ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
06.12.2016Справа № 910/19009/16
Суддя Отрош І.М., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про видачу виконавчого документу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків у справі № 1159/15
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркона"
про стягнення заборгованості
Представники:
від заявника (позивача у третейській справі): Ганага А.С. - представник за довіреністю № 02-36/3075 від 24.10.2014;
від відповідача (у третейській справі): Карпов В.С. - керівник.
18.10.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про видачу виконавчого документу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків у справі № 1159/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркона" про стягнення заборгованості.
Заява Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" обґрунтована тими обставинами, що рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 23.09.2016 у справі №1159/15 задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркона" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" заборгованість за договором кредиту №43-35.8/355 в сумі 2714960,00 грн. 40 коп., а також третейський збір у розмірі 25500,00 грн., у зв'язку з чим на підставі ст. 122-7 Господарського процесуального кодексу України заявник просить суд видати судовий наказ на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 23.09.2016 у справі №1159/15.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2016 прийнято до розгляду заяву Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про видачу виконавчого документу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків у справі № 1159/15; розгляд заяви призначено на 04.11.2016.
27.10.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків надійшли матеріали третейської справи та документи на виконання вимог ухвали суду.
04.11.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про фіксування судового процесу, клопотання про витребування доказів та клопотання про зупинення провадження у справі, відповідно до якого відповідач просить суд зупинити провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею справи про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків по справі №1159/16 та справи №3-1260гс16.
Також 04.11.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення, відповідно до яких останній зазначає про те, що склад третейського суду, яким прийнято рішення №1159/16, не відповідав вимогам закону, оскільки справа за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" розглядається вдруге. Так, під час першого розгляду справи всі зазначені в п. 6.2. генерального кредитного договору третейські судді Ярошевець В.М., Мороз О.А. та Білоконь Ю.М. заявили самовідвід, однак справа №1159/15 була розглянута третейським суддею Мороз О.А., що не міг її розглядати, оскільки раніше брав участь у її розгляді. Також відповідач зазначає, що порядок формування складу третейського суду, визначений п. 6.2. договору суперечить Регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків. За наведених обставин, відповідач вважає, що вимоги заявника не можуть бути задоволені.
У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 04.11.2016 оголошено перерву до 15.11.2016, у зв'язку із задоволенням клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.
11.11.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від заявника (позивача у третейській справі) надійшли письмові пояснення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2016 розгляд заяви у справі № 910/19009/16 відкладено на 06.12.2016, зобов'язано Постійно діючий третейський суд при Асоціації українських банків надати суду третейську справу № 190/11 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркона" про стягнення заборгованості.
30.11.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків надійшла третейська справа № 190/11 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркона" про стягнення заборгованості.
У судове засідання 06.12.2016 з'явились представники заявника та відповідача. Заявник підтримав заяву, відповідач заперечив проти її задоволення з підстав, викладених у запереченнях.
Розглянувши у даному судовому засіданні клопотання про зупинення провадження у справі, судом відмовлено в його задоволенні з таких підстав.
Так, дане клопотання відповідача обґрунтоване тими обставинами, що він звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою про скасування рішення третейського суду, на підставі якого заявник просить видати наказ. Окрім того, як зазначає відповідач, у Верховному суді України розглядається справа №3-120г16 щодо перегляду постанови Вищого господарського суду України у справі №910/2414/15-г за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркона" про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків по справі №190/11.
Так, як вбачається з поданої представником заявника 04.11.2016 копії ухвали Верховного суду України від 28.10.2016, судом відмовлено у допуску справи №910/2414/15-г до провадження Верховного суду України. При цьому, щодо заяви про скасування рішення третейського суду, а саме рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків по справі №1159/16, суд зазначає, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2016 у справі №910/20173/16 повернуто заяву про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 23.09.2016 у справі № 1159/15 Товариству з обмеженою відповідальністю "Аркона" без розгляду.
За змістом ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
При цьому, як встановлено приписами ст. 122-9 цього кодексу, якщо до господарського суду надійшла заява про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, а в його провадженні чи в провадженні іншого суду є заява про оскарження і скасування цього рішення третейського суду, господарський суд на підставі статті 79 цього Кодексу зупиняє провадження по заяві про видачу виконавчого документа до набрання законної сили ухвалою суду, якою відмовлено в задоволенні заяви про скасування оскарженого рішення третейського суду.
З огляду на відсутність (станом на час вирішення клопотання відповідача про зупинення провадження по заяві) справи за заявою про скасування рішення третейського суду, що розглядається іншим судом, без вирішення якої унеможливлюється розгляд заяви про видачу наказу у даній справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у даній справі.
Відповідно ст. 57 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконавчий документ, виданий на підставі рішення третейського суду, може бути пред'явлений до примусового виконання в строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122-7 Господарського процесуального кодексу України питання видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду розглядається господарським судом за заявою особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду. Заява про видачу виконавчого документа про примусове виконання рішення третейського суду подається до господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом.
Відповідно до ч. 3 ст. 122-9 Господарського процесуального кодексу України при розгляді заяви в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 122-10 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 122-10 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відмовляє у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, якщо: на день прийняття рішення за заявою про видачу виконавчого документа рішення третейського суду скасовано судом; справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; пропущено встановлений строк для звернення за видачею виконавчого документа, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними; рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; третейська угода визнана недійсною; склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу; третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
З матеріалів третейської справи № 1159/15 та доказів, долучених до заяви Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків у справі № 1159/15, судом встановлено наступні обставини.
30.07.2008 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аркона" (позичальник) укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг № 43-35.8/355 (кредитний договір), відповідно до п. 1.1. якого кредитор зобов'язується надати позичальнику грошові кошти в наступних валютах: національна валюта (кредит, кредитні послуги), в межах загального ліміту, що встановлюється в базовій валюті гривня в сумі 1000000,00 грн. (загальний ліміт кредитування), а позичальник зобов'язується повертати кредит у строки та на умовах, визначених договором та додатковими угодами, сплачувати проценти у розмірі, що визначатиметься у додаткових угодах до договору, але в будь-якому разі, не більше: 20 % річних у гривні; а також сплачувати комісії у розмірі та у порядку, визначеному тарифами та кредитні послуги, що містяться у додатку 1 до договору та є його невід'ємною частиною (тарифи).
Пунктом 6.2. кредитного договору сторони погодили, що, у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись ст. 5 Закону України "Про третейські суді", домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошевцем Василем Миколайовичем Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною або Білоконем Юрієм Миколайовичем у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків відповідно до чинного Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.
За змістом ст. 7 Закону України «Про третейські суди», в Україні можуть утворюватися та діяти постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору (суди ad hoc). Постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору утворюються без статусу юридичної особи.
Як вбачається з п. 1 ст. 2 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, затвердженого рішенням Ради Асоціації українських банків від 22.04.2005 із відповідними змінами, третейський суд є недержавним, незалежним, постійно діючим органом, який створений для захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів сторін третейського розгляду шляхом всебічного розгляду та вирішення спорів відповідно до закону.
Судом встановлено, що 26.06.2015 Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулось до Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркона" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 43-35.8/355 від 30.07.2008, пені та інфляційних збитків.
Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 23.09.2016 у справі №1159/15 задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркона" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" заборгованість за договором кредиту №43-35.8/355 в сумі 2714960,00 грн. 40 коп., а також третейський збір у розмірі 25500,00 грн.
Відповідно до норм статей 5, 6 Закону України "Про третейські суди" та матеріалів третейської справи №1159/15 (оригінал якої був направлений третейським судом для огляду), розглянута справа була підвідомча третейському суду, а рішення третейського суду прийнято у спорі, який передбачено третейським застереженням.
Доказів визнання недійсним третейського застереження, викладеного у пункті 6.2. кредитного договору, сторонами не надано.
Так, як вбачається з наявних у справі доказів, у грудні 2015 року до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркона" (позивач) до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (відповідач) про визнання недійсною третейської угоди у вигляді третейського застереження у п. 6.2. Генерального договору про надання кредитних послуг № 43-35.8/355 в редакції від 30.07.2008 року.
Водночас, рішенням Господарського суду міста Києва від 10.02.2016 у справі №910/31493/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016, в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Судом встановлено, що рішення третейського суду від 23.09.2016 у третейській справі № 1159/15 не скасовано судом, відповідні доводи не були спростовані відповідачем у третейській справі.
Так, як встановлено судом, ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2016 у справі №910/20173/16 повернуто заяву про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 23.09.2016 у справі № 1159/15 Товариству з обмеженою відповідальністю "Аркона" без розгляду. При цьому, доказів повторного звернення останнім з відповідною заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 23.09.2016 у справі № 1159/15 суду надано не було.
Судом встановлено, що заявником не пропущено встановлений законом строк для звернення за видачею виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду.
Крім того, з матеріалів третейської справи №1159/15 вбачається, що третейський суд не вирішував питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі, та сторони були повідомлені належним чином про час та місце розгляду третейського спору.
В той же час, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про третейські суди", формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду. Формування складу третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору здійснюється в порядку, погодженому сторонами. Якщо сторони не погодили іншого, то формування складу третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору здійснюється в такому порядку: 1) при формуванні третейського суду в складі трьох і більше третейських суддів кожна із сторін призначає чи обирає рівну кількість третейських суддів, а обрані у такий спосіб третейські судді обирають ще одного третейського суддю для забезпечення непарної кількості третейських суддів. Якщо одна із сторін не призначить чи не обере належної кількості третейських суддів протягом 10 днів після одержання прохання про це від іншої сторони або якщо призначені чи обрані сторонами третейські судді протягом 10 днів після їх призначення чи обрання не оберуть ще одного третейського суддю, то розгляд спору в третейському суді припиняється і цей спір може бути переданий на вирішення компетентного суду; 2) якщо спір підлягає вирішенню третейським суддею одноособово і після звернення однієї сторони до іншої з пропозицією про призначення чи обрання третейського судді сторони не призначать чи не оберуть третейського суддю, то розгляд спору в третейському суді припиняється і цей спір може бути переданий на вирішення компетентного суду.
Як передбачено ст. 17 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, затвердженого рішенням Ради Асоціації українських банків від 22.04.2005 із відповідними змінами, формування складу третейського суду в постійно діючому Третейському суді здійснюється в порядку, встановленому цим Регламентом. Якщо інше не передбачено третейською угодою справа розглядається одним суддею. Якщо спір підлягає розгляду суддею одноособово, не пізніше 5 днів з моменту реєстрації позовної заяви Голова Третейського суду або заступник повинен призначити суддю.
Як встановлено судом, пунктом 6.2. кредитного договору сторони погодили, що, у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись ст. 5 Закону України "Про третейські суді", домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошевцем Василем Миколайовичем Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною або Білоконем Юрієм Миколайовичем у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків відповідно до чинного Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.
За змістом ст. 16 Закону України "Про третейські суди", склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді). Третейський суд може розглядати справи в складі одного третейського судді або в будь-якій непарній кількості третейських суддів. У постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду. У третейському суді для вирішення конкретного спору сторони на свій розсуд можуть домовитися про кількісний і персональний склад третейського суду.
Таким чином, умовами укладеного кредитного договору сторони погодили, що розгляд відповідного спору між ними повинен бути здійснений погодженими суддями, а у випадку неможливості ними розгляду такого спору - суддею, призначеним Головою постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.
Як вбачається із матеріалів третейської справи № 1159/15, 26.06.2015 третейським суддею Ярошовець В.М. винесено ухвалу про порушення провадження у справі №1159/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркона" про стягнення заборгованості.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів третейської справи № 1159/15, 09.10.2016 третейським суддею Ярошовцем В.М. подано заяву про самовідвід у справі № 1159/15, у зв'язку з чим, з урахуванням викладених у п. 6.2. кредитного договору умов третейського застереження, справа № 1159/15 була передана для розгляду третейським суддею Мороз О.А.
Суд зазначає, що третейським судом у складі третейського судді Мороз О.А. було прийнято рішення від 23.09.2016 у третейській справі № 1159/15, на виконання якого заявник просить суд видати відповідний наказ.
В той же час, відповідач, обґрунтовуючи свої заперечення, зазначає, що склад третейського суду при розгляді третейської справи №1159/15 не відповідав вимогам закону, оскільки при розгляді цієї ж справи в Постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків (справа №190/11) третейський суддя Мороз О.А. заявив самовідвід, що унеможливлює його участь у розгляді такої ж справи.
Як вбачається з матеріалів третейської справи №190/11, рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у складі судді Стеценка В.П. від 15.03.2011 у справі № 190/11 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркона" позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркона" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" заборгованість по Генеральному договору кредиту № 43-35.8/355 від 30.07.2008 в сумі 1602105,45 грн.
Судом встановлено, що у зв'язку з тим, що судді, які були погоджені в п. 6.2 договору кредиту № 43-35.8/355 від 30.07.2008, заявили самовідводи, розгляд такої справи здійснювався суддею Стеценком В.П.
При цьому, суд наголошує на тому, що мотиви самовідводів третейських суддів В.М. Ярошовця, О.А. Мороз та Ю.М. Білоконь у заявах не вказані.
За змістом ст. 19 Закону України «Про третейські суди», третейський суддя не може брати участі у розгляді справи, а після його призначення чи обрання підлягає відводу чи самовідводу: якщо він особисто чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи; якщо він є родичем однієї із сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, або перебуває з цими особами чи сторонами в особливих стосунках; на його прохання або за спільним рішенням сторін; у разі встановлення стороною обставин, які дають їй підстави вважати упередженим або необ'єктивним ставлення третейського судді до справи, про яке сторона дізналася після його обрання чи призначення; у разі тривалого, більш як один місяць від дня призначення чи обрання, невиконання ним обов'язків третейського судді у конкретній справі; у разі виявлення невідповідності третейського судді вимогам, встановленим статтею 18 цього Закону; якщо третейський суддя бере участь у вирішенні спору, який прямо чи опосередковано пов'язаний з виконанням ним службових повноважень, наданих державою.
У разі звернення до особи за отриманням згоди на обрання чи призначення її третейським суддею у конкретній справі ця особа повинна повідомити про наявність обставин, які є підставами для відводу чи самовідводу відповідно до статті 19 цього Закону. Третейський суддя повинен без зволікання повідомити сторони про підстави його відводу чи самовідводу, зазначені у статті 19 цього Закону, що виникли після початку третейського розгляду, та заявити самовідвід (ст. 20 Закону України «Про третейські суди»).
При цьому, відповідно до ст. 19 Закону України «Про третейські суди», жодна особа не може бути третейським суддею у справі, в якій вона раніше брала участь як третейський суддя, але була відведена чи заявила самовідвід, як сторона, представник сторони або в будь-якій іншій якості.
Аналогічні положення передбачено п. 2 ст. 18 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.
Аналізуючи зміст поняття справа, в якій особа раніше брала участь як третейський суддя, суд виходить з того, що такою справою є спір про той же предмет та з тих же підстав.
В пункті 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Як вбачається з наявних у справі матеріалів, предметом позову у третейській справі № 1159/15 є стягнення з відповідача за період з 14.01.2011 по 24.05.2015 заборгованості за відсотками за генеральним договором кредиту № 43-35.8/355 від 30.07.2008, а також пені та інфляційних втрат а саме: по додатковій угоді №1 від 30.07.2008: 729649,59 грн. - заборгованість по відсотках, 318963,06 грн. - пеня, 711128,67 грн. - інфляційні втрати; по додатковій угоді №2 від 19.03.2009: 403306,67 грн. - заборгованість по відсотках, 170883,38 грн. - пеня, 381029,03 грн. - інфляційні втрати.
В той же час, предметом позову у третейській справі № 190/11 є стягнення з відповідача заборгованості за кредитом, заборгованості за відсотками за генеральним договором кредиту № 43-35.8/355 від 30.07.2008 станом на 13.01.2011, а також пені за період з 14.01.2010 по 13.01.2011, а саме: по додатковій угоді №1 від 30.07.2008: 749982,45 грн. - заборгованість по кредиту, 181954,07 грн. - заборгованість по відсотках, 116579,49 грн. - пеня; по додатковій угоді №2 від 19.03.2009: 380000,00 грн. - заборгованість по кредиту, 110745,56 грн. - заборгованість по відсотках, 62843,89 грн. - пеня.
Таким чином, предмети та підстави спору у наведених третейських справах відрізняються між собою, оскільки у третейській справі №190/11 заявлено вимоги про стягнення заборгованості по кредиту та відсотках, а також пені за розрахунком станом на 13.01.2011, тоді-як у третейській справі №1159/15 заявлено вимоги про стягнення заборгованості по відсотках, пеню за наступний (інший) період, починаючи з 14.01.2011, а також інфляційні втрати. Відтак, дані вимоги, окрім того, що різняться за своїм предметом, є такими, що виникають з різних підстав (неналежне виконання відповідачем зобов'язань у відповідний період).
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що справа №1159/15 не є справою за №190/11 (з огляду на різні предмети та підстави позову), у зв'язку з чим судом не приймаються доводи відповідача стосовно того, що третейський суддя Мороз О.А., яким було вирішено спір у третейській справі №1159/15, не могла бути третейським суддею у цій справі через те, що раніше брала в ній участь як третейський суддя, але заявила самовідвід.
При цьому, твердження заявника щодо того, що третейським суддею Мороз О.А. було заявлено самовідвід до початку розгляду третейської справи №190/11, що, на думку заявника, свідчить про те, що наведений суддя не брав участь у справі №190/11, судом не приймаються з огляду на наступне.
За змістом ст. 33 Закону України «Про третейські суди», розгляд справи третейським судом починається з винесення відповідної ухвали та направлення її сторонам.
Суд зазначає, що самовідвід третейським суддею заявляється саме у відповідній третейській справі та саме як третейським суддею, що одночасно означає самоусунення такого судді (в розумінні особи, що здійснює вирішення спорів у третейському суді) від розгляду відповідного спору, незалежно від того, на якій стадії такий самовідвід було заявлено. Більше того, жодних обґрунтувань обставин, що стали підставою для самовідводу третейським суддею зазначено не було.
Так, інститут відводу (самовідводу) третейських суддів має свою специфіку, пов'язану з тим, що Законом України «Про третейські суди» не обмежується коло обставин, що можуть бути підставами для відводу (самовідводу) третейського судді. Так, зокрема, ст. 19 Закону України «Про третейські суди» передбачено, що третейський суддя не може брати участі у розгляді справи, а після його призначення чи обрання підлягає відводу чи самовідводу на його прохання.
В той же час, суд наголошує на наступному.
Як встановлено судом, 26.06.2015 третейським суддею Ярошовець В.М. винесено ухвалу про порушення провадження у справі №1159/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркона" про стягнення заборгованості.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів третейської справи № 1159/15, 09.10.2016 третейським суддею Ярошовцем В.М. подано заяву про самовідвід у справі № 1159/15, у зв'язку з чим, з урахуванням викладених у п. 6.2. кредитного договору умов третейського застереження, справа № 1159/15 була передана для розгляду третейським суддею Мороз О.А.
Судом встановлено, що 30.10.2015 до Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків у справі відповідачем (ТОВ «Аркона») було подано клопотання про відвід третейського судді Мороз О.А. у справі № 1159/15 з тих підстав, що під час розгляду справи №190/11 вказаний суддя заявив самовідвід, що унеможливлює його участь у розгляді та вирішенні справи №1159/15.
Як вбачається з матеріалів третейської справи № 1159/15, 02.11.2015 до Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків у справі позивачем (ПАТ «Укрсоцбанк») було подано заперечення на клопотання відповідача про відвід судді Мороз О.А.
Судом встановлено, що за наслідками розгляду Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків заяви відповідача про відвід судді, 03.11.2015 Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків винесено ухвалу, якою на підставі ст.ст. 18, 19 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків Голова третейського суду ухвалив відмовити у задоволенні заяви відповідача про відвід третейського судді Мороз О.А.
За змістом ч.ч. 4-5 ст. 20 Закону України «Про третейські суди», процедура відводу третейського судді у постійно діючому третейському суді визначається регламентом третейського суду з додержанням вимог цього Закону. Якщо в третейській угоді або у регламенті третейського суду не визначена процедура відводу третейського судді, то письмова мотивована заява про відвід третейського судді має бути подана стороною протягом трьох днів після того, як цій стороні стали відомі обставини, які є підставою для відводу третейського судді відповідно до цього Закону.
У разі пропуску встановленого строку питання про прийняття заяви про відвід третейського судді вирішується головою третейського суду залежно від причин пропуску строку, якщо інше не передбачено регламентом третейського суду. Заява сторони про відвід подається третейському судді третейського суду для вирішення конкретного спору, кандидатура якого відводиться, або голові постійно діючого третейського суду. За відсутності заперечень іншої сторони щодо заявленого відводу третейський суддя є відведеним з дня подання стороною заяви про його відвід (ч.ч. 6-7 ст. 20 Закону України «Про третейські суди»).
Як встановлено ч. 8 ст. 20 Закону України «Про третейські суди», якщо інша сторона не погоджується з відводом третейського судді, вона має право протягом трьох днів подати голові третейського суду свої мотивовані заперечення. В цьому випадку питання про відвід вирішується головою третейського суду спільно з іншими третейськими суддями, призначеними чи обраними у справі, протягом п'яти днів з моменту отримання заяви сторони, рішення яких є обов'язковим для сторін.
Аналогічні положення передбачено п. 7 ст. 19 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.
Як встановлено судом, позивачем було подано до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків заперечення на заявлений відповідачем відвід третейському судді Мороз О.А., що в силу ст. 20 Закону України «Про третейські суди» та п. 7 ст. 19 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків свідчить про те, що питання про відвід третейського судді Мороз О.А. повинно було бути вирішене Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків спільно зі складом третейського суду у третейській справі №1159/15, тобто разом з третейським суддею Мороз О.А., однак, як вбачається з ухвали від 03.11.2015, дане питання було вирішено одноособово Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.
Наведене суперечить встановленому Законом України «Про третейські суди» та Регламентом Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків порядку вирішення питання про відвід третейського судді за наявності заперечень сторони проти відводу такого третейського судді.
Відтак, рішення у третейській справі №1159/15 прийнято складом суду, якому заявлено відвід, що не вирішений у встановленому порядку, оскільки прийняття головою третейського суду одноособового рішення з даного питання не може вважатись вирішенням питання про відвід третейського судді в розумінні ст. 20 Закону України «Про третейські суди».
При цьому, суд зазначає, що інститут відводу має принципове значення в контексті забезпечення принципів об'єктивності та неупередженості при розгляді спору, а отже дотримання встановленого законом порядку розгляду питання про відвід є однією з гарантій реалізації зазначених засад. Правила, за якими суддя не може брати участі у розгляді справи, що є підставами для відводу та самовідводу, за висновками суду, ґрунтуються не лише на необхідності забезпечення особистого неупередженого ставлення складу суду до обставин справи, а сформовані також з урахуванням важливості власного сприйняття сторонами та іншими учасниками процесу складу суду, що здійснює розгляд спору, як такого, що не викликає сумніву в його об'єктивності та неупередженості при розгляді спору.
Відтак, суд дійшов висновку, що розгляд та вирішення всупереч встановленому законом та Регламентом порядку питання про відвід складу третейського суду, яким прийнято рішення у третейській справі, не може свідчити про відповідність складу третейського суду у справі №1159/15, яким прийнято рішення від 23.09.2016 (третейський суддя Мороз О.А.), вимогам закону.
Відповідно до ст. 122-10 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відмовляє у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, зокрема якщо: склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку про невідповідність закону складу суду, яким прийнято рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків у справі № 1159/15, та про відсутність підстав для задоволення заяви про видачу виконавчого документу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 23.09.2016 у справі № 1159/15.
До того ж, недотримання визначеного Регламентом третейського суду та Законом України «Про третейські суди» порядку розгляду заяви про відвід судді є порушенням права на суд, встановлений законом, яке гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків не було дотримано спеціальних норм, які регулюють його юрисдикцію (рішенні Європейського суду з прав людини у справах «П'єрсак проти Бельгії», «Цанд проти Австрії»); у зв'язку з чим порушено принцип формування складу суду (рішення у справі «Бускаріні проти Сан-Марино»).
Сплачена позивачем сума судового збору за подання заяви про видачу виконавчого документу на примусове виконання рішення третейського суду відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на заявника.
При цьому, суд зазначає, що за приписами ст. 122-11 Господарського процесуального кодексу України, після набрання законної сили ухвалою про відмову у видачі виконавчого документа спір між сторонами може бути вирішений господарським судом у загальному порядку.
Керуючись ст. ст. 49, 86, 122-7, 122-9, 122-10, 122-11 Господарського процесуального кодексу України, ст. 57 Закону України "Про третейські суди", суд -
Відмовити Публічному акціонерному товариству "Укрсоцбанк" у видачі виконавчого документу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 23.09.2016 у справі № 1159/15.
Суддя І.М. Отрош