ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
07.12.2016Справа №910/20547/16
Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В.
За участю секретаря судового засідання Коваленко О.М.
Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовомПриватного підприємства "Торговий Дім "Поляков"
доПриватного підприємства "Фортуна 2011"
простягнення 30873,26 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Іванченко І.М. (довіреність №313 від 03.10.2016р.);
від відповідача:не з'явився;
Приватне підприємство "Торговий Дім "Поляков" (надалі - ПП "ТД "Поляков", позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства "Фортуна 2011" (надалі - ПП "Фортуна 2011", відповідач) про стягнення 21890,40 грн. заборгованості за договором поставки; 763,72 грн. - 17% річних та 8219,14 грн. - 0,5% за користування грошовими коштами.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.11.2016р. порушено провадження у справі №910/20547/16, розгляд справи призначено на 23.11.2016р.
23.11.2016р. через відділ діловодства господарського суду представником позивача подано документи на виконання вимог ухвали суду.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.11.2016р. у зв'язку із неявкою представника відповідача, розгляд справи відкладено на 07.12.2016р.
07.12.2016р. у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив задовольнити позов.
Відповідач по справі - ПП "Фортуна 2011" повторно на виклик суду не з'явився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не надав.
При цьому, необхідно зазначити, що ухвала суду про порушення провадження у справі від 11.11.2016р. отримана уповноваженою особою відповідача 23.11.2016р., що підтверджується відповідним записом у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, тобто відповідач мав достатній час для підготовки мотивованого відзиву на позовну заяву та/або для забезпечення явки у судове засідання одного зі своїх представників.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України від відповідача до Господарського суду міста Києва не надходило.
Оцінюючи в сукупності вищевикладені обставини, враховуючи те, що неявка представника позивача не перешкоджає всебічному і повному з'ясуванню фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивному оцінюванню доказів, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 910/20547/16.
Розглянувши матеріали справи Господарський суд міста Києва
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписом ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
02.03.2011р. між ПП "ТД "Поляков" (постачальник) та ПП "Фортуна 2011" (покупець) було укладено Договір поставки №2258 (надалі - Договір), згідно із п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукти харчування та інші товари, надалі по тексту «товар», а покупець зобов'язується прийняти і оплатити його на умовах даного договору відповідно до виписаних накладних.
Згідно п. 3.3 договору прийом товару за кількістю та якістю здійснюється відповідно до накладної постачальника за участю експедитора постачальника. Датою одержання товару вважається дата зазначена у накладній. Покупець засвідчує факт прийняття товару, його якість, та кількість. Після прийняття товару - товар поверненню та обміну не підлягає.
При прийомі товару оформлюється накладна, що підписується представниками сторін. Накладна засвідчує: факт поставки товару його якість та кількість (п. 3.5 договору).
Відповідно до п. 4.2 договору покупець здійснює розрахунки за отриману кожну поставку товару, окремо шляхом перерахування 100% вартості отриманого товару на поточний рахунок постачальника, на протязі 28 календарних днів з моменту отримання товару, або шляхом внесення 100% вартості отриманого товару готівкою в касу постачальника, на протязі двадцять вісім календарних днів з моменту отримання товару.
Згідно п.4.4 договору товар вважається оплаченим покупцем при надходженні коштів на поточний рахунок або до каси постачальника.
У п. 5.2 договору сторонами погоджено, що при порушенні покупцем п. 4.2 даного договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день простроченого платежу до дня фактичного розрахунку відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 року, крім цього збитки від інфляції та 17% річних від суми боргу за весь час прострочення.
За умовами п. 5.3 договору при порушенні покупцем п. 4.2 даного договору, згідно ч. 1 ст. 536 ЦК України, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику проценти за користування його грошовими коштами у розмірі 0,5% від суми боргу за кожний календарний день до дня фактичного розрахунку.
Даний договір вважається укладеним і набирає чинність з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2011 року, а в частині зобов'язань до повного їх виконання. В разі, яжодна із сторін не пізніше ніж за 15 календарних днів до закінчення його дії не повідомила письмово іншу сторону про розірвання договору, він вважається щорічно пролонгованим на той же строк на тих же умовах (п.6.1 договору).
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає, що на виконання умов договору поставки №2258 здійснив поставку товару на загальну суму 21890,40 грн. з урахуванням ПДВ.
Відповідач в умов договору у визначений сторонами строк, не здійснив оплату товару, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято без зауважень та заперечень товару на загальну суму 21890,40 грн., про що свідчать видаткові накладні №АЦБ-090270 від 30.06.2016р. на суму 2125,56 грн., №АКФ-118170 від 30.06.2016р. на суму 3585,42 грн., №АКФ-118527 від 30.06.2016р. на суму 2324,58 грн., №АКФ-137145 від 27.07.2016р. на суму 2401,80 грн., №АКФ-137470 від 27.07.2016р. на суму 2148,78 грн., №АКФ-137409 від 27.07.2016р. на суму 1771,14 грн., №АКФ-136680 від 27.07.2016р. на суму 4219,20 грн., №АКФ-137174 від 27.07.2016р. на суму 1781,46р., №АКФ-137310 від 27.07.2016р.р. на 1532,46 грн., які підписані уповноваженими особами представників сторін та завірені печатками товариств.
Проте, всупереч умовам укладеного договору і положенням ст. 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, відповідач взяті на себе за договором №2258 від 02.03.2011р. зобов'язання не виконав, товар у визначений договором строк в повному обсязі не оплатив.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом п. 4.2 договору сторони визначили, що покупець здійснює розрахунки за отриману кожну поставку товару, окремо шляхом перерахування 100% вартості отриманого товару на поточний рахунок постачальника, на протязі 28 календарних днів з моменту отримання товару, або шляхом внесення 100% вартості отриманого товару готівкою в касу постачальника, на протязі двадцять вісім календарних днів з моменту отримання товару.
При цьому, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
В силу ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Отже, враховуючи те, що ПП "Фортуна 2011" прийнято товар та підписано видаткові накладні на суму 21890,40 грн. без зауважень та заперечень та з урахуванням п. 4.2 договору розрахунок відповідач повинен був здійснити:
- за видатковими накладними №АЦБ-090270, №АКФ-118170, №АКФ-118527 від 30.06.2016р. на загальну суму 8035,56 грн. у строк до 28.07.2016р.;
- за видатковими накладними №АКФ-137145, №АКФ-137470, №АКФ-137409, №АКФ-136680, №АКФ-137174, №АКФ-137310 від 27.07.2016р. на загальну суму 13854,84 грн. у строк до 24.08.2016р.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, враховуючи наведені вище висновки суду щодо приймання відповідачем товару на загальну суму 21890,40 грн., враховуючи умови спірного договору щодо строків оплати прийнятого товару, господарський суд дійшов висновку, що строк здійснення оплати настав.
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Як вбачається із матеріалів справи та бухгалтерської довідки ПП "ТД "Поляков" за №432 від 23.11.2016р. відповідачем не здійснено оплату отриманого товару в розмірі 21890,40 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, ПП "ТД "Поляков" доведено та матеріалами справи підтверджено існування обов'язку у відповідача зі сплати заборгованості за договором у розмірі 21890,40 грн.
Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 17% річних у розмірі 763,72 грн. за період з 29.07.2016р. по 28.10.2016р., як це передбачено ст. 625 ЦК України.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У п. 5.2 договору сторонами погоджено, що при порушенні покупцем п. 4.2 даного договору, покупець сплачує постачальнику 17% річних від суми боргу за весь час прострочення.
Відповідно до п. 1.12. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013р. за №14, з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).
Перевіривши розрахунок позивача про стягнення 17% річних, судом визнано його арифметично вірним та обґрунтованим.
Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 8219,14 грн. 0,5% процентів у порядку ч. 1 ст. 536 ЦК України.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Разом з тим, згідно ч. 5 ст. 694 ЦК України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до ст. 536 цього кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Частиною 2 статті 536 ЦК України передбачено, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Договором поставки №2258 встановлено, зокрема, п. 5.3, що при порушенні покупцем п. 4.2 даного договору, згідно ч. 1 ст. 536 ЦК України, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику проценти за користування його грошовими коштами у розмірі 0,5% від суми боргу за кожний календарний день до дня фактичного розрахунку.
У зв'язку з тим, що відповідачем прострочено зобов'язання щодо оплати товару, господарський суд приходить до висновку щодо правомірності застосування п. 5.3 договору про нарахування 0,5% процентів від суми боргу за кожний календарний день.
Згідно розрахунку суду розмір 0,5% процентів за період з 29.07.2016р. по 28.10.2016р. становить 8199,18 грн.
Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги нормативно та документально доведені, а тому підлягають частковому задоволенню, а саме: 21890,40 грн. - основний борг, 763,72 грн. - 17% річних та 8199,18 грн. - 0,5% процентів за користування грошовими коштами.
Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на це, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Приватного підприємства "Торговий Дім "Поляков" задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Фортуна 2011" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 12, ідентифікаційний код 37449295) на користь Приватного підприємства "Торговий Дім "Поляков" (18030, Черкаська область, м. Черкаси, вулиця Чехова 41, ідентифікаційний код 32268131) основний борг у розмірі 21890 (двадцять одна тисяча вісімсот дев'яносто) грн. 40 коп., 17% річних у розмірі 763 (сімсот шістдесят три) грн. 72 коп., 0,5% процентів у розмірі 8199 (вісім тисяч сто дев'яносто дев'ять) грн. 18 коп., 1377 (одна тисяча триста сімдесят сім) грн. 11 коп. судового збору.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
У судовому засіданні 07.12.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення буде складено - 12.12.2016 року.
Суддя В.В. Князьков