Справа № 521/18656/16-ц
Провадження № 2о/521/434/16
Іменем України
07 грудня 2016 року
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого - судді Гуревського В.К.
за секретаря - Ардаковської А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Управління Держгеокадастру у м. Одесі Одеської області -
Заявник ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою та після уточнення своїх вимог просила встановити факт володіння ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності серія ІІІ-ОД №076801 від 07 жовтня 1999 року, виданого на підставі рішення сесії Одеської міської Ради народних депутатів від 29 червня 1999 року № 165-XXIII, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 2771, відповідно до кадастрового плану, виготовленого ТОВ «УКРЛЕНДКОНСАЛТИНГ» у наступному порядку: земельна ділянка №1 з межами (1-2-3-4-5-6-7-8-9-10-11-12-13-14-15-16-17-18-19), площею 0,1000 га - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по вул. Житомирська, 66 в м. Одесі та земельна ділянка №2 з межами (1-2-3-4-5-6-7-8) площею 0,0240 га - для ведення особистого селянського господарства по вул. Житомирська, 66 в м. Одесі, посилаючись на такі обставини.
ОСОБА_1 є власницею житлового будинку з господарчими будівлями під № 66, що розташований у місті Одесі по вул. Житомирська, який вона отримала в спадщину від померлого ОСОБА_2, та складається в цілому з: житлового будинку під літ. «А», загальною площею 102,9 кв. м., у тому числі житлова площа - 40,9 кв. м., літ. «Д» - душова, літ. літ. «Е,Ж,3» - навіси, №1-40 огорожа, № І,ІІ - мостіння. ОСОБА_1 звернулась до ліцензованої землевпорядної організації - ТОВ «УКРЛЕНДКОНСАЛТИНГ» з заявою про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі площею 0,1240 га., яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Житомирська, 66. Зазначена технічна документація була виготовлена на ім'я ОСОБА_2 - померлого 06 березня 2016 року, для обслуговування житлового будинку, господарських споруд та для ведення особистого підсобного господарства. Зазначена земельна ділянка належала померлому ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності серія ІІІ-ОД №076801 від 07 жовтня 1999 року. Спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 є його дочка ОСОБА_1.
При камеральній обробці геодезичних даних було встановлено, що лінійні проміри та конфігурація державного акта на право приватної власності на землю серія ІІІ-ОД №076801 від 07 жовтня 1999 року не відповідають фактичним лінійним промірам та конфігурації в натурі (на місцевості), це відбулось внаслідок того, що земельна ділянка вимірювалась досить давно та менш сучасними геодезичними приладами.
Також, в Державному акті на право приватної власності на землю серії ІІІ-ОД №076801 від 07 жовтня 1999 року вказано два цільових призначення: для обслуговування житлового будинку, господарських споруд та ведення особистого підсобного господарства, але не має межі поділу земельної ділянки загальною площею 0,1240 га. на дві земельні ділянки, де кожна має своє цільове призначення. Згідно архівних матеріалів - в рішенні Виконавчого комітету Одеської ради від 27 квітня 1999 року №316 вказано, що ОСОБА_2 передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку, площею 0,1240 га., по вул. Житомирській, 66, у тому числі: 0,1000 га. для обслуговування житлового будинку, господарських споруд та 0,0240 га - для ведення особистого підсобного господарства. Згідно цього, ТОВ «УКРЛЕНДКОНСАЛТИНГ» було розроблено план поділу земельної ділянки загальною площею 0,1240 га. на дві земельні ділянки: площею 0,1000 га. - для обслуговування житлового будинку, господарських споруд; площею 0,0240 га. - для ведення особистого підсобного господарства, який погоджено спадкоємцем земельної ділянки та відповідно технічна документація із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Згідно відповіді Управління Держгеокадастру від 21 жовтня 2016 року за № 19-1505-011-5223/2-16 вбачається, що земельна ділянка за адресою: м. Одеса, вул. Житомирська, 66, площею 0,1240 га., згідно із державним актом на право приватної власності на землю, віднесена до двох категорій земель, а саме: «землі житлової та громадської забудови» та «землі сільськогосподарського призначення» і має «подвійне цільове призначення: для обслуговування житлового будинку, господарських споруд та ведення особистого підсобного господарства, що суперечить діючому законодавству, тобто вбачається, що до державного акту внесено дві земельні ділянки без визначення їх меж та зазначення цільового призначення кожної з них, що також суперечить законодавству; документи підлягають поверненню на доопрацювання.
На сьогоднішній день не уявляється можливим усунути допущені помилки у зв'язку з тим, що на момент видачі та оформлення вказаного державного акту, зазначення у ньому подвійного цільового призначення не суперечило вимогам чинного на той час законодавства, однак у зв'язку із прийняттям Земельного кодексу України в 2001 році, вказівка у державному акті на подвійне цільове призначення не відповідає вимогам закону, що призводить до неможливості розпоряджатися в майбутньому належною заявнику земельною ділянкою, а встановити такий факт іншим шляхом, окрім звернення до суду - неможливо. В зв'язку з тим, що вищезазначеній земельній ділянці кадастровий номер не присвоєний, ОСОБА_3 звернулась до ТОВ «УКРЛЕНДКОНСАЛТИНГ» з заявою про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі та відповідно присвоєння кадастрового номеру. Неможливість присвоєння кадастрового номеру позбавляє заявника отримати спадщину за законом. У зв'язку з викладеним, заявниця не може в повній мірі реалізувати своє право на оформлення спадщини за законом після смерті свого батька, а тому в неї виникла необхідність звернутися до суду із заявою за захистом своїх законних прав та інтересів.
Представник заінтересованої особи - Управління Держгеокадастру у м. Одесі Одеської області підтримав подану заяву, вказавши, що іншого шляху, крім звернення до суду, захистити права власника неможливо.
Вислухавши пояснення заявниці, заінтересованої особи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням заяви з наступних причин.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, заявниця по справі, є власницею житлового будинку з господарчими будівлями під № 66, що розташований у місті Одесі по вул. Житомирська, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4 від 20 вересня 2016 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1102.
Житловий будинок складається в цілому з: житлового будинку під літ. «А», загальною площею 102,9 кв. м., у тому числі житлова площа - 40,9 кв. м., літ. «Д» - душова, літ. літ. «Е, Ж, З» - навіси, №1-40 огорожа, № І, ІІ - мостіння.
ОСОБА_1 звернулась до ліцензованої землевпорядної організації - ТОВ «УКРЛЕНДКОНСАЛТИНГ» з заявою про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), площею 0,1240 г., яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Житомирська, 66.
Зазначена технічна документація була виготовлена на ім'я ОСОБА_2 для обслуговування житлового будинку, господарських споруд та для ведення особистого підсобного господарства, оскільки зазначена земельна ділянка належить ОСОБА_2, на підставі Державного акту на право приватної власності серія ПЇ-ОД №076801 від 07 жовтня 1999 року.
Згідно чинного законодавства цільового призначення земельної ділянки: «особисте підсобне господарства» та «обслуговування будинку, господарських споруд» не існує. Поняття «особисте підсобне господарство» (ст. 56 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року № 561-ХІІ (561-12) та «особисте селянське господарство» (ст. 33 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ (2768-14) за змістом тотожні. Поняття «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), (п. г ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ (2768-14) та запис в держав-
ному акті на право приватної власності на землю «обслуговування будинку, господарських споруд» за змістом також тотожні.
06 березня 2016 року ОСОБА_2 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть серії І-ЖД №444595 від 08 березня 2016 року, запис №2591.
Згідно відповіді на запит приватного нотаріуса ОСОБА_4 від 25 квітня 2016 року за №167/02.13, спадкоємцем померлого ОСОБА_2 є його дочка ОСОБА_1, заявниця по справі.
При камеральній обробці геодезичних даних було встановлено, що лінійні проміри та конфігурація державного акта на право приватної власності на землю серія ІІІ-ОД №076801 від 07 жовтня 1999 року не відповідають фактичним лінійним промірам та конфігурації в натурі, це відбулось внаслідок того, що земельна ділянка вимірювалась досить давно та менш сучасними геодезичними приладами.
Залишити межі за державним актом не можливо тому необхідно згідно ст. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» внести зміни до відомостей Державного земельного кадастру про межі земельної ділянки за їх фактичним використанням (кадастрові плани земельних ділянок додаються) відповідно до ст. 107 Земельного кодексу України.
Відповідно до вимог розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державний земельний кадастр» зміну меж земельної ділянки погоджено суміжними землевласниками та землекористувачами про що свідчать акти приймання-передачі межових знаків на зберігання. Заперечень з боку суміжників щодо меж земельної ділянки не заявлено.
Також, в Державному акті на право приватної власності на землю серії ІІІ-ОД №076801 від 07 жовтня 1999 року вказано два цільових призначення: для обслуговування житлового будинку, господарських споруд та ведення особистого підсобного господарства, але не має межі поділу земельної ділянки загальною площею 0,1240 га. на дві земельні ділянки, де кожна має своє цільове призначення.
Згідно архівних матеріалів - в рішенні Виконавчого комітету Одеської ради від 27 квітня 1999 року №316 вказано, що ОСОБА_2 передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку, площею 0,1240 га., по вул. Житомирській, 66, у тому числі: 0,1000 га. для обслуговування житлового будинку, господарських споруд та 0,0240 га - для ведення особистого підсобного господарства.
Згідно цього, ТОВ «УКРЛЕНДКОНСАЛТИНГ» було розроблено план поділу земельної ділянки загальною площею 0,1240 га. на дві земельні ділянки: площею 0,1000 га. - для обслуговування житлового будинку, господарських споруд; площею 0,0240 га. - для ведення особистого підсобного господарства, який погоджено спадкоємцем земельної ділянки та відповідно технічна документація із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
ТОВ «УКРЛЕНДКОНСАЛТИНГ» від імені заявника звернулось до Управління держгеокадастру у м. Одесі Одеської області з клопотанням стосовно надання інформації щодо обтяжень прав на земельну ділянку, обмежень на її використання та наявні земельні сервітути відносно земельної ділянки площею 0,1240 га., за адресою: м. Одеса, вул. Житомирська, 66.
Відповідно до відповіді Управління Держгеокадастру від 21 жовтня 2016 року за № 19-1505-011-5223/2-16 вбачається, що земельна ділянка за адресою: м. Одеса, вул. Житомирська, 66, площею 0,1240 га., згідно із державним актом на право приватної власності на землю, віднесена до двох категорій земель, а саме: «землі житлової та громадської забудови» та «землі сільськогосподарського призначення» і має «подвійне цільове призначення: для обслуговування житлового будинку, господарських споруд та ведення особистого підсобного господарства, що суперечить діючому законодавству, тобто вбачається, що до державного акту внесено дві земельні ділянки без визначення їх меж та зазначення цільового призначення кожної з них, що також суперечить законодавству; документи підлягають поверненню на доопрацювання.
На сьогоднішній день не уявляється можливим усунути допущені помилки у зв'язку з тим, що на момент видачі та оформлення вказаного державного акту, зазначення у ньому подвійного цільового призначення не суперечило вимогам чинного на той час законодавства, однак у зв'язку із прийняттям Земельного кодексу України в 2001 році, вказівка у державному акті на подвійне цільове призначення не відповідає вимогам закону, що призводить до неможливості розпоряджатися в майбутньому належною заявнику земельною ділянкою, а встановити такий факт іншим шляхом, окрім звернення до суду - неможливо.
За викладених обставин заявник просить встановити факт, що має юридичне значення та розділити земельну ділянку площею 0,1240 га., яка залишилась після смерті спадкодавця, ОСОБА_2, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Житомирська, 66, що належала ОСОБА_2 на підставі акту на право приватної власності серія ІІІ-ОД №076801 від 07 жовтня 1999 року, виданого на підставі сесії Одеської міської Ради народних депутатів від 29 червня 1999 року № 165-ХХІІІ, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №2771 від 07 жовтня 1999 року.
Відповідно до підпункту 4.20 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться на підставі витягу з Державного земельного кадастру про відсутність обмежень на земельну ділянку.
Згідно із п. 5 ст. 38 Закону України «Про Державний земельний кадастр» п. 175 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051, на отримання відомостей (витягу) Державного земельного кадастру про земельну ділянку мають право спадкоємці власника земельної ділянки або уповноважені особи спадкоємця.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» до Державного земельного кадастру включаються відомості про земельні ділянки, в тому числі кадастровий номер земельної ділянки.
В зв'язку з тим, що вищезазначеній земельній ділянці кадастровий номер не присвоєний, ОСОБА_3 звернулась до ТОВ «УКРЛЕНДКОНСАЛТИНГ» з заявою про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі та відповідно присвоєння кадастрового номеру.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суд України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення факту, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Встановлення вказаних фактів необхідно заявнику для присвоєння зазначеним ділянкам кадастрових номерів та внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру та в подальшому реєстрації права власності на земельну ділянку, в порядку спадкування за законом.
Оскільки неусунення судом цих недоліків позбавляє заявника можливості належним чином оформити документи для отримання спадщини, заявниця вправі вимагати від суду захисту своїх суб'єктивних прав.
Виходячи зі встановлених обставин у справі, досліджених у сукупності на підставі їх налізу, суд вважає, що з огляду на зібрані докази встановлення факту володіння ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності серія ІІІ-ОД № 076801 від 07.10.1999 р., виданого на підставі рішення сесії Одеської міської Ради народних депутатів від 29 червня 1999 року № 165-ХХІІІ, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 2771, відповідно до кадастрового плану, виготовленого ТОВ «УКРЛЕНДКОНСАЛТИНГ» у наступному порядку: земельна ділянка № 1 з межами (1-2-3-4-5-6-7-8-9-10-11-12-13-14-15-16-17-18-19) площею 0,1000 га - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по вул. Житомирська, 66 в м. Одесі та земельна ділянка № 2 з межами (1-2-3-4-5-6-7-8) площею 0,0240 га - для ведення особистого селянського господарства по вул. Житомирська, 66 в м. Одесі є очевидним та обґрунтованим.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що заява підлягає задоволенню.
Відповідно ст. 259 ЦПК України, рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Керуючись ст. 16 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 169, 213, 215, 259 Цивільного процесуального кодексу України, СУД -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт володіння ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності серія ІІІ-ОД № 076801 від 07.10.1999 р., виданого на підставі рішення сесії Одеської міської Ради народних депутатів від 29 червня 1999 року № 165-ХХІІІ, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 2771, відповідно до кадастрового плану, виготовленого ТОВ «УКРЛЕНДКОНСАЛТИНГ» у наступному порядку: земельна ділянка № 1 з межами (1-2-3-4-5-6-7-8-9-10-11-12-13-14-15-16-17-18-19) площею 0,1000 га - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по вул. Житомирська, 66 в м. Одесі та земельна ділянка № 2 з межами (1-2-3-4-5-6-7-8) площею 0,0240 га - для ведення особистого селянського господарства по вул. Житомирська, 66 в м. Одесі.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
СУДДЯ: В.К.Гуревський