Єд. унік. № 243/5706/16-к
Провадження № 1-кп/243/534/2016
Іменем України
12 грудня 2016 року м. Слов'янськ
Колегія суддів Слов'янського міськрайонного суду Донецької області у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
судді ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
за участю прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Слов'янського міськрайонного суду Донецької області в порядку спеціального судового провадження кримінальне провадження № 22015050000000335 від 07.08.2015 року відносно:
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Торез Донецької області, громадянина України, (РНОКПП НОМЕР_1 ), одруженого, маючого на утриманні неповнолітню доньку 2000 року народження, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України,
Одним із учасників силового блоку терористичних організацій так званої "Донецької народної республіки" (далі - "ДНР") був громадянин України мешканець м. Торез ОСОБА_10 , який в період часу з 13.04.2014 року по 04.08.2015 року, діючи умисно з власної ініціативи приймав участь у діяльності терористичної, згідно з ч. 1 абз. 19 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», організації «ДНР», утвореної 07.04.2014 року в м. Донецьк, одним із основних завдань якої є зміна меж території та державного кордону України в спосіб, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України.
При цьому, на керівників та учасників силового блоку (спеціально створених «ДНР» для вчинення терористичних актів не передбачених законом збройних формувань та терористичних груп) покладається забезпечення її стійкості шляхом вчинення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов'язків співробітниками правоохоронних органів і військовослужбовцями Збройних сил України. У свою чергу, на представників політичного блоку покладаються організація збору та отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників організації та осіб, лояльно налаштованих до терористичної діяльності, чим також забезпечується існування вказаної організації.
Так, на учасників політичного блоку, відповідно до плану спільних злочинних дій, покладаються наступні обов'язки:
- створення так званих органів державної влади «ДНР» та організація їх діяльності;
- видання так званих нормативно-правових актів від імені нелегітимних органів державної влади «ДНР»;
- організація та проведення незаконного референдуму на території Донецької області про визнання суверенітету незаконного державного утворення «ДНР»;
- проведення агітаційної роботи серед населення щодо діяльності терористичної організації «ДНР» з метою схиляння їх до участі у вказаній терористичній організації та отримання підтримки власної діяльності серед мешканців східних регіонів України;
- організація збору, отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників терористичної організації та осіб, лояльно налаштованих до їх діяльності, а також її розподілу;
- налагодження взаємодії з терористичною організацією «Луганська народна республіка» та її керівниками з метою координації дій, спрямованих на повалення конституційного ладу та захоплення державної влади в Україні, а також дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;
- налагодження взаємодії з прихильниками злочинної діяльності терористичної організації «ДНР», що перебувають за кордоном з метою координації дій, отримання матеріальної і гуманітарної допомоги та озброєння, а також залучення іноземних громадян для протидії правоохоронним органам України та Збройним Силам України;
- налагодження взаємодії з місцевими та закордонними засобами масової інформації з метою їх використання для агітації, висвітлення діяльності «ДНР», дискредитації діяльності органів державної влади України та осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції та формування думки серед населення про законність власних дій, а також вчинення за їх допомогою закликів до повалення конституційного ладу і захоплення державної влади в Україні та дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;
- надання матеріальної та організаційної допомоги учасникам силового блоку «ДНР» (не передбачених законом збройних формувань) для забезпечення їх протиправної діяльності;
- забезпечення учасників «ДНР» транспортом, символікою та агітаційними матеріалами.
На учасників силового блоку (не передбачених законом збройних формувань), відповідно до плану спільних злочинних дій, покладаються наступні обов'язки:
- організація та ведення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов'язків співробітниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції;
- з метою опору представникам державної влади та унеможливлення припинення злочинної діяльності правоохоронними органами та Збройними Силами України, організація у групи осіб, які є прихильниками злочинної діяльності учасників «ДНР», озброєння зазначених осіб та керівництво їхніми діями;
- створення не передбачених законом збройних формувань та участь у їх діяльності;
- вербування нових учасників до складу силового блоку «ДНР» (не передбачених законом збройних формувань) та керівництво їхніми діями;
- захоплення населених пунктів, будівель, військових частин та інших об'єктів на території Донецької області;
- вчинення терористичних актів та диверсій на території України;
- захоплення зброї чи заволодіння у інший спосіб боєприпасами, вибуховими речовинами, військовою технікою, транспортними засобами, а також будівництво укріплень з метою протидії діяльності осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції та забезпечення власної злочинної діяльності;
- викрадення осіб з метою отримання матеріальної вигоди та залякування мешканців, які підтримують діючу легітимну владу в Україні;
- силова підтримка учасників політичного блоку при проведенні незаконного референдуму на території Донецької області про визнання суверенітету незаконного державного утворення «ДНР», а також укріплення та охорона зайнятих ними будівель та споруд;
- організація поставок зброї, бойових припасів, вибухових речовин, військової техніки та їх розподіл серед учасників терористичної організації;
- організація виробництва, налагоджування ремонту деяких видів зброї та бойових припасів, створення військово-промислового комплексу «ДНР».
«ДНР» діє на території України незаконно та її учасники вчиняють терористичні акти - захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування із застосуванням зброї, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії (зокрема, артилерійські обстріли), які створюють небезпеку для життя та здоров'я людей, завдають значної майнової шкоди та призводять до настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, в тому числі щодо визнання легітимності діяльності «ДНР» та влади її керівників, а також перешкоджають виконанню службових обов'язків співробітниками правоохоронних органів України, військовослужбовцями Збройних Сил України й інших військових формувань України, задіяними у проведенні антитерористичної операції на території Донецької області.
Чисельні злочини, вчинені представниками терористичної організації «ДНР» або за їх участі знайшли своє відображення у зверненнях Верховної Ради України до міжнародних організацій та іноземних держав щодо визнання «ДНР» терористичною організацією. Зокрема, у Зверненні ВРУ до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затвердженому Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року за № 129-VIII, та Зверненні до Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, національних парламентів держав-членів ЄС, США, Канади, Японії та Австралії щодо масового розстрілу людей під Волновахою в Україні, затвердженому Постановою ВРУ від 14.01.2015 за №106-VIII, Постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Щодо протидії поширенню підтриманого Російською Федерацією міжнародного тероризму» від 22.07.2014 за №1597-VII, Постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків» від 21.04.2015 за №337-VIII, Постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України» від 22.07.2014 за №1596-VII, Постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організації «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян» від 04.02.2015 за №145-VIIІ.
Достовірно усвідомлюючи всі наведені вище обставини, ОСОБА_10 в період часу з 13 квітня 2014 року по 04 серпня 2015 року за власною ініціативою, діючи з метою участі в злочинній діяльності терористичної організації «Донецька народна республіка» щодо дестабілізації суспільно-політичної обстановки та втрати авторитету органів державної влади України на усну пропозицію її учасників, не встановлених органами досудового розслідування, 13 квітня 2014 року вступив до незаконного збройного формування «Донецької народної республіки» - народне ополчення Донецької області під керівництвом бойовика ОСОБА_11 (позивний « ОСОБА_12 »), та очолив один із взводів так званого ополчення у м. Слов'янськ, кількістю 12 осіб. В подальшому перебував у складі незаконних збройних формувань на таких посадах: з 30 серпня по 16 жовтня 2014 року займав посаду командира Слов'янського батальйону Міністерства оборони « ІНФОРМАЦІЯ_2 », з 16 жовтня 2014 року по кінець лютого 2015 року (точна дата не встановлена) займав посаду заступника командира 7 мотострілецької бригади 1 армійського корпусу Міністерства оборони «Донецької народної республіки», та з 20 березня 2015 року до моменту затримання військовослужбовцями Збройних Сил України, а саме 04 серпня 2015 року, займав посаду командира 1 мотострілецького батальйону 7 мотострілецької бригади 1 армійського корпусу Міністерства оборони « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Перебуваючи у складі вищезазначених незаконних збройних формувань «Донецької народної республіки» ОСОБА_10 використовував позивний « ОСОБА_13 ».
Крім того, ОСОБА_10 усвідомлював, що вищезазначені підрозділи терористичної організації «Донецька народна республіка» не відносяться до збройних формувань, передбачених Законами України «Про Збройні Сили України», «Про Службу безпеки України», «Про міліцію», «Про Державну прикордонну службу України», «Про Національну гвардію України», «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» та іншими законодавчими актами України, якими передбачено створення та функціонування збройних формувань України.
За час свого перебування у складі НЗФ «ДНР» ОСОБА_10 здійснював керівництво та брав безпосередню участь у бойових діях проти сил АТО у містах Слов'янськ, Мар'їнка, Шахтарськ, Іловайськ та Нікішине Донецької області, що призвело до загибелі українських військовослужбовців, на момент затримання займав посаду командира 1 мотострілецького батальйону 7 мотострілецької бригади 1 армійського корпусу Міністерства оборони « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
Так, 02 серпня 2015 року розвідувальна група бойовиків терористичної організації «ДНР» в складі ОСОБА_10 та ще чотирьох осіб, вийшовши з боку н.п. Санжарівка, здійснювала розвідку в районі АДРЕСА_3 з метою отримання інформації про місця розташування, озброєння, чисельності військовослужбовців сил АТО на території проведення Антитерористичної операції, маючи на озброєні ПМ, АДРЕСА_4 , СВД та бойові ручні гранати.
Але, 04 серпня 2015 року в ході проведення заходів контртерористичного характеру на позиції ВОП № 3023 30-ої омбр ЗС України (район АДРЕСА_5 ) військовослужбовцями Збройних сил України був виявлений та затриманий ОСОБА_10 , (позивний « ОСОБА_13 ») та 07 серпня 2015 року співробітниками Об'єднаного штабу ЦУ СБУ в районі проведення АТО був доставлений до 3-го відділення (з дислокацією в м. Краматорськ) слідчого відділу УСБУ в Донецькій області.
ОСОБА_10 , будучи обізнаним, що стосовно нього розпочато кримінальне провадження, винесено повідомлення про підозру, обвинувальний акт спрямовано до суду, у судові засідання не з'явився, не прибув на судові виклики без поважної причини більше як два рази, тому суд на підставі ухвали від 21.11.2016 року здійснював спеціальне судове провадження, що відповідає вимогам ст. 323 КПК України.
Винуватість ОСОБА_10 в участі у діяльності терористичній організації підтверджується наступними доказами.
Відповідно до акту огляду інформації, яка міститься в глобальній мережі Інтернет від 07.08.2015 року, в процесі пошуку було зроблено огляд сторінки ОСОБА_14 в соціальній мережі «Одноклассники», що розташовано за веб-адресою: «http://www.ok.ru/profile/569222713507», на якій наявна інформація щодо участі вказаної особи у незаконних збройних формуваннях. На роздрукованих скріншотах з вказаної сторінки маються фотографії ОСОБА_10 із вогнепальною зброєю в руках. На сторінці «http://www.dokaz.org.ua/Банда-козыря-банда-козыря-шахтерск» наявна фотографія ОСОБА_10 із чоловіками у військовій формі та зі зброєю в руках з мітками «#Россия, #поддержка, #украинская армия, #спецоперация, # террористы, #юго-восток». На сторінці «http://www.youtube.com/watch?v=1hBZ41XHIFg&feature=youtu.be» розміщено відеоролік тривалістю 04 хв. 09 сек. З назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_10 ». На сторінці « ІНФОРМАЦІЯ_5 » розміщено відеоролік тривалістю 03 хв. 25 сек. з назвою «Принятие присяги 7 ОСБР» (НЗФ ДНР), яку приймав ОСОБА_10 .
Відповідно до протоколу огляду від 10.08.2015 року проводився огляд сторінки ОСОБА_10 в соціальній мережі «Однокласники». При переході по посиланню «http://www.ok.ru/profile/569222713507», яка з наявними даними належить представнику терористичної організації «ДНР» ОСОБА_15 , на якій зображено його дані, дані його сім'ї, інформація про контакти, фото особи та новини, які особа розміщує на своїй сторінці шляхом репосту. При огляді сторінки «http://www.ok.ru/profile/569222713507» було знайдено фото ОСОБА_10 , на якому він зображений зі зброєю та у військовій формі з «Георгіївськими стрічками» та кокардою у формі герба Російської Федерації, а також на фоні військових споруд та триколору «ДНР», що вказує на причетність останнього до участі у бойових діях на боці терористичної організації.
Відповідно до висновків експерта № 1376 від 17.06.2016 року, на фотознімку, позначеному, як «Фото № 1» в додатку до протоколу огляду від 10.08.2015 року інтернет-сторінки «http://www.ok.ru/profile/569222713507» зображений ОСОБА_10 . На фотознімках позначених як «Фото № 3, № 5» в додатку № 1 до протоколу огляду інтернет-сторінки «http://www.ok.ru/profile/569222713507» зображений ОСОБА_10 .
Вищевказаний висновок судової експертизи суд приймає до уваги як допустимий та достовірний доказ причетності ОСОБА_10 до інкримінованого кримінального правопорушення, вказаний висновок зроблено компетентними спеціалістами, висновок узгоджується з іншими письмовими доказами по справі.
Відповідно до протоколу огляду від 10.08.2015 року предметом огляду є вилучені під час затримання 04.08.2015 року на позиції ВПО № 3023 30-ї омбр ЗС України (район н.п. Троїцьке Донецької області) військовослужбовцями збройних сил України ОСОБА_10 предмети, а саме: предмет овальної форми з металу зеленого кольору, зовні схожий на корпус ручної гранати, на якому міститься маркування чорного кольору «РГН А-IX 1 107-1-93, предмет із пластика білого кольору з металевим елементом у вигляді кільця та планки, який зовні схожий на запал для ручної гранати. На металевій планці міститься маркування «УДЗ С-2-92»; предмет зовні схожий на ніж з металу чорного кольору, довжина леза від основи рукоятки 19,7 см, довжина рукоятки 12 см, у шкіряному чохлі темно-коричневого кольору з металевим елементом, на якому міститься напис «Swan»; кобура для пістолета зі шкіри чорного кольору на ремені (типу портупея) із шкіри коричневого кольору.
Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 04.09.2015 року за участю підозрюваного ОСОБА_10 , під час якого ОСОБА_10 вказав на зображеннях місцевості про міст в м. Слов'янську, замінований ним за вказівкою ватажка НЗФ ТО «ДНР»; вказав місця розміщення і облаштування блокпостів силового підрозділу «ДНР», який розміщувався в липні 2014 року на території Комбікормового заводу на виїзді з н.п. Мар'їнка у напряму н.п. Вугледар і який він очолював. Повідомив про місця дислокації в м. Шахтарськ (мікрорайон № 8 на 16-ти поверховому будинку) воєнізованого взводу НЗФ «ДНР». Окрім того, ОСОБА_10 повідомив, що блокпост силового підрозділу «ДНР» розміщувався в липні 2014 року на території Комбікормового заводу на виїзді з н.п. Мар'їнка у напряму н.п. Вугледар та позначив відповідною позначкою. Після цього ОСОБА_10 пояснив, що 20-й блокпост (район Шахти № 20) Слов'янського батальйону Міністерства оборони терористичної організації «ДНР» очолюваний ним, розташовувався в районі Шахти № 20 на трасі Донецьк-Ростов між населеними пунктами Шахтарськ та Гірне. І позначив відповідними позначками. Окрім того, ОСОБА_10 на зображенні мапи м. Харцизьк вказав, що штаб 7-ї бригади Міністерства оборони терористичної організації «ДНР» у м. Харцизьк розташовувався по вул. Красіна в будівлі готелю, і позначив відповідною позначкою на карті. На зображенні місцевості н.п.Новогригорівка ОСОБА_10 повідомив, що штаб 1 мотострілкового батальйону 7 мотострілкової бригади 1 армійського корпусу Міністерства оборони терористичної організації «ДНР», який він очолював, розташовувався в н.п. Новогригорівка. А саме АДРЕСА_6 . Окрім того повідомив, що блокпост військовослужбовців 2 механізованого батальйону НОМЕР_2 омбр ЗС України, де він був затриманий 04.08.2015 року, розташований в населеному пункті Новотроїцьке Попаснянського району Луганської області.
Відповідно до даних протоколу допиту свідка ОСОБА_16 , проведеного слідчим суддею Краматорського міського суду, на виконання клопотання про проведення допиту свідка, останній пояснив, що він обіймає посаду головного сержанта взводу 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону НОМЕР_2 бригади ЗСУ. Приблизно з лютого 2015 року він у складі 5 роти 2 батальйону проходив військову службу в ротному опорному пункті в районі населеного пункту АДРЕСА_5 . 04.08.2015 року, приблизно о 14 год. він разом із сержантом 5 роти 2 батальйону НОМЕР_2 бригади ОСОБА_17 знаходились біля контрольно-спостережного пункту другого взводу (вздовж ґрунтової дороги зі сторони населеного пункту Миронівське). У зазначений час по дорозі їм назустріч прямував чоловік у військовій формі без розпізнавальних знаків, на вигляд, приблизно, 50 років. Дізнавшись від чергового штабу, що до їх позицій у даний час ніхто підходити не має сержант ОСОБА_17 окликнув чоловіка. У відповідь чоловік витягнув свого ножа та викинув його на землю. Після цього сержант ОСОБА_17 здійснив візуальний огляд та безпосередній обшук вказаної особи. Він в цей час наглядав за здійсненням огляду чоловіка. В ході обшуку у вказаної особи було виявлено чохли для ножа, ніж, який знаходився у безпосередній близькості від особи, пристрій, схожий на гранату із запалом, а також шкіряний ремінь-портупея із кобурою для пістолета. Після цього вказану особу ними було доставлено до контрольно-спостережного пункту в/ч пп НОМЕР_3 . Як йому стало відомо в подальшому, вказаний чоловік - громадянин України ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Відповідно до даних протоколу допиту свідка ОСОБА_17 , проведеного слідчим суддею Краматорського міського суду, на виконання клопотання про проведення допиту свідка, останній пояснив, що він обіймає посаду командира відділення 2 взводу 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону НОМЕР_2 бригади ЗСУ. Приблизно з лютого 2015 року він у складі взводу 5 роти 2 батальйону проходив військову службу в ротному опорному пунктів в районі населеного пункту АДРЕСА_5 . Приблизно о 14 годині 04.08.2015 року він разом із старшиною ОСОБА_16 перебували недалеко від контрольно-спостережного пункту контрольного взводу. Він знаходився вздовж ґрунтової дороги зі сторони населеного пункту Миронівське. В зазначений час по вказаній дорозі їм назустріч йшов чоловік у військовій камуфляжній формі без жодних розпізнавальних знаків. На вигляд йому було, приблизно, 50 років, на голові була одягнена косинка зеленого кольору, мав вуса, середнього зросту. Після цього ОСОБА_16 по рації зв'язався з черговим штабу та запитав щодо того, чи очікується підхід до їх позицій когось із військовослужбовців ЗСУ. Черговий повідомив, що ніхто до їх позицій в даний час підійти не має. Далі він звернувся до чоловіка у військовій формі із командою зупинитися. У відповідь на це чоловік нічого не повідомив, лише витягнув свого ножа та викинув його на землю. В подальшому він здійснив візуальний огляд та безпосередній обшук вказаної особи. В ході обшуку вказаної особи було виявлено чохли для ножа, ніж чорного кольору, який знаходився у безпосередній близькості від особи, пристрій, схожий на гранату із запалом, а також шкіряний ремінь-портупея із кобурою для пістолета. Після цього зазначену особу ними було доставлено до контрольно-спостережного пункту в/ч пп В НОМЕР_4 . Як йому стало відомо в ході усного опитування, вказаний чоловік - громадянин України ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Він повідомив, що є командиром 1-го мсб 7-ї омсбр 1 АК «ДНР» та виконував розвідувальне завдання на лінії зіткнення в районі н.п. Троїцьке, однак, з невідомих причин заблукав та відстав від групи.
Аналіз викладених письмових доказів у їх сукупності переконує суд у тому, що ОСОБА_10 взяв участь у терористичній організації, що є особливо тяжким кримінальним правопорушенням, його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 258-3 КК України.
Оцінюючи всі наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до переконання, що доводи захисника щодо відсутності в діях ОСОБА_10 ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, оскільки ОСОБА_10 добровільно здався військовослужбовцям ЗСУ, повідомив відому йому інформацію про скоєні злочину, тобто підпадає під дію вимог ч. 2 ст. 258-3 КК України, суд розцінює як спосіб захисту і як бажання уникнути кримінальної відповідальності, та вважає їх повністю спростованими дослідженими доказами, оскільки з показань свідків вбачається, що ОСОБА_10 не повідомляв про своє бажання здатися ЗСУ, а виконував розвідувально-диверсійне завдання на лінії зіткнення, але відстав від своєї групи та заблукав.
Конвенцією Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності від 15 листопада 2000 року зобов'язано держави-учасниці криміналізувати участь в організованій злочинній групі. При цьому відповідно до пункту «а» ст. 2 цієї Конвенції організована злочинна група означає структурно оформлену групу в складі трьох або більше осіб, що існує протягом визначеного періоду часу і діє узгоджено з метою здійснення одного або декількох серйозних злочинів або злочинів, визнаних такими відповідно до цієї Конвенції, для того, щоб одержати, прямо або посередньо, фінансову або іншу матеріальну вигоду.
Поняття терористичної організації визначено відповідно до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» від 20 березня 2003 року і це є стійке об'єднання трьох і більше осіб, яке створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено певні правила поведінки, обов'язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів. Визначальним для визнання організації терористичною є те, що хоч один з її структурних підрозділів здійснює терористичну діяльність з відома хоча б одного з керівників (керівних органів) усієї організації.
Аналіз кримінального законодавства, рішення Варшавської конференції 2001 року, Ради Безпеки ООН від 28 вересня 2001 року № 1373 по боротьбі з тероризмом, а також відповідних положень Закону України «Про боротьбу з тероризмом» показує, що терористична організація виділена як вид злочинної організації за спеціальною метою - здійснення терористичної діяльності. Так, відповідно до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» терористична діяльність - діяльність, яка охоплює: планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів; підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об'єктів у терористичних цілях; організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у таких актах; вербування, озброєння, підготовку та використання терористів; пропаганду і поширення ідеології тероризму; фінансування та інше сприяння тероризму.
Терористичні організації створюються для вчинення діянь, передбачених частинами 1-3 ст. 258 КК України, а також інших злочинів терористичної спрямованості, тобто діянь, спрямованих на залякування населення з метою спонукання держави, міжнародної організації, фізичної чи юридичної особи до прийняття чи відмови від прийняття будь-якого рішення. При цьому саме фактором цілеспрямованого залякування населення як засобу досягнення поставленої мети злочини терористичної спрямованості відрізняються від інших споріднених злочинів.
При цьому, суд враховує також Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затверджене Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року № 129-VIII, в якому «ДНР» та «ЛНР» визначено терористичними організаціями.
Так, Пленум Верховного Суду України у п. 4 Постанови «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об'єднаннями» від 23 грудня 2005 року № 13 вказує, що утворення (створення) організованої групи чи злочинної організації слід розуміти як сукупність дій з організації (формування, заснування) стійкого злочинного об'єднання для заняття злочинною діяльністю. В частині ж участі у злочинній чи терористичній організації - то відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 13 вступ особи до організованої групи чи злочинної організації (участь у ній) означає надання цією особою згоди на участь у такому об'єднанні за умови, що вона усвідомлювала факт його існування і підтвердила певними діями реальність своїх намірів.
При цьому, під час судового розгляду справи суд враховує, що державним обвинуваченням було доведено, що ОСОБА_10 усвідомлював, що «ДНР/ЛНР» діє на території України саме як терористична організація, діє на території України незаконно та що її учасники застосовують зброю, вчиняють терористичні акти, захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії, які створюють небезпеку для життя та здоров'я людей, завдають значної майнової шкоди та призводять до настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, а також чинять збройний опір, незаконну протидію та перешкоджають виконанню службових обов'язків співробітниками правоохоронних органів України й військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції, і обвинувачений приймав участь у діяльності вищевказаної терористичної організації.
Суд також враховує правові позиції, викладені в рішенні ЄСПЛ у справі «Броуґан та інші проти Сполученого Королівства», відповідно до яких розслідування терористичних правопорушень, безсумнівно, ставить перед органами влади особливі проблеми. Забезпечення справедливої рівноваги між інтересами суспільства, яке страждає від тероризму, та інтересами конкретної людини є надзвичайно складним завданням. Беручи до уваги факт посилення тероризму в сучасному світі, визнана необхідність, яка випливає із самої суті системи Конвенції, забезпечення належної рівноваги між захистом інститутів демократії в інтересах суспільства і захистом прав окремої людини. У контексті статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, саме суд має визначити значимість таких обставин, а також з'ясувати, чи було забезпечено в цій справі рівновагу між застосовними положеннями цієї статті у світлі її конкретного формулювання та її загальним предметом і метою.
Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини ( ч. 5 ст. 9 КПК України).
Зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», судом враховується позиція Європейського суду з прав людини, відображену у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
На підставі досліджених судом доказів, суд приходить до висновку, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_10 , мало місце, це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, тобто участь у терористичній організації, обвинувачений винен в його вчиненні та підлягає покаранню.
Суд приймає до уваги ті обставини, що ОСОБА_10 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, вчинив кримінальне правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, з 11.02.2016 року оголошений у розшук.
Згідно роз'яснень п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року, «суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання», а згідно з п. 2 цієї самої Постанови Пленуму Верховного Суду України «Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом... менш суворого покарання особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо».
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного (скоєне кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України віднесено до особливо тяжких злочинів), особу ОСОБА_10 , який раніше не судимий, одружений, має на утриманні неповнолітню доньку 2000 року народження, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, судом не встановлено.
Суд при призначенні ОСОБА_10 покарання враховує вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка передбачає, що питання про обґрунтованість періоду тримання під вартою не можна розглядати абстрактно. Конвенція гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме: гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи.
При цьому судом встановлено, що дане кримінальне провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, права на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.
На підставі викладеного, призначаючи покарання ОСОБА_10 у відповідності із ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який приймав безпосередню участь у бойових діях проти військовослужбовців ЗСУ, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, яке вважає необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, у виді позбавлення волі, передбаченому санкцією інкримінованої статті КК України із застосуванням додаткової міри покарання у вигляді конфіскації усього належного йому на праві власності майна, оскільки виправлення та перевиховання ОСОБА_10 неможливе без ізоляції його від суспільства.
ОСОБА_10 був фактично затриманий 04.08.2015 року військовослужбовцями ЗСУ, 09.08.2015 року ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду від 09.08.2015 року йому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою тривалістю на 60 днів до 04.10.2015 року. Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду від 08.09.2015 року запобіжний захід відносно ОСОБА_10 у вигляді тримання під вартою був скасований за клопотанням органу досудового розслідування.
Цивільний позов не заявлений, витрати на залучення експерта слід стягнути з обвинуваченого на користь держави, матеріальної шкоди кримінальним правопорушенням не завдано, запобіжний захід не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323,368,370,374 КПК України, колегія суддів, -
ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 12 (дванадцять) років з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна.
Початок строку відбування покарання у вигляді позбавлення волі ОСОБА_10 обчислювати з дати його затримання та реального виконання покарання у вигляді позбавлення волі, зарахувавши за правилами ч. 5 ст. 72 КК України строк попереднього ув'язнення за даним вироком з 04.08.2015 року по 08.09.2015 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Запобіжний захід відповідно до видів, передбачених ст.ст. 131, 176 КПК України, не обирався.
Виконання вироку в частині затримання ОСОБА_10 і етапування його для відбування ним покарання у вигляді позбавлення волі до Артемівського слідчого ізолятора УДПтСУ в Донецькій області доручити ОШ ЦУ СБУ в районі проведення АТО.
Майно, на яке накладено арешт ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 08.07.2016 року, а саме: транспортний засіб ВАЗ 2101 ЗНГ, білого кольору, 1973 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_5 , двигун № НОМЕР_6 , кузов № НОМЕР_7 , який належить на праві власності ОСОБА_10 - конфіскувати на користь держави.
Речові докази - кобуру для пістолета зі шкіри чорного кольору на ремені (типу портупея) із шкіри коричневого кольору, які зберігаються в камері зберігання речових доказів 3-го відділення (з дислокацією в м. Краматорськ) слідчого відділу Управління СБУ України в Донецькій області - залишити в камері зберігання речових доказів 3-го відділення (з дислокацією в м. Краматорськ) слідчого відділу Управління СБУ України в Донецькій області за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул.. Ярослава Мудрого (19 Партз'їзду),56а.
Стягнути з ОСОБА_10 на користь держави судові витрати за проведення експертизи № 1376 від 17.06.2016 року 880,40 грн.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення копії судового рішення.
Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених ст. 138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
судді: ОСОБА_3
ОСОБА_2