308/8833/16-ц
06.12.2016 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді - Монич О.В.
при секретарі - Пассер М.І.
з участю позивача - ОСОБА_1
представників позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3
та представника відповідача - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, м. Ужгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, який мотивує тим, що 21.06.2008 р. вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_1 Від даного шлюбу у них є неповнолітні: син - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 Спільне життя з відповідачем не склалося через різні погляди на життя та подружні стосунки. Шлюбні відносини між ними фактично припинені, спільного господарства не ведуть. Відповідач достатньої участі у вихованні дітей не бере, кошти на їх утримання не надає.
вихованням дитини не займається. Подальше перебування у шлюбі та підтримання сімейних відносин є неможливим.
Просить суд шлюб укладений між нею та відповідачем розірвати, неповнолітній дітей залишити на проживанні із ОСОБА_1, стягнути аліменти з ОСОБА_7 на її користь на утримання неповнолітніх ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, в твердій грошовій сумі в розмірі 1531,00 грн. на кожного, щомісячно але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення повноліття.
Позивач та її представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав частково, просив зменшити розмір аліментів.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони уклали шлюб 21.06.2008 року який зареєстрували виконкомом Синевирської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено запис № 17, що підтверджується долученим до матеріалів справи свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1.
Судом встановлено, що подружжя не підтримує шлюбно-сімейних відносин, їх шлюб існує лише формально, разом не проживають більше шести місяців, наданий сторонам термін на примирення позитивних наслідків не дав.
Відповідно до ч.1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
З'ясувавши фактичні обставини справи, дійсні причини позову, суд у відповідності до ст.112 Сімейного Кодексу України вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них та інтересам їх неповнолітньої дитини, а тому згідно вимог ч.3 ст. 105 СК України даний шлюб слід розірвати.
Частиною 2 статті 114 СК України визначено, що у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
У відповідності до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Позивачем ставиться питання про стягнення з ОСОБА_1 аліментів в твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Беручи до уваги наведене та виходячи з вимог п.2 ч.1 ст.182 СК України, згідно якого при призначенні розміру аліментів суд враховує матеріальне становище платника аліментів, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 слід стягнути на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі по 800 грн. кожному щомісячно починаючи з 29.08.2016 року і до їх повноліття.
Що стосується позовної вимоги про визначення місця проживання неповнолітніх дітей разом із її матір'ю ОСОБА_1, то суд вважає що дана вимога підлягає до задоволення, оскільки Відповідно до принципу 9 Декларації прав дитини від 20.11.1959 р. неповнолітня дитина не повинна бути розлучена зі своєю матір'ю.
А також відповідно до ч.4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи до десяти років , є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає, навчається або лікується.
Керуючись ст. 24, ст. 104, ч.3 ст. 105, ч.2 ст. 114, 180, 182, 183 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4,5,14,60,208,209,212-215,294 ЦПК України, суд, -
Позов задоволити частково.
Шлюб укладений 21.06.2008 року у виконкомі Синевирської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, за актовим записом № 17 між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 в твердій грошовій сумі в розмірі 800 грн., щомісячно, починаючи з 29.08.2016 року і до їх повноліття, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.
Визначити місце проживання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 разом із їх матір'ю ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 551,21 грн. судового збору.
Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили у відповідності до ч.2 ст.115 СК України надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, згідно ч.4 ст.115 СК України є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Головуюча Монич О.В.