Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/2373/16-ц
08.12.2016 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі:
головуючого - судді Надопта А.А.,
при секретарі - Онисько С.С.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про реальний поділ незавершеного будівництвом будинку та виділ земельної ділянки,
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про реальний поділ незавершеного будівництвом будинку та виділ земельної ділянки.
В подальшому позивачка ОСОБА_1, змінила свої позовні вимоги в порядку ч.2 ст.31 ЦПК України. Вимоги зміненого позову мотивовано тим, що з 16 квітня 1988 року і до 09. 04. 2015 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем по справі з ОСОБА_2.
Від спільного подружнього шлюбу у сторін народилось двоє синів, які на даний час є дорослими та повнолітніми.
Після одруження на підставі рішення виконавчого комітету Виноградівської міської ради від 15 вересня 1988 року за №298 відповідачу ОСОБА_2, було виділено земельну ділянку з наданням права будівництва двохповерхового житлового будинку по вулиці Рєпіна, №83 в м. Виноградів.
Після цього 22 квітня 1991 року виготовлено будівельний паспорт і сторони приступили до будівництва будинку.
Поскільки сторони не мали де проживати, а тому 16 грудня 1995 року вселились в недобудований будинок, в якому зареєстровані та проживають до теперішнього часу. На теперішній час придатні для проживання та використання житлові кімнати на перщому поверсі пл. 6.2 кв.м. , 22.6 кв.м., хол пл. 30.00 кв.м., санвузол пл. 2.1. кв.м. та кухня пл. 6.8 кв.м., а на другому поверсі лише санвузол пл. 8.0 кв.м.
Будинок незавершений будівництвом (58 відсотків готовності, інвентаризаційна вартість становить 510897 \ п'ятсот десять тисяч вісімсот дев'яносто сім гривень. Загальна корисна площа житлового будинку становить 297.1 кв. м., житлова 94.2 кв. м. На земельній ділянці знаходяться сарай, вбиральня, ворота та огорожа, що підтверджується технічним паспортом та довідкою, виданою директором Виноградівського інвентар бюро за №663 від 27 серпня 2016 року.
Будинок розташований на земельній ділянці пл.0.051 га, яка була передана у приватну власність ОСОБА_2 на підставі рішення Виноградівської міської ради від 23.07.1996 року за № 283 для будівництва та обслуговування цього будинку, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ЗК 003-00989 від 14 серпня 1996 року.
Позивачка із відповідачем розлучились, тому виникла потреба в реальному розподілі незавершеного будинку та надвірних споруд і земельної ділянки на якій розташовано будинок. Позивачка ОСОБА_1 бажає продовжити будівництво своєї частини будинку після того як буде прийняте судове рішення про реальний поділ.
Недобудований будинок побудований подружжям в шлюбі за рахунок спільної праці та спільних коштів і підлягає поділу між сторонами в натурі.
У силу статті 16 Закону України “Про власність” та частини першої статті 22 Кодексу про шлюб та сім'ю України (далі - КпШС України), які були чинними на час виникнення правовідносин, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.
Майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку спадкування, за умовами статті 24 КпШС України є власністю кожного з них (роздільним майном).
Згідно зі статтею 28 КпШС України в разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, їх частки є рівними.
Аналогічне положення закону закріплено й у статті 70 СК України.]
За позовом дружини та чоловіка, які спільно будували будинок, суд вправі провести поділ незакінченого будівництвом будинку, якщо, враховуючи ступінь його готовності, можна визначити окремі частини, що підлягають виділу, і технічно можливо довести до кінця будівництво зазначеними особами.
Так як відповідач ОСОБА_2 не заперечує проти того, що позивачка ОСОБА_1, має право на 1\2 частку у спільному майні подружжя, не заперечує проти того порядку користування будинком, яким між сторонами встановлений давно, відпала потреба на даний час у проведенні судових будівельно-технічної та земельної експертиз, реальному поділі незавершеного будівництвом будинку, тому позивачка просить визнати за нею право на 1\2 частину незавершеного будівництвом будинку та визнання за нею права власності на 1\2 частину земельної ділянки для обслуговування цього будинку, щоб вона могла на підставі рішення суду провести державну реєстрацію свого права на незавершене будівництво разом із земельною ділянкою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідно до ст.68 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року за № 1127
У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом \частина друга статті 372 ЦК України.
Виходячи з аналізу чинного законодавства та враховуючи характерні ознаки незавершеного будівництва, слід визнати, що об'єкт будівництва (об'єкт незавершеного будівництва) - це нерухома річ особливого роду: її фізичне створення розпочато, однак не завершено. Щодо такої речі можливе встановлення будь-яких суб'єктивних майнових, а також зобов'язальних прав, у випадках та в порядку, визначених актами цивільного законодавства.
Вирішуючи питання про виникнення, зміну та припинення суб'єктивних цивільних прав стосовно об'єкта незавершеного будівництва, потрібно враховувати особливості та обмеження, встановлені законодавчими актами.
Відповідно до частини другої статті 331 ЦК України право на власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинку, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Отже, новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового будинку після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності нього. Однак до цього, не будучи житловим будинком з юридичного погляду, об'єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов'язки, тому такий об'єкт є майном, яке за передбачених законом умов може належати на праві спільної сумісної власності подружжю і з дотриманням будівельних норм і правил підлягати поділу між ними.
За позовом дружини, членів сім'ї забудовника, які спільно будували будинок , а також спадкоємців суд має право здійснити поділ об'єкта незавершеного будівництва, якщо, враховуючи ступінь його готовності, можна визначити окремі частини, що підлягають виділу, і технічно можливо довести до кінця будівництво зазначеними особами.
У разі неможливості поділу об'єкта незавершеного будівництва суд може визнати право за цими особами на будівельні матеріали і конструктивні елементи будинку або з урахуванням конкретних обставин залишити його одній зі сторін, а іншій присудити грошову компенсацію.
Правовий аналіз наведених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що об'єкт незавершеного будівництва, зведений за час шлюбу, може бути визнаний об'єктом права спільної сумісної власності подружжя із визначенням часток .При цьому суд може визнати право на частину об'єкта незавершеного будівництва за кожною зі сторін.
Таким чином, так як спірний об'єкт незавершеного будівництва побудований стронами в шлюбі, то він об'єктом спільної сумісної власності подружжя; процент готовності 58 відсотків, він фактично експлуатується за своїм функціональним призначенням, що є підставою для визнання за позивачкою права на 1\2 частину спільного сумісного майна на об'єкт незавершеного будівництва
Будинок розташований на земельній ділянці пл.0.051 га, яка була виділена подружжю 23.07.1996 року для будівництва будинку. Земельна ділянка передана у приватну власність ОСОБА_2 на підставі рішення Виноградівської міської ради від 23.07.1996 року за № 283 для будівництва та обслуговування цього будинку, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ЗК 003-00989 від 14 серпня 1996 року.
Як випливає з вищевикладеного позивачка має право на 1\2 незавершеного будівцтвом будинку, то відповідно вона має право вланості на 1\2 земельної ділянки для обслуговування цього будинку.
Позивачка ОСОБА_1, про день, час і місце розгляду справи в судове засідання не з"явилася, однак до суду її представник ОСОБА_3, подала письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, та про те, що вимоги зміненого позову вимоги підтримує повністю та просить суд такі задоволити.
Відповідач ОСОБА_2, про день, час і місце розгляду справи в судове засідання не з"явився, однак до суду подав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, та про те, що не заперечує проти задоволення позову.
Обстеживши матеріали справи та клопотання сторін, визнаючи в порядку ст.169 ЦПК України необов'язковим відібрання особистих пояснень від учасників процесу, і враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе провести розгляд справи на підставі наявних у ній матеріалів та доказів і приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлені ті обставини на які посилається позивач в своїй позовній заяві, відповідачкою позов визнано повністю, що не суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому в порядку ст.174 ЦПК України визнання ним позову прийнято судом.
В судовому засіданні встановлено, що з 16 квітня 1988 року і до 09. 04. 2015 року позивачка перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем по справі з ОСОБА_2 Від спільного подружнього шлюбу у сторін народилось двоє синів, які на даний час є дорослими та повнолітніми.
Після одруження на підставі рішення виконавчого комітету Виноградівської міської ради від 15 вересня 1988 року за №298 відповідачу ОСОБА_2, було виділено земельну ділянку з наданням права будівництва двохповерхового житлового будинку по вулиці Рєпіна, №83 в м. Виноградів.
Після цього 22 квітня 1991 року виготовлено будівельний паспорт і сторони приступили до будівництва будинку.
Поскільки сторони не мали де проживати, а тому 16 грудня 1995 року вселились в недобудований будинок, в якому зареєстровані та проживають до теперішнього часу. На теперішній час придатні для проживання та використання житлові кімнати на перщому поверсі пл. 6.2 кв.м. , 22.6 кв.м., хол пл. 30.00 кв.м., санвузол пл. 2.1. кв.м. та кухня пл. 6.8 кв.м., а на другому поверсі лише санвузол пл. 8.0 кв.м.
Будинок незавершений будівництвом (58 відсотків готовності, інвентаризаційна вартість становить 510897\ п'ятсот десять тисяч вісімсот дев'яносто сім гривень. Загальна корисна площа житлового будинку становить 297.1 кв. м., житлова 94.2 кв. м. На земельній ділянці знаходяться сарай, вбиральня, ворота та огорожа, що підтверджується технічним паспортом та довідкою, виданою директором Виноградівського інвентар бюро за №663 від 27 серпня 2016 року.
Будинок розташований на земельній ділянці пл.0.051 га, яка була передана у приватну власність ОСОБА_2 на підставі рішення Виноградівської міської ради від 23.07.1996 року за № 283 для будівництва та обслуговування цього будинку, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ЗК 003-00989 від 14 серпня 1996 року.
Позивачка із відповідачем розлучились, тому виникла потреба в реальному розподілі незавершеного будинку та надвірних споруд і земельної ділянки на якій розташовано будинок. Позивачка ОСОБА_1 бажає продовжити будівництво своєї частини будинку після того як буде прийняте судове рішення про реальний поділ.
Недобудований будинок побудований подружжям в шлюбі за рахунок спільної праці та спільних коштів і підлягає поділу між сторонами в натурі.
У силу статті 16 Закону України “Про власність” та частини першої статті 22 Кодексу про шлюб та сім'ю України (далі - КпШС України), які були чинними на час виникнення правовідносин, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.
Майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку спадкування, за умовами статті 24 КпШС України є власністю кожного з них (роздільним майном).
Згідно зі статтею 28 КпШС України в разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, їх частки є рівними.
Аналогічне положення закону закріплено й у статті 70 СК України.]
Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Розмір часток майна дружини та чоловіка при поділі майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, визначається за правиламист. 70 СК України.
Відповідно дост.71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. При цьому беруться до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення для справи.
За позовом дружини та чоловіка, які спільно будували будинок, суд вправі провести поділ незакінченого будівництвом будинку, якщо, враховуючи ступінь його готовності, можна визначити окремі частини, що підлягають виділу, і технічно можливо довести до кінця будівництво зазначеними особами.
Так як відповідач ОСОБА_2 не заперечує проти того, що позивачка ОСОБА_1, має право на 1\2 частку у спільному майні подружжя, не заперечує проти того порядку користування будинком, яким між сторонами встановлений давно, відпала потреба на даний час у проведенні судових будівельно-технічної та земельної експертиз, реальному поділі незавершеного будівництвом будинку, тому позивачка просить визнати за нею право на 1\2 частину незавершеного будівництвом будинку та визнання за нею права власності на 1\2 частину земельної ділянки для обслуговування цього будинку, щоб вона могла на підставі рішення суду провести державну реєстрацію свого права на незавершене будівництво разом із земельною ділянкою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідно до ст.68 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року за № 1127
За статтями 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу такого майна частка майна дружини та чоловіка є рівними.
У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом \частина друга статті 372 ЦК України.
У ЦК України , крім понять "нерухомість", "нерухоме майно", "об'єкт нерухомого майна" \ частина перша статті 181 , пункт 6 частини першої статті 346, статті 350. 351\, вживаються також інші поняття, наприклад: "об'єкт незавершеного будівництва" \стаття 331\, "об'єкт будівництва"\ статті 876, 877, 879-881, 883\ , однак прямого визначення цих понять не міститься.
Виходячи з аналізу чинного законодавства та враховуючи характерні ознаки незавершеного будівництва, слід визнати, що об'єкт будівництва (об'єкт незавершеного будівництва) - це нерухома річ особливого роду: її фізичне створення розпочато, однак не завершено. Щодо такої речі можливе встановлення будь-яких суб'єктивних майнових, а також зобов'язальних прав, у випадках та в порядку, визначених актами цивільного законодавства.
Вирішуючи питання про виникнення, зміну та припинення суб'єктивних цивільних прав стосовно об'єкта незавершеного будівництва, потрібно враховувати особливості та обмеження, встановлені законодавчими актами.
Відповідно до частини другої статті 331 ЦК України право на власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинку, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Отже, новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового будинку після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності нього. Однак до цього, не будучи житловим будинком з юридичного погляду, об'єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов'язки, тому такий об'єкт є майном, яке за передбачених законом умов може належати на праві спільної сумісної власності подружжю і з дотриманням будівельних норм і правил підлягати поділу між ними.
За позовом дружини, членів сім'ї забудовника, які спільно будували будинок , а також спадкоємців суд має право здійснити поділ об'єкта незавершеного будівництва, якщо, враховуючи ступінь його готовності, можна визначити окремі частини, що підлягають виділу, і технічно можливо довести до кінця будівництво зазначеними особами.
У разі неможливості поділу об'єкта незавершеного будівництва суд може визнати право за цими особами на будівельні матеріали і конструктивні елементи будинку або з урахуванням конкретних обставин залишити його одній зі сторін, а іншій присудити грошову компенсацію.
Правовий аналіз наведених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що об'єкт незавершеного будівництва, зведений за час шлюбу, може бути визнаний об'єктом права спільної сумісної власності подружжя із визначенням часток .При цьому суд може визнати право на частину об'єкта незавершеного будівництва за кожною зі сторін.
Правовові висновоки містяться у постановах Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року та 07 вересня 2016 року.
Таким чином, так як спірний об'єкт незавершеного будівництва побудований стронами в шлюбі, то він об'єктом спільної сумісної власності подружжя; процент готовності 58 відсотків, він фактично експлуатується за своїм функціональним призначенням, що є підставою для визнання за позивачкою права на 1\2 частину спільного сумісного майна на об'єкт незавершеного будівництва
Будинок розташований на земельній ділянці пл.0.051 га, яка була виділена подружжю 23.07.1996 року для будівництва будинку. Земельна ділянка передана у приватну власність ОСОБА_2 на підставі рішення Виноградівської міської ради від 23.07.1996 року за № 283 для будівництва та обслуговування цього будинку, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ЗК 003-00989 від 14 серпня 1996 року.
Як випливає з вищевикладеного позивачка має право на 1\2 незавершеного будівцтвом будинку, то відповідно вона має право вланості на 1\2 земельної ділянки для обслуговування цього будинку, а тому заявлені змінені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 27, 60, 61, 169, 174, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.16, 376 ЦК України, ст. ст.41, 124 Конституції України,-
Змінені позовні вимоги задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканкою вул. Рєпіна, №83 м. Виноградів , ІПН НОМЕР_1 , право на 1\2 частину спільно нажитого майна з відповідачем ОСОБА_2 , а саме на 1\2 частину незавершеного будівництвом будинку з надвірними спорудами (з процентом готовності 58 відсотків), загальною корисною площею 297,1 кв. м., в тому числі житловою 94.2 кв. м. по вулиці Рєпіна, №83, м.Виноградів Закарпатської області.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканкою вул. Рєпіна, №83 м. Виноградів , ІПН НОМЕР_1 , право власності на 1\2 частину земельної ділянки пл.0.051 га для будівництва та обслуговування будинку по вулиці Рєпіна, №83, м.Виноградів Закарпатської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
ГоловуючийОСОБА_4