Єдиний унікальний номер 243/8989/16-ц
Провадження номер 2-о/243/909/2016
08 грудня 2016 року м. Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Чемодуровій Н.О.,
при секретарі - Жмарьові П.Б.,
за участю:
представника заявника - ОСОБА_1,
представника зацікавленої особи - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3, заінтересована особа: Головне управління державної міграційної служби України в Донецькій області про встановлення факту постійного мешкання в Україні , -
02 листопада 2016 року ОСОБА_3, за участю заінтересованої особи: Головне управління державної міграційної служби України в Донецькій області, звернувся до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з заявою про встановлення факту постійного мешкання в Україні. Мотивував свої вимоги тим, що його матір'ю є ОСОБА_4, яка з 06 вересня 1985 року по 22 серпня 1989 рік мешкала у м.Слов'янськ по вул.Володарського, 1, в гуртожитку, що підтверджується довідкою про реєстрацію. Згодом, його матір переїхала у ОСОБА_5 Федерацію. Він є громадянином ОСОБА_5 Федерації, однак бажає оформити вид на мешкання в Україні. На теперішній час він мешкає у м.Слов'янськ Донецька область. У зв'язку з тим, що у нього відсутній паспорт громадянина СРСР ОСОБА_4, в якому зазначені відомості про її реєстрацію та території України до моменту проголошення незалежною України - 24 серпня 1991 рік, він не має можливості оформити вид на мешкання в Україні. Просить суд, встановити факт постійного мешкання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 на території України з 06 вересня 1985 року по 22 серпня 1989 рік.
Заявник ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду заяви був повідомлений належним чином. Надав до суду заяву, де просив розглянути справу без його участі, свої вимоги просив задовольнити у повному обсязі (а.с.14).
Представник заявника ОСОБА_1, який діє на підставі договору на представництво інтересів у суді по цивільній справі від 02 листопада 2016 року (а.с.6), у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги ОСОБА_3 у повному обсязі, просив їх задовольнити. Додав, що в період з 06 вересня 1985 року по 22 серпня 1989 рік ОСОБА_4 постійно мешкала у м. Слов'янськ Донецької області. Крім того, в зазначений період вона постійно працювала робітником на Слов'янському керамічному комбінаті. Наприкінці серпня 1989 року вона виїхала з міста, однак втратила трудову книжку, і не має інших документів на підтвердження того, що постійно працювала у м. Слов'янськ в цей період, і мешкала, відповідно. Встановлення даного факту потрібно заявнику для отримання посвідки на проживання.
Представник заінтересованої особи ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності №2-5918/3 від 23 грудня 2015 року (а.с.6), у судовому засідання підтримала заяву ОСОБА_3, не заперечувала проти її задоволення .
Суд, заслухавши представника заявника, представника заінтересованої особи, вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, встановив наступне.
Відповідно до свідоцтва про народження серії 1-РГ №274981 від 07 березня 1996 року, ОСОБА_3 народився 31 січня 1979 року, про що зроблений відповідний актовий запис №213. Батьком у свідоцтві записаний ОСОБА_6, а матір'ю ОСОБА_4 (а.с.3).
Заявник ОСОБА_3 є громадянином ОСОБА_5 Федерації, що підтверджується паспортом, який видано 23 липня 2003 року відділом внутрішніх справ м.Назрань Республіка Інгушетія (а.с.4)
З картки прописки форми «А», яка видана житлово-експлуатаційним управлінням «Орікс» вбачається, що мати заявника мешкала у м.Слов'янськ, вул.Володарського, 1, гуртожиток (а.с.5).
Викладете в картці також підтверджується показаннями свідків допитаних у судовому засіданні.
Так допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 повідомила, що вона працювала на посаді паспортиста у Слов'янському керамічному комбінаті з 1983 року по 2000 рік. ОСОБА_4 знає як колишнього працівника Слов'янського керамічного комбінату, вона особисто її прописувала в картці форми «А». Зазначила, що з 06 вересня 1985 року по 22 серпня 1989 рік ОСОБА_4 працювала в одному із цехів у Слов'янському керамічному комбінаті.
Свідок ОСОБА_8, показала, що ОСОБА_4 була колегою та подругою її мами, жінки ходили один до одної у гості. Вона добре пам'ятає ОСОБА_4 у 1985 році на своєму дні народженні. Після цього її мама та ОСОБА_4 спілкувались ще десь два роки.
Свідок ОСОБА_9, показала, що знала ОСОБА_4 з 1985 року по 1987 рік, так як потім вона поїхала з міста. Познайомились вони через спільну подругу ОСОБА_7 та іноді вони приходили до ОСОБА_4 у гості в гуртожиток.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України», громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України або особи, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України"(13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав.
Відповідно до п. 7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, громадяни колишнього СРСР, які не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України станом на 13 листопада 1991 року, проходять процедуру встановлення їхньої належності до громадянства України. У таких випадках, одним із документів на підтвердження цієї обставини може бути рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України станом на 24.08.1991 року або 13.11.1991 року.
У пункті 44 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215, встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.
Частиною 1 ст. 234 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши представлені в силу положень ст. 60 ЦПК України докази в їхній сукупності, суд приходить до висновку, що заявником були надані докази, які в повній мірі підтверджують факт постійного мешкання на території України ОСОБА_4 з 06 вересня 1985 року по 22 серпня 1989 рік, у зв'язку з чим заява підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 5-8, 10-15, 107, 208-209, 212-215, 218, 256-259 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_3, заінтересована особа: Головне управління державної міграційної служби України в Донецькій області про встановлення факту постійного мешкання в Україні - задовольнити повністю.
Встановити факт постійного мешкання на території України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 06 вересня 1985 року по 22 серпня 1989 рік.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст рішення виготовлено 12 грудня 2016 року.
Суддя Н.О. Чемодурова