Справа № 300/282/16-ц
Провадження № 2/300/324/2016
06.12.2016 року смт. Воловець
Воловецький районний суд Закарпатської області в особі: головуючого судді Вотьканича В.А.,
за участю секретаря судового засідання Іванової Н.Я.,
відповідача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 сільської ради ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 сільської ради Міжгірського району Закарпатської області (далі - ОСОБА_3 сільська рада), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача ОСОБА_6 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та встановлення факту належності майна до спадщини, встановив:
Позивач ОСОБА_5, в інтересах малолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3 сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_6, в якому просила суд:
-Встановити факт постійного проживання ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 зі спадкодавцем ОСОБА_9 на час відкриття спадщини за адресою: с. Голятин, буд. № 317, Міжгірського району Закарпатської області;
-Встановити факт, що все майно, яке належало ОСОБА_9 на момент відкриття спадщини, зокрема: житловий будинок за адресою: с. Голятин, буд. № 317, Міжгірського району Закарпатської області, земельні ділянки площею 0,5536 га, що належали ОСОБА_9 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗК № 042564, виданого 10.05.1996 року, входять до складу спадщини за померлим ОСОБА_8 з 01.10.2013 року.
Позов обґрунтовано тим, що 01.03.2010 року померла ОСОБА_9, яка проживала ІНФОРМАЦІЯ_3, якого було перейменовано на № 317, в с. Голятин Міжгірського району Закарпатської області. Разом з нею проживав її син ОСОБА_8, якому мати заповідала все належне їй майно. Позивач стверджує, що ОСОБА_8 прийняв спадщину, оскільки проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини і протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не відмовився від спадщини.
01.10.2103 року ОСОБА_8 помер, заповіту не залишив, з ним не проживав ніхто. Позивач вважає, що оскільки ОСОБА_8 був батьком двох дітей, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, їх право на спадщину залежить від встановлення факту постійного проживання ОСОБА_8 зі спадкодавцем ОСОБА_9 та від встановлення факту, що все майно, яке їй належало на момент смерті, входить до складу спадщини за померлим ОСОБА_8
Посилаючись на статті 1216, 1217, 1268 ЦК України, пункт 211 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України від 03.03.2004 року, пункт 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» позивач просила позов задовольнити.
У судовому засіданні позивачка та представник позов підтримали покликаючись на обставини викладені в позовній заяві, просили позов задовольнити.
Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_5 показала, що проживала спільно з ОСОБА_8, народила від нього сина ОСОБА_10. Позивач стверджувала, що ОСОБА_8 постійно проживав зі своєю матір'ю ОСОБА_9 на час її смерті в будинку за адресою: с. Голятин, № 317, Міжгірського району, а тому успадкував усе належне їй майно, яке входить до складу спадщини за ОСОБА_8 Вважає, що довідки, які видавалися сільською радою про те, що ОСОБА_9 проживала на час смерті з сином ОСОБА_1 не відповідають дійсності. Просила суд позов задовольнити повністю.
В судове засідання на 06.12.2016 року позивач не з'явилася, подала заяву про розгляд справу без її участі.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що його мати ОСОБА_9 на момент своєї смерті проживала з ним за адресою: с. Голятин, буд.331, Міжгірського району, Закарпатської області. Брат ОСОБА_8 був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_6, але там не проживав, оскільки постійно знаходився у Росії на заробітках. Спадщину за померлою матір'ю ОСОБА_8.В. не прийняв.
Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши письмові докази суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з ч.1 статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ч.1 статті 1217 ЦК України).
У відповідністю з ч.3 статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу він не заявив про відмову від неї.
Судом встановлено, що ОСОБА_9, мати ОСОБА_8, померла 01.03.2010 року в с. Голятин Міжгірського району Закарпатської області, що підтверджено свідоцтвом про смерть (т.1, а.с.7).
Відповідно до державного акта на право приватної власності на землю ІІІ-ЗК №042564 спадкодавцю ОСОБА_9 належала земельна ділянка площею 0,5536 га за адресою с. Голятин, 243, Міжгірського району (т.1, а.с. 11-13).
З довідки ОСОБА_3 сільської ради № 226 від 11.03.2014 року вбачається, що внаслідок зміни номерів, будинок з номера 243 змінено на будинок 317 (т.1, а.с. 9).
Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 08.07.2015 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 сільської ради, треті особи: ОСОБА_5, приватний нотаріус ОСОБА_11 про визнання права власності на спадкове майно та за позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_5, що діє в інтересах малолітнього ОСОБА_7 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 сільської ради, третя особа - приватний нотаріус ОСОБА_11 про визнання права власності на спадкове майно, яке набрало законної сили, за ОСОБА_1 визнано право власності в порядку спадкування на житловий будинок в с. Голятин, 317, Міжгірського району Закарпатської області (т.1, а.с. 77-83).
Згідно з актом від 25.03.2015 року, складеним комісією ОСОБА_3 сільської ради встановлено, що спадкодавець ОСОБА_9 з 2009 року до дня смерті проживала з сім'єю сина ОСОБА_1
Ці обставини підтвердили допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16
Відповідно до ч.3 статті 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 08.07.2015 року встановлено, що ОСОБА_9 починаючи з січня 2009 року і до дня своєї смерті проживала з сім'єю сина ОСОБА_1 за адресою с. Голятин, 331 (т.1, а.с.191).
Таким чином, позовна вимога щодо встановлення факту постійного проживання ОСОБА_8 із спадкодавцем ОСОБА_9 на момент відкриття спадщини в будинку № 317 в с. Голятин Міжгірського району задоволенню не підлягає, оскільки це суперечило б обставинам, встановленим рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 08.07.2015 року судовим рішенням, що набрало законної сили.
Не підлягає задоволенню також позовна вимога про встановлення факту, що все майно, яке належало ОСОБА_9 на момент відкриття спадщини, зокрема: житловий будинок за адресою: с. Голятин, буд. № 317, Міжгірського району Закарпатської області, земельні ділянки площею 0,5536 га, що належали ОСОБА_9 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗК № 042564, виданого 10.05.1996 року, входять до складу спадщини за померлим ОСОБА_8 з 01.10.2013 року.
Відповідно до ч.1 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Оскільки спадкоємець ОСОБА_8 не проживав постійно із спадкодавцем ОСОБА_9 на час відкриття спадщини, він не вважається таким, що прийняв спадщину відповідно до ч.2 статті 1268 ЦК України.
Згідно з ч.1 статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 08.07.2015 року встановлено, що ОСОБА_8 в шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертався.
Також відсутні належні докази прийняття ним спадщини в силу приписів ч.3 статті 1268 ЦК України.
Враховуючи, що вищезазначеним рішенням апеляційного суду Закарпатської області право власності на житловий будинок в с. Голятин, 317, Міжгірського району визнано за ОСОБА_1, який був сином спадкодавця ОСОБА_9, цей будинок не може входити до складу спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_8
З врахуванням досліджених судом доказів та встановлених обставин справи суд дійшов висновку, що майно, яке належало ОСОБА_9 на момент відкриття спадщини, зокрема: житловий будинок за адресою: с. Голятин, буд. № 317, Міжгірського району Закарпатської області, земельні ділянки площею 0,5536 га, що належали ОСОБА_9 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗК № 042564, виданого 10.05.1996 року, не входять до складу спадщини за померлим ОСОБА_8, оскільки факт прийняття ним спадщини за своєю матір'ю ОСОБА_9 в судовому засіданні не доведений.
На підставі викладеного суд визнав, що позов задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 10, 11, 58, 59, 60, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд вирішив:
У позові ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача ОСОБА_6 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та встановлення факту належності майна до спадщини, відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Закарпатської області через Воловецький районний суд протягом десяти днів з часу її проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий В.А. Вотьканич