1) під керуванням ОСОБА_4

14.08.2016 року о 22 год. 58 хв. він, порушивши вимоги п. 2.9 Правил дорожнього руху, на вул. Піроговській в м. Одесі керував автомобілем «Тойота» (номерний знак НОМЕР_2) у стані алкогольного сп'яніння.

У апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначив, що вважає постанову судді необґрунтованою, оскільки матеріали справи не містять жодного доказу вчинення ним адміністративного правопорушення.

Суддя розглянув справу за його відсутності, позбавивши можливості скористатись правами, передбаченими ст. 268 КУпАП та виконав вимоги ст. 280 КУпАП.

Під час складання протоколу, інспектором поліції був застосований прилад «Драгер», але він вважає, що наявність проміле алкоголю у повітрі, що він видихав, не доводить факт знаходження у стані алкогольного сп'яніння, оскільки від проходження медичного огляду він не відмовлявся, а інспектор поліції не є експертом.

За таких підстав, ОСОБА_3 просить скасувати постанову судді, а провадження у справі стосовно нього закрити.

В судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_3 не з'явився двічі, хоча про час та дату судового розгляду був повідомлений своєчасно.

Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_2, який підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити, скасувавши постанову судді суду першої інстанції та закривши провадження у справі за недоведеністю вини ОСОБА_3, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, приходжу до висновків про таке.

Відповідно до приписів ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з положеннями ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Строк на подачу апеляційної скарги ОСОБА_3 поновлений постановою від 28.11.2016 року, тому вона підлягає розгляду по суті.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як видно з мотивувальної частини постанови судді суду першої інстанції, справа розглянута за відсутності особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності. У судовому засіданні суду першої інстанції суддя дослідив наявні матеріали справи, та дійшов висновку про те, що дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ст. 124 та ст. 130 ч. 1 КУпАП.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є буд-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 та пояснення його захисника в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, вважаю їх безпідставними, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи, не довіряти яким у суду підстав немає.

Так, з пояснень ОСОБА_5 та ОСОБА_6 випливає, що водій автомобілю «Тойота» на вул. Середньофонтанській в м. Одесі, здійснюючи обгін через дві суцільні смуги, вчинив зіткнення з їх автомобілем і намагався залишити місце ДТП, продовживши рух, але вони його наздогнали на перехресті з вул. Піроговського. Під час розмови з водієм, вони припустили, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння, тому викликали поліцію.

Окрім того, будучи ознайомленим зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_3 особисто написав у ньому, що згоден з обставинами, викладеним у ньому.

До того ж, відповідно до результатів тестування, вміст алкоголю у повітрі, що видихав ОСОБА_3 становив 1,03 проміле, що значно перевищує межі допустимої похибки.

Отже, під час апеляційного розгляду справи встановлено, що адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП ОСОБА_3 вчинив у стані алкогольного сп'яніння, адже був затриманий потерпілим після спроби зникнути з місця ДТП.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані суддею суду першої інстанції: за ст. 130 ч. 1 КУпАП, як керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння; за ст. 124 КУпАП, як порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Відповідно до приписів ст.ст. 33-36 КУпАП, накладаючи на ОСОБА_3 адміністративне стягнення, суддя суду першої інстанції належним чином мотивував застосування адміністративного стягнення.

У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу чи протест прокурора без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.

Таким чином, за результатами апеляційного розгляду вважаю, що підстави для скасування судового рішення та закриття провадження у справі, - відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 251, 266, 268, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

постановив:

У задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_3, - відмовити.

Постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 15.09.2016 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, - залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду Одеської області

ОСОБА_7

Попередній документ
63352683
Наступний документ
63352685
Інформація про рішення:
№ рішення: 63352684
№ справи: 522/16999/16-п
Дата рішення: 12.12.2016
Дата публікації: 16.12.2016
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Апеляційний суд Одеської області
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції